23 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/10408/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
11.09.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом (зареєстрований у суді 15.09.2025), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) № 253450003981 від 29.08.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити їй пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років згідно зі статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XIІ) з 22.08.2025.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 09.05.2025 їй виповнилося 55 років, тому вона набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XIІ, як особа, яка проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю більше 4 років станом на 01.01.1993, проте відповідач протиправно відмовив їй у призначенні такої пенсії з мотивів того, що у період з 01.09.1988 по 26.06.1991 вона навчалась в м. Чернігові (у чистій зоні).
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 17.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує на правомірність свого рішення та відсутність підстав для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 згідно із Законом № 796-XIІ, оскільки позивачка проживала у зоні посиленого радіологічного контролю, станом на 01.01.1993 року 03 роки 09 місяців 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення громадянки, яка постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
22.08.2025 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 5 років у відповідності до статті 55 Закону № 796-ХІІ, яка була опрацьована за екстериторіальним принципом працівниками відповідача та рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 29.08.2025 № 253450003981 позивачці було відмовлено в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ у зв'язку із відсутністю необхідного періоду постійного проживання (роботи) в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 - 4 роки.
У цьому рішенні відповідача зазначено, що страховий стаж особи становить 37 років 0 місяці 7 днів; до періоду проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано періоди з 01.06.1989 по 31,08.1989, з 01.06.1990 по 31.08.1990, оскільки згідно довідки від 08.08.2025 № 4700/11-07, виданої Семенівською міською радою Чернігівської області зазначені періоди перетинаються з періодом навчанням з 01.09.1988 по 26.06.1991 у м. Чернігів; підтверджений період постійного проживання (роботи) в зоні посиленого радіоекологічною контролю станом на 01.01.1993 становить - 3 роки 9 місяці 06 днів, що не достатньо для визначення права на зниження пенсійного віку.
Згідно довідки Семенівської міської ради Чернігівської області від 08.08.2025 № 4700/11-07 позивачка постійно проживає у м. Семенівка, Чернігівської області Новгород-Сіверського району у період з 26.04.1986 по 31.07.1986, з 01.08.1986 по 31.08.1988, з 01.06.1989 по 31.08.1989, з 01.06.1990 по 31.08.1990 та з 01.08.1991 і по теперішній час, яке до 31.12.2014 року відносилося до 4 зони радіоактивного забруднення - зони посиленого радіоекологічного контролю.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), якою визначено, що право на пенсію за віком особи набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 статті 55 Закону № 796 -ХІІ визначено, що особам, які постійно проживали або постійно приживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у ціи? зоні не менше 4-х років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 2 роки (особам, які постійно проживали або постійно працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4-х років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 4 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Отже, право на застосування положень статті 55 Закону №796-XII щодо виходу на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку мають лише ті особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, і вказана обставина повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіоекологічного контролю протягом чотирьох років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993 (подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №460/23707/22).
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова №106).
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі мінами).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 №55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2024 за №1/41346), які набрали чинності 15 лютого 2024 року, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.
Як визначено статтею 9 Закону №796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною третьою статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Як встановлено судом, позивачці видане Чернігівською обласною державною адміністрацією посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.07.2004, громадянки, яка постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
Суд відхиляє доводи позивачки про те, що наявність такого посвідчення підтверджує факт проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII, та вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 при розгляді справи №460/19947/23.
Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) виснував, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Отже, ключовим питанням у цій справі є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування позивачки на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території станом на 01.01.1993 не менше 4 років.
Як слідує із долучених до позовної заяви письмових доказів, факт проживання позивачки на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджується довідкою Семенівської міської ради Чернігівської області від 08.08.2025 № 4700/11-07 позивачка постійно проживає у м. Семенівка, Чернігівської області Новгород-Сіверського району у період з 26.04.1986 по 31.07.1986, з 01.08.1986 по 31.08.1988, з 01.06.1989 по 31.08.1989, з 01.06.1990 по 31.08.1990 та з 01.08.1991 і по теперішній час, яке до 31.12.2014 року відносилося до 4 зони радіоактивного забруднення - зони посиленого радіоекологічного контролю.
Водночас, судом встановлено, що у період з 01.09.1988 по 26.06.1991 позивачка навчалася в м. Чернігові.
Згідно з додатками до постанови №106 населений пункт м. Чернігів не включений у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і не віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, належних та допустимих доказів, що підтверджують факт постійного проживання або роботу позивачки у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 4 років станом на 01.01.1993 матеріали справи не містять, а тому підстави для застосування до позивача положень статті 55 Закону №796-XII щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.
До того ж суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, де зазначено, що оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).
Суд наголошує, що законодавець пов'язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.
Постійне місце навчання на денній формі нерозривно пов'язане з постійним місцем проживання особи, а відтак період навчання позивача у місті Чернігові (не віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю) спростовує факт її постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у цей період, що виключає можливість врахування такого періоду до періоду проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Верховний Суд у постановах від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22 у такій категорії справ дотримується підходу, згідно з яким якщо станом на 01.01.1993 позивач постійно не проживав та не працював у зоні посиленого радіоекологічного контролю протягом чотирьох років, то він не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту постійного проживання та (або) роботи позивачки в зоні посиленого радіоекологічного контролю (26.04.1986) до 01.01.1993 не менше 4 років, тому відповідач правомірно відмовив позивачці в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, у зв'язку із чим його рішення від 29.08.2025 № 253450003981 відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України та статті 19 Конституції України, тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підставі для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА