з питань залишення позову без розгляду
23 жовтня 2025 рокусправа № 380/19098/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи “Центр пробації» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Державної установи “Центр пробації» щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023;
зобов'язати Державну установу “Центр пробації» підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 24.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, як таку, що звернена до суду з пропущенням строку, встановленого законом, мотивоване тим, що Позивачем подано позовну заяву до адміністративного суду тільки 20.09.2025, натомість, позовні вимоги містять, зокрема вимоги щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо порушення позивачем строку звернення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) ».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 по справі №260/3564/22, звернув увагу на те, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладений постановах від 06.04.2023 по справі №260/3564/22, від 27.04.2023 по справі №300/4201/22, від 20.11.2023 по справі №160/5468/23, ухвалі від 22.01.2024 по справі №990/235/23, з огляду незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Оскільки, спірні правовідносини між сторонами з приводу спору про заробітну плату виникли (додаткової винагороди) до 19.07.2022, за такою правовою позицію Верховного Суду на них не розповсюджується обмеження будь-яким строком звернення до суду.
Щодо надання довідки станом на 01.01.2023, Суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 справа № 815/460/18 (провадження № K/9901/57261/18), відповідно до якої згідно з ч. 3 ст.51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 815/3522/17 та від 24.01.2019 у справі №338/879/17, від 27.05.2021 по справі №442/5891/17, від 31.05.2021 по справі 750/6708/17 та від 18.08.2021 у справі №592/10230/17.
Обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим, що підтверджується висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, а також у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16-а та від 26.01.2021 у справі № 520/11178/20.
Суд зауважує, що вказана довідка необхідна позивачу саме для обрахунку його пенсії.
Таким чином строк звернення до суду з цим позовом не пропущено.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на викладене, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна