м. Миколаїв
23 жовтня 2025 р.справа № 400/4792/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 04.11.24 р. № 31, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач або ДСУзНС), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом від 04.11.24 р. № 31 рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДСУзНС, в частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій позивачу;
- зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДСУзНС повторно розглянути матеріали звернення позивача від 23.10.24 р. про надання йому статусу учасника бойових дій, у спосіб прийняття рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій.
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що подав на розгляд відповідача заяву з додатками для отримання статусу учасника бойових дій, але спірним рішенням йому було відмовлено в наданні такого статусу з мотивів того, що позивач, на момент подання заяви, вже припинив службу в органах ДСУзНС, тоді як статус учасника бойових дій може бути надано виключно дійсним працівникам ДСУзНС. Позивач вважає, що відмова у наданні йому статусу учасника бойових дій з цієї підстави не ґрунтується приписах законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що обов'язковою умовою надання особі статусу учасника бойових дій, є проходження служби на посадах рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, але позивач, на момент подання заяви, звільнився з ДСУзНС, а отже не займає посад рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що виключає можливість задоволення заяви позивача.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторно виклав доводи позовної заяви.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
В період з 13.09.03 р. до 14.06.23 р. ОСОБА_1 проходив службу в МНС і ДСУзНС та був звільнений у зв'язку з закінченням контракту.
23.10.24 р. позивач подав відповідачу заяву про надання йому статусу учасника бойових дій на підставі ст. 6 ч. 1 п. 19 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме у зв'язку з тим, що він у період з 24.02.22 р. до 14.06.23 р. брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Протоколом № 31 від 04.11.24 р. засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДСУзНС (далі - протокол № 31), заява позивача була розглянута по суті та в її задоволенні відмовлено.
Підставою для відмови зазначено наступне: “... статус учасника бойових дій надається виключно особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту».
Не погодившись із правомірністю такої відмови, позивач оскаржив її до суду.
Як слідує з заяв по суті справи, спір між сторонами виник з підстав можливості надання позивачу статусу учасника бойових дій вже після його звільнення зі служби у ДСУзНС: позивач вважає, що такий статус може бути надано в незалежності від продовження служби та перебування на посадах рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на момент розгляду такого питання, тоді як відповідач вважає, що присвоїти статус учасника бойових дій можливо лише особі, яка продовжує нести службу в органах ДСУзНС та перебуває на посаді рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту.
Стаття 6 ч. 1 п. 19 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 20.08.14 р. № 413 затвердив Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 413, тут і далі в редакції на момент прийняття протоколу № 31).
Як передбачено п. 11 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву. Заява може подаватися у паперовій формі за формою згідно з додатком 8 безпосередньо комісії (міжвідомчій комісії), у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв'язку.
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається: комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону (п. 19 Порядку № 413).
Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:
1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;
3) подання недостовірної інформації;
4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У разі усунення виявлених підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій заявник або уповноважена особа може повторно ініціювати винесення питання про надання зазначеного статусу (за процедурою, визначеною цим Порядком) на розгляд комісії шляхом подання заяви до керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, в якому утворено комісію.
Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку (п. 24 Порядку № 413).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.12.18 р. № 1048, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.19 р. за № 55/33026 затверджено Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення № 1048, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 Положення № 1048, воно визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи.
Комісія утворюється наказом ДСНС з метою реалізації заходів, пов'язаних із наданням статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які:
захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України;
виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (п. 2 Положення № 1048).
Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі:
відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій;
надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення;
виявлення факту подання недостовірної інформації (п. 6 Положення № 1048).
Суд звертає увагу відповідача, що протокол № 31 не містить посилання на конкретну визначену норму п. 24 Порядку № 413 або п. 2 Положення № 1048, які визначають вичерпний перелік підстав для відмови у наданні статусу учасника бойових дій.
Формулювання “... статус учасника бойових дій надається виключно особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту», є лише оцінкою обставин, яка повинна бути співвіднесена відповідачем з конкретно визначеною правовою нормою, яка передбачена законодавством для відмови у наданні особі статусу учасника бойових дій, наприклад, відсутність правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.
Відповідач з правової точки зору ніяк не кваліфікував свою відмову, що створює ситуацію правової невизначеності для позивача, що само по собі є достатньою підставою для визнання рішення відповідача протиправним, у зв'язку з відсутністю посилання на правову підставу відмови, визначену законодавством.
З системного аналізу положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку № 413 та Положення № 413 можливо зробити висновок, що статус учасника бойових дій може бути наданий особі рядового чи начальницького складу ДСУзНС, при цьому, визначальною ознакою для надання такого статусу, є безпосередня участь особи у заходах, необхідних захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Трактування відповідача щодо необхідності перебування (продовження) служби в ДСУзНС на посадах рядового чи начальницького складу, не відповідає приписам вищенаведених нормативних актів, так як фактично доповнює законодавчі норми новими вимогами.
Словосполучення “рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» використане в Положенні № 1048 не в часовому сенсі, тобто як особи, які на теперішній час займають такі посади, а в контексті кола осіб, яким може бути наданий статус учасника бойових дій, так як в ДСУзНС працюють і особи за трудовим законодавством, які не можуть залучатись до виконання функцій і завдань ДСУзНС, тоді як брати безпосередню участь у заходах, необхідних для захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, можуть тільки спеціально підготовлені особи, які і відносяться до рядового і начальницького складу.
Тлумачення відповідача фактично вводить новий критерій для присвоєння статусу учасника бойових дій та позбавляє осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, але звільнились із ДСУзНС до подання відповідної заяви чи не змогли продовжити службу, наприклад, за станом здоров'я, до моменту прийняття рішення, права отримати статус учасника бойових дій.
Таким чином, суд знаходить відмову відповідача у наданні позивачу статусу учасника бойових дій на підставі того, що останній не продовжив службу в ДСУзНС і на момент подання відповідної заяви, не відносився до осіб рядового і начальницького складу цієї служби, такою, що не відповідає нормативному регулюванню, а отже є протиправною.
В той же час, суд не вбачає підстав покласти на відповідача обов'язок прийняти позитивне рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, з огляду на наступне.
Як наведено судом вище, відповідач не розглядав надані позивачем документи по суті, з точки зору наявності у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій та підтвердження цими документами обставин, з якими Порядок № 413 і Положення № 1048 пов'язують можливість присвоєння такого статусу, а прийшов до висновку про відсутність підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій лише на підставі припинення служби в ДСУзНС.
Суд не вправі перебирати на себе повноваження відповідача щодо перевірки наданих позивачем документів на предмет можливості надання йому статусу учасника бойових дій.
Стаття 245 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, суд вважає, що на відповідача слід покласти обов?язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду в цій справі.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що він позбавлений можливості прийняти рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій з підстав, які вже були предметом розгляду в цій справі і яким суд вже надав правову оцінку.
Відповідно до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач поніс судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, такі витрати присуджуються на його користь в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 38516849) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 7 протоколу № 31 від 04.11.24 р. засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 38516849) в частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 38516849) повторно розглянути заяву про надання статусу учасника бойових дій, подану 23 жовтня 2024 р. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з урахуванням висновків суду в цій справі.
4. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної службу України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 38516849) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз