23 жовтня 2025 року м. Рівне №460/14153/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Адвоката ОСОБА_1
доВідділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Адвокат Олексюк Роман Русланович (далі - позивач) звернувся з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в наданні запитуваної інформації на адвокатський запит від 23.06.2025, що відображена в листі від 02.07.2025, зобов'язання надати запитувану інформацію на адвокатський запит від 23.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_2 , 23.06.2025 адвокатом Олексюком Р.Р. було сформовано та надіслано до відповідача адвокатський запит щодо надання інформації, однак останнім у наданні такої інформації було відмовлено, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що інформація з Реєстру надається у формі відповідних свідоцтв та витягів у встановлених законодавством вимог. Розголошення інформації, яка міститься у актовому записі цивільного стану, заборонене, крім випадків, визначених законодавством. Зауважив, для отримання свідоцтва або витягу з Реєстру фізична особа або її представник мають підтвердити своє право на отримання таких документів з наданням необхідного переліку документів. Надання інформації у формі свідоцтва або витягу з Реєстру без відповідної заяви та підтверджуючих документів створює ризик незаконного отримання документів сторонніми особами, а також порушення права на захист персональних даних та приватного життя.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач - адвокат Олексюк Роман Русланович звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою надання правничої допомоги Князєву Андрію Вікторовичу із адвокатським запитом від 23.06.2025, в якому, керуючись статтями 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просив надати:
1. Інформацію про дату державної реєстрації факту народження ОСОБА_3 із зазначенням прізвища, імені та по батькові її батьків та місця проживання.
2. Інформацію про дату державної реєстрації факту народження ОСОБА_3 із зазначенням прізвища, імені та по батькові її батьків та місця проживання.
3. Інформацію про дату державної реєстрації укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із зазначенням прізвища, імені та по батькові наречених та дат їх народження.
4. Інформацію про дату державної реєстрації факту смерті ОСОБА_5 із зазначенням прізвища, імені та по батькові її батьків та місця її народження.
5. Інформацію про дату державної реєстрації факту народження ОСОБА_5 із зазначенням прізвища, імені та по батькові її батьків та місця її народження.
До адвокатського запиту адвокатом додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордера.
Відповідач листом від 02.07.2025 №366/3668/09.5-04-05 з посиланням на положення Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та підзаконних нормативно-правових актів вказав, що надання запитуваної інформації не вбачається за можливу.
Вважаючи, що відповідач протиправно не надав запитуваної інформації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Окрім цього, статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
В свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Пунктами 1, 2 п.1 ст.1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 цього Закону №5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Приписами ст.20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
За приписами частин другої, третьої статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Зазначена норма статті передбачає виключення із кола запитуваної адвокатом інформації, яка в будь-якому випадку не може бути надана адвокату на його запит.
Матеріалами справи стверджується, що адвокатський запит від 23.06.2025 отриманий відповідачем 25.06.2025. Відповідь на запит надано останнім 02.07.2025, що відповідає строку, визначеному ч.2 ст.24 Закону № 5076-VI (п'ять робочих днів).
Так, за змістом адвокатського запиту від 23.06.2025 позивач просив надати інформацію про дату державної реєстрації факту народження, укладення шлюбу, смерті осіб, зазначених у такому запиті.
Щодо характеру запитуваної інформації, суд зазначає наступне.
Законом України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01.06.2010 (далі - Закон №2297-VI), регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.24 Закону №2297-VI, володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
За положеннями ст.2 Закону №2297-VI база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Правовідносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XI (далі - Закон №2657-XI).
Так, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2657-XI, поняття «інформація» розуміється як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Частиною 1 статті 7 Закону №2657-XII передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до ст. 10 Закону №2657-XI за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.
За ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 2657-XII інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.
При цьому, в силу норм ст. 20 цього Закону, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону №2657-XI, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Зокрема, конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
За ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно правових висновків Конституційного Суду України в рішенні від 20 січня 2012 року №2- рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи (персональними даними) є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Ураховуючи наведене, інформацію, яку хотів отримати позивач у своєму адвокатському запиті є конфіденційною.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону №2297-VI передбачено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно зч.1 ст.10 Закону №2297-VI використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 16 Закону №2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.
Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.
У випадку, якщо адвокатом запитується інформація з обмеженим доступом, а саме - конфіденційна інформація про клієнта (персональні дані), адвокатський запит має відповідати вимогам, які передбачені Законом №2297-VI та містити підтвердження його повноважень на отримання такої інформації, що передбачено статтями 6, 7, 8, 10, 14, 16, 24 Закону № 2297-VI.
На підтвердження таких повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що передбачено статтями 10 та 24 Закону №2297-VI.
Дослідивши обставини справи та враховуючи, що адвокат Олексюк Р.Р. не надав разом з адвокатським запитом згоди ОСОБА_6 на обробку та отримання персональних даних, договору про надання правової допомоги, в пунктах якого можуть міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, у тому числі зазначених у такому запиті осіб.
У наданій відповіді на адвокатський запит, відповідач вказав, що така інформація відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» надається органами державної реєстрації актів цивільного стану у формі відповідних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру актів цивільного стану громадян при підтвердженні права особи на отримання даних документів, у тому числі її представника.
Відтак, відповідач у спірних правовідносинах діяв відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням своїх повноважень, як володільця та розпорядника персональної інформації.
Незгода зі змістом відповіді не свідчить про протиправність дій відповідача.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Олексюка Романа Руслановича до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Адвокат Олексюк Роман Русланович (вул. Кавказька, 9А, оф. 212а,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Кавказька, буд.8,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП 35103185)
Повний текст рішення складений 23.10.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО