Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 жовтня 2025 року Справа № 520/16693/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Гурець В.В.,
представника позивача Яковлєва Є. В.,
представника відповідача Дмитренко Г. В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Національні традиції" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000040/2 від 05.06.2025 та картку відмови № UA401060/2025/000110 від 05.06.2025; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000036/2 від 13.05.2025 та картку відмови № UA401060/2025/000097 від 13.05.2025; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними, оскільки прийняті без обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, без належного дотримання послідовності методів визначення митної вартості та без врахування наданих позивачем документів і пояснень. Позивач посилається на те, що первинний метод визначення митної вартості (за ціною договору) був застосовний, оскільки всі відомості підтверджені документально, кількісно та достовірно. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргумент про те, що його дії були правомірними, та вчинені в межах повноважень відповідно до МК України. Просить у позові відмовити. Відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи їх необґрунтованими та завищеними.
Позивач надав до суду відповідь на відзив. Наводить доводи, які є аналогічним, що викладені у адміністративному позові. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить такі задовольнити.
У судовому засіданні сторона відповідача заперечила проти прозову та просить у такому відмовити з підстав викладених у заяві по суті.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, 05.04.2024 між позивачем (ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ») та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD укладено контракт № SHT20240405 на поставку товарів (текстильні вироби). Умови контракту передбачають поставку товарів на умовах CPT (Incoterms 2010), оплату з відстрочкою платежу (три місяці з моменту митного оформлення) або передоплату на розсуд покупця.
21.03.2025 укладено додаткову угоду до контракту щодо розширення кола вантажовідправників.
13.05.2025 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060006646U3, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 45490,40 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 17.03.2025; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250317-4 від 17.03.2025; - коносамент (Bill of lading) № 143559056631 від 21.03.2025; - автотранспортна накладна CMR № 8928 від 07.05.2025; - декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSFXMKK6 від 07.05.2025; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SHT250317-4 від 17.03.2025; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") № UA209060/2025/003630 від 10.05.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250212/04 від 12.02.2025 (з перекладом); - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-21/05-2025 від 12.05.2025; - розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250317-4 від 17.03.2025 (з перекладом); - зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 21.03.2025; - внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025; - видаткова накладна № SHT250317-4 від 17.03.2025 (з перекладом); - відвантажувальна специфікація № SHT250317-4/7 від 17.03.2025 (з перекладом); - комерційна пропозиція № SHAOXING20240318 від 18.03.2024 (з перекладом); - лист № 04/17-7 від 17.04.2025 з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; - лист № 05/02-6 від 02.05.2025 з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; - лист № SHT250317-4/1 від 17.03.2025 від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20. Лист № SHT250317-4/2 від 17.03.2025 від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); - лист № SHT250317-4/3 від 17.03.2025 від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); - лист № SHT250317-4/4 від 17.03.2025 від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); - лист № SHT250317-4/5 від 17.03.2025 від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); - якісний опис № SHT250317-4/6 від 17.03.2025 (з перекладом).
13.05.2025 відповідачем направлено повідомлення позивачу №857141 (копія повідомлення надається у додатках), в якому зазначено: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - Додатково повідомляємо що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
13.05.2025 відповідачем направлено ще одне повідомлення позивачу №857146 (копія повідомлення надається у додатках), в якому зазначено: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 05.04.2024 № SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного формлення Висновок експерта №20-21/05-2025 від 12.05.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; в самому висновку зазначено, що експерт визначив не митну, а ринкову вартість; - наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - Додатково повідомляємо що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
13.05.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді № 13/05/25-59 щодо надання зовнішньоекономічного контракту та додатків до нього - вказано що зовнішньоекономічний договір (контракт) № SHT20240405 від 05.04.2024 та додаткова угода № б/н від 21.03.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано одночасно із митною декларацією №25UA401060006646U3;
- у відповіді № 13/05/25-60 щодо надання платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №SHT250317-4 від 17.03.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч.2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 13/05/25-61 щодо надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано що згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060006646U3 надано калькуляцію собівартості товару № SHT250317-4 від 17.03.2025, а також лист постачальника № SHT250317- 4/1 від 17.03.2025 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару;
- у відповіді № 13/05/25-62 щодо надання документів, що містять відомості про вартість страхування - вказано що одночасно з митною декларацією №25UA401060006646U3 надано лист постачальника № SHT250317-4/2 від 17.03.2025, а також лист №04/17-7 від 17.04.2025 на підтвердження того факту, що страхування вантажу не здійснювалося;
- у відповіді № 13/05/25-63 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № SHT250317-4 від 17.03.2025 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» вказаних документів не вимагається:
- у відповіді № 13/05/25-64 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - вказано що за контрактом № SHT20240405 від 05.04.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № SHT250317-4/5 від 17.03.2025, який вже знаходиться у Відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;
- у відповіді № 13/05/25-65 щодо надання виписки з бухгалтерської документації - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250317-4 від 17.03.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;
- у відповіді № 13/05/25-66 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - вказано що прайс-лист № SHAOXING20250212/04 від 12.02.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060006646U3;
- у відповіді № 13/05/25-67 щодо надання копії митної декларації країни відправлення - вказано що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію №25PL322080NSFXMKK6 від 07.05.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060006646U3;
- у відповіді № 13/05/25-68 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями - вказано що висновок експерта № 20-21/05-2025 від 12.05.2025 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр», було надано разом з митною декларацією №25UA401060006646U3;
- у відповіді № 13/05/25-69 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - вказано що прайс-лист № SHAOXING20250212/04 від 12.02.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060006646U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;
- у відповіді № 13/05/25-70 щодо умов поставки та нібито не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі - вказано що відповідно до ст. 3 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024, поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару i вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № SHT250317-4 від 17.03.2025 визначено умову поставки СРT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією № 25UA401060006646U3 надано калькуляцію собівартості товару № SHT250317-4 від 17.03.2025, а також лист постачальника № SHT250317-4/1 від 17.03.2025 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажнорозвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме СРТ, а не FOB;
- у відповіді № 13/05/25-71 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості, визначення експертом у висновку не митної, а ринкової вартості - вказано що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку в інвойсі № SHT250317-4 від 17.03.2025. Відповідачу було надано висновок експерта №20-21/05-2025 від 12.05.2025 як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;
- у відповіді № 13/05/25-72 щодо того, що статтею 5 контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, відсутності в графі 44 МД банківського документу - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250317-4 від 17.03.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 13/05/25-73 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, не зазначення у згаданому документів конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри - вказано що прайс-лист № SHAOXING20250212/04 від 12.02.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060006646U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом. У наданому прайс-листі № SHAOXING20250212/04 від 12.02.2025 вказано одиниці виміру метри погонні.
13.05.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000036/2 (копія рішення надається у додатках), в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
04.06.2025 позивач подав електронну митну декларацію № 25UA401060007962U1 з митною вартістю 45512,84 дол. США, надавши наступні документи: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 07.04.2025; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250407-1 від 07.04.2025; - коносамент (Bill of lading) № 143554753180 від 10.04.2025; -автотранспортна накладна CMR № 5365 від 29.05.2025; - декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSHY31K3 від 29.05.2025; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № SHT250407-1 від 07.04.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250224/01 від 24.02.2025 (з перекладом); - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-04/06-2025 від 02.06.2025; - розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250407-1 від 07.04.2025 (з перекладом); - зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 21.03.2025; - внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025; - видаткова накладна № SHT250407-1 від 07.04.2025 (з перекладом); - відвантажувальна специфікація № SHT250407-1/7 від 07.04.2025 (з перекладом); - комерційна пропозиція № SHAOXING20240318 від 18.03.2024 (з перекладом); - лист № 05/19-1 від 19.05.2025 з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; - лист № 05/19-2 від 19.05.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; 18. Лист № SHT250407-1/1 від 07.04.2025 від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); - лист № SHT250407-1/2 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); - лист № SHT250407-1/3 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); - лист № SHT250407-1/4 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); - лист № SHT250407-1/5 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); - якісний опис № SHT250407- 1/6 від 07.04.2025 року (з перекладом).
04.06.2025 відповідачем направлено повідомлення позивачу № 859873, в якому зазначено про необхідність надання додаткових документів: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів».
04.06.2025 відповідачем направлено ще одне повідомлення позивачу № 859875, в якому зазначено: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення. Висновок експерта № 20-04/06-2025 від 02.06.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. - Додатково повідомляю, що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
05.06.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді № 05/06/25-1 щодо надання додатків до контракту - вказано що додаткова угода до контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 № б/н від 21.03.2025 подана одночасно з митною декларацією №25UA401060007962U1;
- у відповіді № 05/06/25-2 щодо надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №SHT250407-1 від 07.04.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч.2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-3 щодо надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано що згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060007962U1 надано калькуляцію собівартості товару № SHT250407-1 від 07.04.2025 року, а також лист постачальника № SHT250407-1/1 від 07.04.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажнорозвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже усі необхідні та наявні у ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ»;
- у відповіді № 05/06/25-4 щодо того, що статтею 5 контракту від 05.04.2024 № SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, відсутності в графі 44 МД банківського документу - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250407-1 від 07.04.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-5 щодо наданого висновку експерта та неможливість підтвердження ним заявленої митної вартості, визначення експертом у висновку не митної, а ринкової вартості - вказано що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку в інвойсі № SHT250407-1 від 07.04.2025. Відповідачу було надано висновок експерта №20-04/06-2025 від 02.06.2025 як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;
- у відповіді № 05/06/25-6 щодо наданого прайс-листа та не відображення ним «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - вказано що прайс-лист № SHAOXING20250224/01 від 24.02.2025 ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060007962U1 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;
- у відповіді № 05/06/25-7 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № SHT250407-1 від 07.04.2025 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» вказаних документів не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-8 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - вказано що за контрактом № SHT20240405 від 05.04.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № SHT250407-1/5 від 07.04.2025, який вже знаходиться у Відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-9 щодо надання виписки з бухгалтерської документації - вказано що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250407-1 від 07.04.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-10 щодо надання копії митної декларації країни експорту (Китай) - вказано що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Зазначено, що декларацію №25PL322080NSHY31K3 від 29.05.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060007962U1;
- у відповіді № 05/06/25-11 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями - вказано що висновок експерта № 20-04/06-2025 від 02.06.2025 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр», було надано разом з митною декларацією №25UA401060007962U1;
- у відповіді № 05/06/25-12 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № SHT250407-1 від 07.04.2025 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом постачальника №SHT250407-1/3 від 07.04.2025. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;
- у відповіді № 05/06/25-13 щодо умов поставки та нібито не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі - вказано що відповідно до ст. 3 Контракту №SHT20240405 від 05.04.2024, поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару i вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №SHT250407-1 від 07.04.2025 визначено умову поставки СРT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Відповідачу одночасно з митною декларацією №25UA401060007962U1 надано калькуляцію собівартості товару №SHT250407-1 від 07.04.2025, а також лист постачальника №SHT250407-1/1 від 07.04.2025 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме СРТ, а не FOB.
05.06.2025 відповідачем ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000040/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 доларів США за 1 кг…».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000110 від 05.06.2025.
Позивач не погоджується з висновками відповідача, вважає прийняті рішення про коригування митної вартості товарів такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що призвело до збільшення розміру митних платежів, у зв'язку із чим просить їх скасувати та з метою захисту свої порушених прав звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).
Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За правилами статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).
Виходячи з вищевикладеного Митний кодекс України вказує на те, що у випадку застосування резервного методу митна вартість обов'язково повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Суд установив, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару є митна декларація № UA401060/2025/000040/2 від 05.06.2025 застосував митну декларацією від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 доларів США за 1 кг…».
Митний орган для визначення митної вартості товару декларанта за митною декларацією № UA401060/2025/000036/2 від 13.05.2025 застосував митну декларацією від 06.05.2025 № UA401060/2025/006332, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено зсинтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Fabric 24122-33555,00м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 160 (+/-10) г/м2.Fabric 23109- 32940,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10) г/м2.Fabric 23223-10431,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-10) г/м2.Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) г/м2.(стокова тканина, залишковий матеріал попередніх колекцій)Виробник SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN» з рівнем митної вартості 3,97 USD за кг…».
Митний орган вказує на ідентичний товар, який зазначений у митній декларації, а далі здійснює корегувальний розрахунок за резервним методом «... Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ...».
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №804/1755/17), від 15.10.2024 (справа № 520/6058/24).
Суд повторно відмічає, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Попри те, рішення про коригування митної вартості товару не містять пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Відповідач посилається на спрацювання ризиків АСАУР та вищу митну вартість аналогічних товарів як підставу для коригування.
Спрацювання ризиків АСАУР не є підставою для автоматичного витребування додаткових документів чи коригування вартості. Воно вимагає ретельного аналізу поданих документів (постанова ВС від 20.09.2023, справа №821/411/18; постанова ВС від 16.06.2023, справа №825/2410/16).
Суд критично оцінює застосування митним органом ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що застосування митним органом резервного методу у рішеннях про коригування заявленої митної вартості товарів не відповідає положенню ст. 38, 39, 64 МК України.
Разом із тим, у рішеннях про коригування митної вартості № UA401060/2025/000040/2 та № UA401060/2025/000036/2 зазначено, що в інвойсах відсутні дані про форму та терміни оплати, а банківські документи не надані.
Попри те, контрактом № SHT20240405 передбачено оплату з відстрочкою три місяці після поставки. Передоплата не застосовувалась, тому на момент митного оформлення оплата не була здійснена.
У рішенні № UA401060/2025/000040/2 зазначено, що митна вартість визначена за подібним товаром підприємства. Позивач надав повний пакет документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а митниця не довела їх недостовірність. Верховний Суд у справі № 300/784/24 та інших постановах підтвердив, що розбіжності з цінами подібних товарів не є підставою для коригування вартості, оскільки на ціну впливають різні фактори (умови поставки, сезонність, знижки тощо). Таким чином, рішення про коригування митної вартості на підставі даних автоматизованої системи є необґрунтованим.
У рішеннях №UA401060/2025/000040/2 та №UA401060/2025/000036/2 митний орган стверджує, що надані прайс-листи є офертою для конкретного покупця та не відображають “дійсну вартість».
Верховний Суд у низці постанов (№ 810/3667/15, № 815/1460/18, № 810/690/17, № 460/2674/20) підтвердив, що прайс-листи можуть бути джерелом інформації, але не є основним документом для підтвердження митної вартості. Їх неповнота не є підставою для коригування вартості.
У рішеннях № UA401060/2025/000040/2 та № UA401060/2025/000036/2 митний орган зазначив, що висновки експерта не можуть підтверджувати митну вартість через порушення вимог законодавства.
Верховний Суд у низці постанов підтвердив, що висновок експерта не є підставою для коригування митної вартості.
У рішеннях № UA401060/2025/000040/2 та № UA401060/2025/000036/2 митний орган стверджує, що умови поставки CPT суперечать положенням контракту, які нібито відповідають FOB. Контракт № SHT20240405 передбачає поставку за Інкотермс-2010, умови CPT зазначені в інвойсах. За CPT продавець оплачує транспортування до місця призначення Харків, Україна. FOB, навпаки, передбачає, що витрати несе покупець після завантаження товару на судно, що суперечить умовам контракту.
Позивач надав калькуляції та листи постачальника, які підтверджують включення витрат на логістику у вартість товару. Верховний Суд у справі № 400/2126/19 підтвердив, що умови CPT, зазначені в контракті та митних деклараціях, є належними. Перехід на FOB без підстав є неправомірним.
У рішеннях митниці № UA401060/2025/000040/2 та № UA401060/2025/000036/2 зазначено, що декларант не надав усіх витребуваних митним органом документів. Запит про додаткові документи є лише етапом контролю, а не автоматичною підставою для коригування вартості. Відсутність окремих документів не виключає можливості завершення оформлення на підставі вже поданих матеріалів.
Суд вказує, що митний орган має право витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ч. 3 ст.53 МКУ.
Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни підтверджено як самим контрактом, так і додатками до контракту, інвойсами, договорами. Дії сторін з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості слід визнати протиправними, у зв'язку із чим такі підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування карток відмови, суд прийшов наступного.
Відповідачем прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2025/000097 від 13.05.2025 та № UA401060/2025/000110 від 05.06.2025.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Картка відмови є індивідуальним актом, який підлягає судовому оскарженню, що підтверджується практикою Верховного Суду у постанові від 21.04.2022 у справі № 812/1159/17 зазначено, що картка відмови є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржений у суді та у постанові від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 Верховний Суд підтвердив можливість скасування картки відмови разом із рішенням про коригування митної вартості.
Подання нової митної декларації не позбавляє позивача права оскаржувати картку відмови, оскільки вона є частиною взаємопов'язаних актів, що вплинули на його права. Це узгоджується з постановою ВС від 18.02.2020 у справі № 320/3053/19, де вказано, що рішення та картка відмови в сукупності порушують право позивача оформити товар за заявленою митною вартістю.
Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні є письмовим вмотивованим рішенням органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення через невиконання декларантом умов. Рішення повинне містити причини відмови та вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких дозволить здійснити митне оформлення.
Аналізуючи відомості, які містяться в оспорюваній картці відмові, то остання на переконання суду не є вмотивованою, оскільки не містить обґрунтування причин відмови, не зазначено, які вартісні показники є непідтвердженими та які відомості є неповними.
Суд повторно відмічає, що позивачем доведено належними, допустимими доказами митну вартість товарів та відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари, а відтак у відповідача були відсутні підстави для прийняття картки відмови.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржувані рішення митниці про коригування митної вартості і картки відмови слід визнати протиправними, у зв'язку із чим такі підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Національні традиції" необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд прийшов наступного.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 17748,48 грн (наводить аргументи, що завлено вимоги майнового та немайнового характеру).
З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016, з 01.01.2017 у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 - 3028 гривень.
В свою чергу, в редакції Закону України "Про судовий збір" на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскаржуваним судовим рішенням задоволено вимогу майнового характеру, а саме щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів, та похідні вимоги щодо скасування карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Віднесення спору про оскарження рішення про коригування митної вартості до майнового спору та необхідність обрахування судового збору із відповідної ціни позову підтверджується судовою практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 320/333/19, № 400/2933/18, № 1440/2007/18, № 0340/1657/18, № 804/3787/18, № 280/4414/18, № 520/2000/19).
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (провадження №К/9901/30593/19) сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
У зв'язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №810/3206/17), від 31 січня 2019 року (справа №814/1045/16), а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", а тому за подання адміністративного позову до суду необхідно було сплатити судовий збір у сумі 12903,67 (1075306,66*1,5%*0,8) грн.
У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 12903,67 грн.
Суд відмічає, що немайнові вимоги суд розцінює як похідні вимоги, а відтак сплата судового збору за їх пред'явлення не передбачено.
Щодо надмірно зарахованих коштів, то їх повернення здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (із наступними зміна та доповненнями).
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Від відповідача через модуль підсистеми "Електронний суд" надійшло заперечення на витрат на оплату правничої допомоги. Наводить аргументи про те, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 50000 грн є завищеним і не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 139 КАС України, розмір витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним зі складністю справи, часом, обсягом послуг та значенням справи. Верховний Суд зазначив, що сума відшкодування має бути реалістичною та обґрунтованою. Витрати мають бути фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Розмір витрат у сумі 50000 грн явно не співрозмірний зі складністю справи та ціною позову. Просить в ухваленні додаткового рішення відмовити.
Суд установив, між позивачем та адвокатське бюро "Бідної Оксани Іванівни", укладено договір про надання правової допомоги від 16 червня 2025 року.
Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач у відзиві на позов наводить аргументи про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи, значно завищені.
Суд установив, визначення розміру оплати праці (гонорару) адвоката проводиться за попередньою домовленістю з позивачем у фіксованому розмірі та винагорода адвокатського об'єднання становить у сумі 50000,00 грн без ПДВ.
Між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 16 червня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 16 червня 2025 року.
Додатковою угодою визначається обсяг послуг, що надаються. Сторони у додаткової угоди визначили суму винагороди (гонорару) в розмірі 50000,00 грн, яка сплачується до кінця червня 2025 року.
Позивач сплатив винагороду (гонорар) у розмірі 50000,00 грн. за платіжною інструкцією № 52113 від 23.06.2025.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 (справа № №420/6027/19) положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 (справа №640/15803/19), від 01.09.2020 (справа №640/6209/19).
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду 19.02.2020 (справа №755/9215/15-ц) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги: подання адміністративного позову до суду, представництво інтересів позивача у інших державних органах, направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи - не можна віднести до адвокатських послуг у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З огляду на викладене вище, фактичний об'єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, який обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів та заяв по суті, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов висновку, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов приватного підприємства "Національні традиції" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000040/2 від 05.06.2025 та картку відмови № UA401060/2025/000110 від 05.06.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000036/2 від 13.05.2025 та картку відмови № UA401060/2025/000097 від 13.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь приватного підприємства "Національні традиції" судовий збір у розмірі 12903,67 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь приватного підприємства "Національні традиції" судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач приватне підприємство "Національні традиції", місцезнаходження - місто Харків, вулиця Морозова, будинок 7, ЄДРПОУ 39220630;
відповідач Вінницька митниця, місцезнаходження - місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок № 17, код ЄДРПОУ 43997544.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 21.10.2025.
Суддя М. І. Садова