21 жовтня 2025 рокусправа № 380/2898/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 . Позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022- 2024 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказав, що при виключенні зі списків особового складу частини відповідачем було нараховано та виплачено йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, однак без урахування сум щомісячної грошової винагороди, яку він отримував щомісячно під час проходження служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 19.02.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено вузьке коло підстав для виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану. Відповідно, додаткова винагорода на період дії воєнного стану не може вважатися одним із щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки законодавчо передбачено чіткий перелік підстав, за якими здійснюється така виплата.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2024 №20/РС ОСОБА_1 , головного сержанта - командира 1 відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони 8 батальйону охорони звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
14.11.2024 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Згідно грошового атестату у зв'язку з звільненням позивачу була нарахована та виплачена компенсація у сумі 17 956, 33 грн. за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки.
Відповіддю на адвокатський запит скерованого в інтересах ОСОБА_1 від 30.01.2025 відповідач повідомив, що щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась, щорічна основна відпустка за 2023 рік використана тривалістю 30 днів, щорічна основна відпустка за 2024 рік використана тривалістю 25 днів. Виплачена грошова компенсація за 23 дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки у сумі 17 956, 33 грн.
Витягом з особової картки за 2024 рік підтверджується нараховані та виплачені суми додаткової винагороди позивачу жовтень-листопад 2024 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки позивач звернувся до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно положень статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, 14 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Військоволужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком,
станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки».
Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 визначено тарифну сітку та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення складається з: посадового окладу; окладу за військовим (спеціальним) званням; щомісячних додаткових видів (підвищення, надбавки, доплати, винагороди постійного характеру, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати визначається, серед інших, Міністром оборони (стаття 9 Закону № 2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення Збройних Сил України закріплені у Порядку №260, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Пункт 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначає, що грошове забезпечення охоплює:
- щомісячні основні (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років);
- щомісячні додаткові (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода за кібербезпеку, премія);
- одноразові додаткові (винагороди, додаткова винагорода на період воєнного стану, допомоги).
Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що інші додаткові виплати, не передбачені цим Порядком, здійснюються згідно з чинним законодавством.
Пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (у редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби) визначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (у редакції чинній на момент розгляду справи - з 15.01.2025) визначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової
компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента від 24 лютого 2022 року №64 та №69, Кабмін ухвалив постанову від 28 лютого 2022 року №168, якою на період воєнного стану встановив додаткову винагороду: 30 000 грн щомісячно (крім строковиків); 100 000 грн тим, хто безпосередньо бере участь у бойових діях чи забезпечує оборону в районах ведення бойових дій, пропорційно часу участі. Виплата здійснюється на підставі наказів командирів.
Предметом спору у цій справі є обчислення розміру грошової компенсації за невикористані відпустки, без урахування суми щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.
Відповідаючи на питання щодо умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23 констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до довідки військової частини виплачувалася позивачу жовтня по листопада 2024 року вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у подібних правовідносинах Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2024 року в справі №240/23909/23, від 19 грудня 2024 року в справі № 580/3483/24, від 14 січня 2025 року у справі № 240/31245/23, від 10 квітня 2025 року у справі №380/10576/23.
Оскільки Верховним Судом сформований правовий висновок щодо вказаного спірного питання, беручи до уваги, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, виплачувалася позивачу з жовтня по листопад 2024 року, то цей вид грошового забезпечення повинен бути включений до складу грошового забезпечення у цілях обчислення розміру грошової компенсації за невикористані ним дні відпусток.
Поряд із цим, доказів того, що до розрахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток позивачу включалась додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №168, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
При цьому, суд повторно наголошує, що згідно грошового атестату у зв'язку з звільненням позивачу була нарахована та виплачена компенсація у сумі 17 956, 33 грн. за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки.
Тож, у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень у порядку ч.1 ст.78 КАС України визнані обставини обліку за заявником 55 календарних днів невикористаних днів щорічної основної відпустки.
Відтак, суд доходить до переконання про те, що у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень була допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення у цілях обчислення розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки такого виду грошового забезпечення як - додаткова винагорода у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позов належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2024 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні щорічної основної відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» відпусток за період з 2022 по 2024 роки та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна