22 жовтня 2025 р. № 400/7470/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вул. Свободи, 5,Держпром,3,п2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач 2), та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.04.205 року № 143150022028 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.07.1978 року по 15.05.1980 року, з 16.07.1982 року по 02.01.1990 року, з 03.01.1990 року по 08.02.1992 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.04.2025 року.
В обґрунтування позову вказує, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового (трудового) стажу періоди роботи, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , що призвело до відмови у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою від 18.07.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від Відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним було розглянуто за принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення йому пенсії за віком та додані до неї документи. За результатами розгляду не було зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи через відсутність необхідних записів в трудовій книжці та відсутність сплати страхових внесків. Враховуючи зазначене, страховий стаж Позивача склав 14 років 06 місяців 12 днів що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058. Таким чином, рішення є правомірним, а вимоги позивача необґрунтованими.
Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 09.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143150022028 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно вказаного рішення, позивачу не було зараховано спірні періоди роботи через недоліки записів трудової книжки та відсутності сплати страхових внесків. Отже, правові підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу відсутні. Так, страховий стаж Позивача склав 14 років 06 місяців 12 днів що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач 02.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області, яким прийнято рішення від 09.04.205 року № 143150022028 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відповідно до наданих до заяви документів та даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб, загальний стаж позивача складає 14 років 06 місяців 12 днів. При розрахунку стажу для визначення права на призначення пенсії не зараховано до страхового стажу наступні періоди роботи:
- 21.07.1978 по 15.05.1980, оскільки відсутній наказ на звільнення з роботи;
- 16.07.1982 по 02.01.1990, оскільки, відсутня назва організації куди прийнято позивача;
- 03.01.1990 по 08.02.1992, оскільки не візуалізується печатка при звільненні з роботи;
- 21.02.2001 по 28.02.2001, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб, яка є обов'язковою з 01.07.2000 року;
- період роботи з 01.03.2001 по 14.03.2003 зараховано по фактично сплаченим страхових внескам з 01.03.2001 по 31.08.2001, з 01.11.2001 по 31.03.2002, з 01.06.2002 по 31.07.2002, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб, яка є обов'язковою з 01.07.2000 року.
Вищезазначене рішення позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
При цьому, спірними періодами у даній справі згідно прохальної частини позовної заяви та її змісту в цілому є період роботи з 21.07.1978 року по 15.05.1980 року, з 16.07.1982 року по 02.01.1990 року, з 03.01.1990 року по 08.02.1992 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу:- з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відмовляючи позивачу у врахуванні спірного стажу відповідач 1 не зарахував періоди роботи позивача з 21.07.1978 по 15.05.1980, оскільки відсутній наказ на звільнення з роботи; з 16.07.1982 по 02.01.1990, оскільки, відсутня назва організації куди прийнято позивача; з 03.01.1990 по 08.02.1992, оскільки не візуалізується печатка при звільненні з роботи.
Так, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301 (далі - Постанова № 301) закріплено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, та не засвідчені належним чином виправлення, не можуть бути самостійною підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Інструкції.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Отже, відповідач 1 протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів.
Тому суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.04.205 року № 143150022028 про відмову у призначенні пенсії, а спірний стаж зобов'язати зарахувати.
Також, підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2025 року, оскільки це є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 04.07.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5,Держпром,3,п2,м. Харків, Харківський район, Харківська область,61022, ідентифікаційний код 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159), про визнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2025 №143150022028, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61000 ідентифікаційний код 14099344) від 09.04.205 року № 143150022028 про відмову у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61000 ідентифікаційний код 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 21.07.1978 року по 15.05.1980 року, з 16.07.1982 року по 02.01.1990 року, з 03.01.1990 року по 08.02.1992 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 02.04.2025 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5, Держпром, під. 3, пов. 2 ,м. Харків, Харківський район, Харківська область,61022, ідентифікаційний код 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар