23 жовтня 2025 рокусправа № 380/14220/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за період з 01.12.2024 по 15.05.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за період з 01.12.2024 по 15.05.2025;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період квітня 2024 року, липня - жовтня 2024 року, грудня 2024 року - 15.05.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період квітня 2024 року, липня - жовтня 2024 року, грудня 2024 року - 15.05.2025.
Ухвалою від 18.07.2025 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.06.2022 поблизу н.п. Золоте-3 Луганської області під час захисту Батьківщини позивач одержав вогнепальне осколкове поранення нижніх кінцівок з вогнепальним переломом, гіповолемічний шок. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 №822-ОД видано довідку про обставини поранення №4544 від 21.07.2022. У подальшому позивач перебував на стаціонарному лікуванні: ВМГ №65: з 15.06.2022 по 16.06.2022 ВМКЦ ПнР: з 16.06.2022 по 17.06.2022 КМП «ОКЛ» м. Івано-Франківськ: з 18.06.2022 по 02.08.2022 Заклад охорони здоров'я у Німеччині (ФРН): з 03.08.2022 по 04.05.2025 ВМКЦ Західного регіону: з 05.05.2025 по 15.05.2025.
За період вказаного лікування позивачу безпідставно не було нараховано та виплачено додаткову нагороду в розмірі 100000 грн. за період з 01.11.2024 по 15.05.2025. Крім того відповідачем було невчасно виплачено позивачу додаткову винагороду за квітень 2024 (виплачено 20.06.2024), за липень-жовтень 2024 (виплачено 22.12.2024), що в сукупності із невиплатою додаткової винагороди за період з 01.11.2024 по 15.05.2025 дає право на компенсацію.
Вважає дії відповідача протиправними та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до окремого доручення Міністерства оборони України № 3740/уд від 22.06.2024: 1. Виплачувати за час перебування військовослужбовців на лікуванні грошове забезпечення (у тому числі й додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень на місяць військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, контузією, травмою, каліцтвом, пов'язаними із захистом Батьківщини) (далі - грошове забезпечення) за останніми займаними посадами. Грошове забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні виплачується на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) про продовження тривалого лікування (пункт 6.13 глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800). 2. Для обчислення грошового забезпечення зазначеним військовослужбовцям датою початку та закінчення строку лікування слід вважати: - для направлених на лікування за кордон (після 5 жовтня 2023 року) - дні початку та закінчення лікування, зазначені у виписках (виписних епікризах) іноземних закладів охорони здоров'я або в інших документах, що підтверджують періоди лікування, зокрема відмітки прикордонних служб про перетин державного кордону; - для направлених на лікування в межах України (після 4 травня 2024 року) - дні початку та закінчення лікування, зазначені у виписках із закладів охорони здоров'я. Військовослужбовцям, які перебували на лікуванні до вищевказаних термінів, строк перебування на лікуванні слід обчислювати: в межах України - з 4 травня 2024 року; за кордоном - з 5 жовтня 2023 року. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 117 від 05.05.2023 р., солдат ОСОБА_1 вибув до закладу охорони здоров'я Федеративної Республіки Німеччина на лікування 04.05.2023 року. Зважаючи на вищезазначене, строк річного лікування за кордоном завершився 04.10.2024 року, а отже відсутні правові підстави для здійснення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за період лікування, починаючи з 05.10.2024 року.
Щодо компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення стверджує, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою, відтак звернення до суду із такою вимогою, на думку відповідача, є передчасним.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
01.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 позивач був призваний на військову службу, яку в подальшому проходив у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-зенітника.
15.06.2022 поблизу АДРЕСА_1 під час захисту Батьківщини позивач одержав вогнепальне осколкове поранення нижніх кінцівок з вогнепальним переломом, гіповолемічний шок. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 №822-ОД видано довідку про обставини поранення №4544 від 21.07.2022.
У подальшому позивач перебував на стаціонарному лікуванні:
- ВМГ №65: з 15.06.2022 по 16.06.2022;
- ВМКЦ ПнР: з 16.06.2022 по 17.06.2022;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 «ОКЛ» м. Івано-Франківськ: з 18.06.2022 по 02.08.2022;
- Заклад охорони здоров'я у Німеччині (ФРН): з 03.08.2022 по 04.05.2025;
- ВМКЦ Західного регіону: з 05.05.2025 по 15.05.2025.
Вказані періоди підтверджуються свідоцтвом про хворобу №2025-0515-0915-4900-7 виданим ВКМЦ Західного регіону 15.05.2025 .
Згідно свідоцтва про хворобу №2025-0515-0915-4900-7 поранення, отримане позивачем 15.06.2022, пов'язане із захистом Батьківщини та відноситься до тяжкого. На підставі медичного огляду та відповідно до ст.63 «а», 78 «а» графи ІІ Розкладу хвороб позивач визнаний непридатним до військової служби.
29.05.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №162-РС позивача звільнено з військової служби в запас у зв'язку із станом здоров'я, 02.06.2025 на підставі наказу №151 виключено зі списків особового складу частини.
Із 1 грудня 2024 по 15 травня 2025 позивачу не була нарахована та виплачена додаткова нагорода в розмірі 100000 грн.
Також відповідач невчасно виплатив позивачу додаткову винагороду за квітень 2024 (виплачена 20.06.2024), за липень-жовтень 2024 (виплачена 22.12.2024).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Із змісту ч.ч.2-4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вбачається, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Спір між сторонами виник у зв'язку із невиплатою позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період грудень 2024 - травень 2025.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п.1 якої (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено:
… на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до п.11 розділу XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 (далі - Порядок №260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Із аналізу наведених норм Постанови №168 та Порядку № 260 слідує встановлення лише двох умов, які необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Суд погоджується із позивачем, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Відтак посилання відповідача на окреме доручення Міністерства оборони України № 3740/уд від 22.06.2024, яке змінює правила виплати додаткової винагороди, суд до уваги не приймає, оскільки окреме доручення не може вносити зміни до постанови Кабінету Міністрів України, яка за юридичною силою є вищим нормативно-правовим актом.
Із матеріалів справи слідує, що свідоцтвом про хворобу №2025-0515-0915-4900-7 виданим ВКМЦ Західного регіону 15.05.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 15.06.2022 одержав вогнепальне осколкове поранення нижніх кінцівок з вогнепальним переломом, гіповолемічний шок. Поранення, отримане позивачем 15.06.2022, пов'язане із захистом Батьківщини та відноситься до тяжкого, перебував на обстеженні і лікуванні: ВМГ №65: з 15.06.2022 по 16.06.2022; ВМКЦ ПнР: з 16.06.2022 по 17.06.2022; КМП «ОКЛ» м. Івано-Франківськ: з 18.06.2022 по 02.08.2022; ФРН: з 03.08.2022 по 04.05.2025, ВМКЦ з 05.05.2025 - 15.05.2025.
Враховуючи наведене, позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за період з 01.12.2024 до 15.05.2025, а бездіяльність відповідача щодо її нарахування і виплати - є протиправною.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі- Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати (ст. 2 Закону № 2050-ІІІ).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-ІІІ).
У постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, а також у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 зауважено, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
За результатом розгляду справи № 280/8933/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, установлена постановою Уряду № 168 на період дії воєнного стану у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців та входить до складу їх грошового забезпечення. Відповідно, в розумінні вимог Закону № 2050-III та Порядку № 159, такий додатковий вид грошового забезпечення є грошовим доходом, який вони одержують на території України і який не має разового характеру, а порушення строку його виплати є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.
Відповідач у відзиві не заперечував несвоєчасний розрахунок із позивачем за періоди квітень 2024 (виплачено 20.06.2024), за липень-жовтень 2024 (виплачено 22.12.2024), що з урахуванням висновку суду про право позивача на отримання додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою №168 за період з 01.12.2024 до 15.05.2025 є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи із квітня 2024.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за період з 01.12.2024 по 15.05.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за період з 01.12.2024 по 15.05.2025.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період квітня 2024 року, липня - жовтня 2024 року, грудня 2024 року - 15.05.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме: додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди: квітень 2024, липень - жовтень 2024, 01.12.2024 - 15.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна