23 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/9349/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.08.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 18.08.2025), у якому просить:
визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 08.07.2025 №UA102000202515 та №UA102000202516, прийняті відносно нього;
скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.07.2025 №UA102000202515 та №UA 102000202516, прийняті відносно нього.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на протиправність оспорюваних рішень відповідача, оскільки фактично митне оформлення завершене 13.10.2020, рішень про коригування митної вартості під час оформлення або відразу після випуску не приймалося а жодних нових обставин, передбачених статтею 55 Митного кодексу України (далі - МК України) відповідач не довів; оскаржувані рішення прийняте 08.07.2025, тобто із пропуском строку давності, визначеного положеннями статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а винятки, передбачені пунктом 102.3 ПК України (призупинення строку у зв'язку з кримінальним провадженням тощо), митним органом не доведені.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 08.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
У відзиві на позовну заяву представник Чернігівської митниці заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує, зокрема, на те, що відповідно до інформації, отриманої від Генеральної прокуратури Литовської Республіки з копіями документів (виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Siauliu» на ім'я UAB «Rolidas», j/k 304231840, за період з 01.01.2020 по 30.11.2020, яка надана листом «SIAULIU BANKAS» від 18.10.2021 №5-21-15967-с), встановлено невідповідність відомостей про вартість послуг на доставку товару у міжнародному сполученні, що в них містяться, відомостям, поданим до митного оформлення на території України, в тому числі автомобіля марки - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010. Зазначені документи були отримані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні шляхом надання міжнародної правової допомоги, а саме на підставі Договору, укладеного між Україною і Литовською Республікою 07.07.1993 «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах». За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем вимог: пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, частини 1 статті 257 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита на суму 6458,50 грн; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 14208,71 грн, що стало підставою для прийняття оспорюваних у цій справі рішень Також відповідач зазначає, що стосовно строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, при прийнятті оспорюваних рішень контролюючим органом враховано їх зупинення на період з 18 березня по 22 травня 2020 року згідно із Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-ІХ) та з 17.03.2022 до 30.04.2024 згідно із Законом України від 20.03.2024 № 3613-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів» (далі - Закон № 3613-ІХ) на 776 календарних днів, тому твердження представника позивача про визначення митницею грошового зобов'язання позивачу з пропуском строків давності є безпідставним.
У додаткових поясненнях представник позивача вказує на відсутність доказів, які свідчать, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; митний орган не довів, що Позивач мав намір занизити митну вартість, а також не навів обставин, які б свідчили про подання завідомо недостовірних відомостей; саме по собі звернення адресоване Генеральною прокуратурою Литовської Республіки не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних норм, оскільки позивачем до митного оформлення надавались всі належні документи.
У запереченнях на додаткові пояснення позивача, Чернігівська митниця, зокрема, зазначає, що саме позивач на момент прийняття митним органом митної декларації при митному оформленні вказаного вище автомобіля, володів інформацією щодо суми понесених транспортних витрат, але надав недостовірні відомості, що вказує на умисні дії, які визначають вину у вчиненні податкового правопорушення та, як наслідок, призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті митних платежів.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
13.10.2020 ОСОБА_1 подав митну декларацію №UA204020/2020/247010 для митного оформлення транспортного засобу марки «Ford» марки «Escape», в стані раніше використаного, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення -2014 рік, модельний рік виготовлення - 2015 рік, об'єм двигуна - 1999 см3, тип двигуна - бензин, кількість місць включаючи водія - 5, тип кузова - універсал, колісна формула 4x4.
Вподальшому, наказом Чернігівської митниці від 16.05.2025 № 97 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином України - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи» наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України - фізичною особою ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 13.10.2020 № UA204020/2020/24701 0 тривалістю 4 робочих днів з 02.06.2025.
Відповідачем на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом від 19.05.2025 № 7.11-2/19/10/1959 з повідомленням про вручення (за штрих кодовим індикатором номер № 0601148094270) було направлено копію вказаного наказу та повідомлення про дату початку проведення документальної невиїзної перевірки із зазначенням місця проведення та питань, які будуть перевірятись.
На підставі частини дев'ятої статті 336, статті 345, пункту 2 частини другої статті 351, пунктів 9-12 та 9-34 розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України згідно із наказом Чернігівської митниці від 16.05.2025 № 97 з 02.06.2025 по 05.06.2025 було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання громадянином ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією (далі - МД) від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010, за результатом якої було складено акт від 13.06.2025 № 8/25/19/3185011390 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином України - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010».
Під час проведення перевірки встановлено та зафіксовано у вказаному акті, зокрема те, що позивачем за МД типу ІМ 40 ДЕ від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 придбано та ввезено на митну територію України товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, об'єм двигуна - 1999 см3, тип двигуна - бензин, номер двигуна - немає даних, кількість місць включаючи водія - 5, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х4, призначений для доріг загального користування».
Код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8703239013. Ставка ввізного мита - 10%. Умови поставки товару згідно з ІНКОТЕРМС - не вказано. Фактурна вартість товару - 4013,00 USD (згідно з встановленим НБУ курсом 1 USD = 28,24810 грн на день митного оформлення складає 113359,6253 грн).
Вантажоодержувачем (графа 8 МД) є ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), LT 7470749, 30.05.2019, Vilnius (11) Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Уосіу Соду, 17/9.
Особою відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) є ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 04.12.2003 Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській обл., м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 81, кв. 32, НОМЕР_5 .
Декларант (графа 14 МД) ТОВ «ГОЛДЕН БРОКС», ЄДРПОУ 42225089, дозвіл на провадження митної брокерської діяльності від 22.01.2019 серія АА № 002488.
Ввезення товару на митну територію України та його митне оформлення проводилось на підставі рахунку - фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) від 14.08.2020 № 4104-14.
ОСОБА_1 до митного оформлення подано довідку від 13.04.2020 № б/н, згідно якої витрати на доставку автомобіля марки - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , до кордону України (пп «Доманове - Мокрани») склали 500 USD (згідно з встановленим НБУ курсом 1 USD = 28,24810 грн на день митного оформлення складають 14124,050 грн), в тому числі: морським транспортом - 250 USD (7062,025 грн); автомобільним транспортом - 150 USD (4237,215 грн); витрати на складі - 100 USD (2824,81 грн).
Відповідно витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, що були включені до митної вартості товару, склали 14 124,05 грн. Митна вартість визначена за основним методом та становить - 127 483,6753 грн. По даному транспортному засобу до бюджету нараховано/сплачено митних платежів на загальну суму 60 788,66 грн, а саме: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами - 12 748,37 грн (спосіб платежу - 02), акцизний податок - 16 661,57 грн (спосіб платежу - 02), податок на додану вартість - 31378,72 грн (спосіб платежу - 02).
Під час перевірки відповідачем здійснений аналіз електронної копії МД від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 та документів, які слугували підставою для митного оформлення товару, митне оформлення якого завершено.
Крім того, Головне управління Національної поліції в Рівненській області листами від 15.08.2023 №8874/24-2023 та 06.09.2023 №9705/24/-2023 повідомило Рівненську митницю про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32021180000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
В свою чергу, Рівненською митницею листом від 24.03.2025 №7.13-1/19-02/7-19/1902 відповідачу надано матеріали та копії документів, надіслані листом Генеральної прокуратури Литовської Республіки від 22.02.2022 № ТР-08-00367-21 стосовно надання фірмою UAB «Rolidas» (Kauno g. 3А, LТ-013 114 Vilnius, Lietuva) послуг з перевезення транспортних засобів (придбаних, перевезених) з території США в період з 01.01.2020 по 30.11.2020, в тому числі автомобіля марки - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснено за МД від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010.
Відповідно до інформації, отриманої від Генеральної прокуратури Литовської Республіки з копіями документів (виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Siauliu» на ім'я UAB «Rolidas», j/k 304231840, за період з 01.01.2020 по 30.11.2020, яка надана листом «SIAULIU BANKAS» від 18.10.2021 №5-21-15967-с), встановлено невідповідність відомостей про вартість послуг на доставку товару у міжнародному сполученні, що в них містяться, відомостям, поданим до митного оформлення на території України.
Зазначені документи були отримані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні шляхом надання міжнародної правової допомоги, а саме на підставі Договору, укладеного між Україною і Литовською Республікою 07.07.1993 «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах».
Згідно із випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банку «Siauliu» на ім'я UAB «Rolidas» (Imones kodas 304231840), по Кт (Kreditas) вказаного рахунку відображено надходження коштів у розмірі USD, а саме:
17.08.2020 в сумі 1448,16 USD з призначенням платежу «Moketojas: PRYMAK YURII IVANOVYCH LT377180300000888706 AB SIAULIU BANKAS Vilniaus filialas Mok.paskirtis: Incoming international transfer: ref. nr. ASW70356/170820, Moketojas: /UA303052990000026202890410601 1/PRYMAK YURII IVANOVYCH 2/KOTSIUBYNSKOHO 81, 32 Paskirtis: FOR DELIVERY SERVICES TRANSPORT TRANSPORTO PASLAUGOS AUTOMOBIL PERVEZIMAS 1FMCU9G94FUA93404 INV PERVEZIMAS 1FMCU9G94FUA93404 INV 463,COS:LT PBANUA2X 200817USD1448,16 SHA USD22, USD1482, /UA303052990000026202890410601 1/PRYMAK YURII IVANOVYCH 2/KOTSIUBYNSKOHO 81, 32 3/UA/CHERNIHIV, 14000»;
18.09.2020 в сумі 1338,19 USD з призначенням платежу «Moketojas: PRYMAK YURII IVANOVYCH LT377180300000888706 AB SIAULIU BANKAS Vilniaus filialas Mok.paskirtis: Incoming international transfer: ref. nr. ASW65926/180920, Moketojas:/UA713052990000026207693778471 1/PRYMAK YURII IVANOVYCH 2/KOTSIUBYNSKOHO 81, 32 Paskirtis: DELIVERY CAR SERIJA ROL 463 VIN: 1FMCU9G94FUA93404 PRIMAK YURIY COS:LT COS: LT PBANUA2X 200918USD1338,19 SHA USD22, USD1372, /UA713052990000026207693778471 1/PRYMAK YURII IVANOVYCH 2/KOTSIUBYNSKOHO 81, 32 3/UA/CHERNIHIV,14000 7/UA/3185011390».
Перевіркою встановлено, що ідентифікаційні дані транспортного засобу (ідентифікаційний номер), вказані у виписці про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відповідають даним, задекларованим при митному оформленні товару на території України за МД від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010.
Таким чином, відповідно до інформації, наданої уповноваженим органом Литовської Республіки, перевіркою контролюючого органу встановлено, про що зафіксовано в акті, що витрати на транспортування товару «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, об'єм двигуна - 1999 см3, тип двигуна - бензин, номер двигуна - немає даних, кількість місць включаючи водія - 5, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х4, призначений для доріг загального користування» у міжнародному сполученні становить 2786,35 USD (згідно з встановленим НБУ курсом 1 USD = 28,24810 грн на день митного оформлення складає 78709,09 грн), тому до митного оформлення позивачем подано недостовірну інформацію щодо витрат на транспортування товару, імпортованого за МД типу ІМ40ДЕ від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010. До митної вартості вищезазначеного товару не включено витрати на транспортування товару на загальну суму 64 585,04 грн (78 709,09 грн - 14 124,05 грн).
У висновку вказаного акта перевірки відповідачем зазначено, що документальною невиїзною перевіркою дотримання вимог законодавства України питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 встановлено умисне порушення громадянином України- фізичною особою ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 5 частини 10 статті 58, частини першої статті 257 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита на суму 6458,50 грн; вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 14208,71 грн.
03.07.2025 позивач надіслав до відповідача заперечення на акт від 13.06.2025 № 8/25/19/3185011390, у яких просив скасувати цей акт з мотивів подібних до тих, якими обґрунтовано цей позов. Вказані заперечення на акт перевірки згідно із трекінгом відправлень Укрпошти, вручено відповідачу за довіреністю 08.07.2025.
Водночас, 08.07.2025 відповідачем було прийнято повідомлення-рішення д № 102000202515, яким за умисне порушення вимог пункту 2 частини другої статті 52, пункту 5 частини десятої статті 58, частини першої статті 257 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита за МД від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами на 6458, 50 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 08.07.2025 № 102000202516 відповідач за порушення позивачем повноти декларування витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (крім транспортних засобів особистого користування на суму 17 760, 89 грн, з яких 14 208, 71 грн - податкове зобов'язання, 3552, 18 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення 08.07.2025 №UA102000202515 та №UA102000202516, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України від 13.03.2012 №4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Так, відповідно до частини першої пункту 8 статті 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Згідно із частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частина перша статті 266 МК України визначає, що декларант зобов'язаний, зокрема, здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з частиною першою статті 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.
Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Порядком заповнення МД на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, визначено графи МД, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема, графи 31, 12, 22, 44, та 47 МД, в яких наводяться опис товару, зазначається митна вартість, фактурна вартість, відомості про подані до митного оформлення документи та відомості про нарахування митних платежів, заповнюються декларантом.
Отже, декларант самостійно вносить до МД зазначені відомості та з моменту прийняття МД до митного оформлення несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.
Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Пункт 2 частини другою статті 52 МК України передбачає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, за умови їх виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків податкові зобов'язання.
Пунктом 187.8 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання МД для митного оформлення.
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Частиною першою статті 351 МК України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Статтею 352 МК України визначено, що передбачено, що отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 статті 54 ПК України на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Відповідно до підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 109.3 статті 109 ПК України визначено вичерпний перелік податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. А саме, к випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що характеризуючи діяння (бездіяльність) платника податків на вчинення податкового правопорушення як умисного, визначає умови які можуть свідчити про дані обставини, а саме цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених законодавством України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачем за МД типу ІМ 40 ДЕ від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 придбано та ввезено на митну територію України товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марка - FORD, модель - ESCAPE, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, об'єм двигуна - 1999 см3, тип двигуна - бензин, номер двигуна - немає даних, кількість місць включаючи водія - 5, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х4, призначений для доріг загального користування».
Митна вартість визначена позивачем за основним методом та становить - 127483,6753 грн. По даному транспортному засобу до бюджету нараховано/сплачено митних платежів на загальну суму 60788,66 грн, а саме: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами - 12748,37 грн (спосіб платежу - 02), акцизний податок - 16661,57 грн (спосіб платежу - 02), податок на додану вартість - 31378,72 грн (спосіб платежу - 02).
Разом з цим, за наслідками перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за вказаною вище МД, встановлено, що до митного оформлення подано недостовірну інформацію щодо витрат на транспортування товару, імпортованого за МД типу ІМ40ДЕ від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010, оскільки до митної вартості вищезазначеного товару не включено реальні витрати на транспортування товару на загальну суму 64 585,04 грн (78 709,09 грн - 14124,05 грн).
При цьому, суд погоджується з твердженням відповідача, у урахуванням встановлених у справі обставин, що саме позивач на момент прийняття митним органом МД володів інформацією щодо суми понесених транспортних витрат, але надав недостовірні відомості, що вказує на умисні дії, які визначають вину у вчиненні податкового правопорушення та, як наслідок, призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті митних платежів.
Таким чином, за результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів громадянином ОСОБА_1 з урахуванням отриманих від Генеральної прокуратури Литовської Республіки копій документів, інформації про які наведено в тексті акта перевірки від 13.06.2025 № 8/25/19/3185011390, відповідачем під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску прийнято рішення щодо визначення заявленої у МД від 13.10.2020 № UA204020/2020/247010 митної вартості спірного товару, оскільки це є його обов'язком в силу вимог підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених МК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
При цьому суд відхиляє доводи позивач про пропуск строків позовної давності, передбачених у статті 102 ПК України, оскільки законодавець неодноразово вносив зміни до податкового законодавства щодо строків позовної давності, зокрема, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та воєнним станом.
Так, суд враховує, що частиною другою статті 345 МК України передбачено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК У, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податків.
У свою чергу, Законом № 533-ІХ (набрав чинності 18.03.2020) було внесено зміни, зокрема до ПК України, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» якого доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на цей же період зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
Таким чином, відповідно до абзацу 10 пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України перебіг строків давності, зупинився на період з 18 березня по 22 травня 2020 року на 66 календарних днів.
Подальшому, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69 згідно із Законом України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022.
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Далі, відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України, який внесено Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», і який набрав чинності 17.03.2022, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Окрім цього, приписами підпункту 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 20.03.2024 № 3613-ІХ) передбачено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року» № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Отже, враховуючи вищевикладене, після введення в Україні воєнного стану згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПК України з 17.03.2022 було зупинено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у зв'язку з мораторієм на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи на підставі приписів підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПК України з 05.04.2022 до моменту поновлення повноважень митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи був зупинений відлік строку давності.
Згідно з підпунктом 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України (в редакції Закону України від 20.03.2024 № 3613-ІХ) повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи поновлено з 01.05.2024.
Таким чином, до строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, відповідачем враховано їх зупинення на період з 18 березня по 22 травня 2020 року та з 17.03.2022 до 30.04.2024 на 776 календарних днів, та прийнято оспорювані рішення правомірно.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оспорювані у цій справі рішення відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, відповідачем доведено правомірність своїх рішень, натомість позовна заява є необґрунтованою та не містить доказів протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.
Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші аргументи сторін, з урахуванням викладеного, не є суттєвими, а тому суд не надає правової оцінки таким.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення цього позову.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 227, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА