з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
23 жовтня 2025 рокум. Р і в н е №460/8847/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. за участю: секретаря судового засідання - Осташевської І.А. та представника позивача (заявника) - в судове засідання не з'явився, представник відповідача - в судове засідання не з'явився, розглянувши заяву представника позивача про зміну способу виконання судового рішення по адміністративній справі №460/8847/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) перебувала на розгляді адміністративна справа №460/8847/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/8847/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково та вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 08.02.2024 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 08.02.2024 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати надалі для ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком до зміни законодавства або правового статусу ОСОБА_1 .
Постановою від 01.07.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без зміни вказане рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/8847/24.
13.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення у справі №460/8847/24, у якій він просить суд змінити спосіб виконання вказаного рішення суду, а саме cтягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з 08.02.2024 по 30.09.2025 у сумі 159696,98 грн.
Ухвалою від 15.10.2025 суд відповідно до приписів статті 378 КАС України вказану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №460/8847/24 призначив до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2025.
Представник позивача та представник відповідача у судове засідання 23.10.2025 до суду не прибули, про причини своєї неявки для суду не повідомили, хоча суд в установленому процесуальним законом порядку повідомив сторін та їх представників про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом надсилання до електронного кабінету відповідача та представника позивача (заявника) ухвали суду від 15.10.2025 і повістки про виклик в судове засідання, про що у матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів учасників справи.
Приписами частини 2 статті 378 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе розглянути матеріали заяви у справі №460/8847/24 без участі уповноважених представників позивача і відповідача, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи і докази, суд встановив, що зазначена заява про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення у справі №460/8847/24, обґрунтовується тим, що листом від 30.09.2025 відповідач повідомив, що заборгованість за рішенням суду за період з 08.02.2024 по 30.09.2025 в сумі 159696,98 грн буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Згідно до виписки із банківського рахунку вбачається, що вказані суми так і не були виплачені, а тому заявник стверджує, що рішення суду в частині виплати пенсії з 08.02.2024 року залишилось не виконаним. На підставі наведеного та покликаючись на приписи статті 378 КАС України та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» для забезпечення повного та всебічного виконання рішення суду позивач просить змінити спосіб виконання рішення суду у справі №460/8847/24, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача пенсійних виплат за період з 08.02.2024 по 30.09.2025 в сумі 159696,98 грн.
При вирішенні по суті вказаної заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення у справі №460/8847/24 суд виходить із таких міркувань.
Згідно з приписами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, необхідною умовою для зміни чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №П/811/269/17.
При цьому, з листа відповідача від 30.09.2025 та доданих до заяви позивача перерахунку (розрахунку) пенсії від 27.08.2025, довідки від 26.09.2025 №4629/04-16 суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду у даній справі здійснено перерахунок пенсії позивача, а нарахована позивачу заборгованість за рішенням суду за період з 08.02.2024 по 30.09.2025 в сумі 159696,98 грн буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.
У заяві про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення у справі №460/8847/24 представник позивача просить заборгованість за період з 08.02.2024 по 30.09.2025 в сумі 159696,98 грн стягнути однією сумою.
Суд наголошує, що зобов'язання пенсійного органу вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №460/8847/24 має зобов'язальний характер і судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив би питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018р. у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020р. у справі №130/2176/17, від 11.11.2020р. у справі №817/628/15 та від 17.02.2021р. у справі №295/16238/14-а.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.07.2018р. у справі №490/9519/16-а дійшов висновків: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі обрано зобов'язання пенсійного органу вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №460/8847/24.
Обставини, викладені у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду. Матеріали заяви свідчать про те, що нараховану на виконання рішення суму заборгованості з пенсії не виплачено позивачу у зв'язку із відсутністю фінансових надходжень з бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 23 та статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд враховує, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать позивачу, не є власністю пенсійного органу, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного КМУ. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи представника позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №460/8847/24.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про відсутність передбачених статтею 378 КАС України підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №460/8847/24.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача від 13.10.2025 про зміну способу виконання судового рішення у адміністративній справі №460/8847/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений і підписаний 23 жовтня 2025 року.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК