Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду
22 жовтня 2025 р. справа № 520/17970/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті Позивачу одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, - за 91 день, з яких 90 днів підлягають оплаті на загальну суму 210 000 гривень;
2. зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу одноразову винагороду, передбачену абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у загальному розмірі 210 000 гривень за 90 днів (із 91 сумарно обчислених днів) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Аргументуючи дані твердження зазначив, що предметом цього спору є одноразова грошова винагорода до 70 000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно за період з 03.05.2024 до 16.08.2024. До суду з даним позовом представника позивача звернулась лише 06.07.2025 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), що свідчить про пропущення нею тримісячного строку звернення до суду.
Від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких зазначено, що клопотання про залишення позову без розгляду не містить жодних доказів доведення до відома позивача відомостей / інформації про облік часу проходження публічної служби в аспекті призначення, обчислення, нарахування, виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Крім того, доведення зазначеної інформації Позивачеві було об'єктивно неможливим з огляду на характер виконуваних ним завдань, пов'язаних із безпосередньою участю в бойових (спеціальних) діях, що є підставою для призначення відповідної винагороди.
Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як зазначено у позові, позивач проходив службу в поліції з 10.07.2017 по 15.10.2024.
27.05.2025 заявник подав до відповідача звернення №4/4/4 з приводу виплати одноразової винагороди, передбаченої абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на загальну суму 140 000 гривень.
У відповідь на це звернення суб'єкт владних повноважень листом від 27.06.2025 №8897-2025 повідомив, що управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» надало зведену довідку обліку днів виконання, зокрема ОСОБА_1 , бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової (додаткової) винагороди за 30 днів (сумарно обчислених). Отже, найближчим часом ОСОБА_1 буде нараховано зазначену одноразову (додаткову) винагороду в повному обсязі.
Станом на час звернення до суду з даним позовом спірну допомогу відповідачем не виплачено.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №620/15959/24 зауважив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
За висновком Верховного Суду у справі №620/15959/24, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Застосовуючи положення цих норм права до спірних правовідносин, суд зауважує, що клопотання про залишення позову без розгляду не містить жодних доказів доведення до відома позивача відомостей / інформації про облік часу проходження публічної служби в аспекті призначення, обчислення, нарахування, виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів достеменної обізнаності позивача із фактичним станом виконання суб'єктом владних повноважень публічного обов'язку щодо оплати часу служби публічного службовця, у розумінні статей 233, 238 Кодексу законів про працю України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
Отже, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 122, 123, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марина Лук'яненко