23 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/21835/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області звернулося до суду через систему "Електронний суд" з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михалюк І.В. від 08.09.2025 ВП № 73729744 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10582/24 управління здійснило розрахунок потреби в коштах для виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 20.01.2023, у розмірі до 30 000,00 грн на місяць. Позивач зазначає, що невиконання вказаного судового рішення зумовлено виключно відсутністю відповідних бюджетних асигнувань . Вважає, що невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої доплати через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, з огляду на що, підстави для винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем відсутні, а тому така постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що рішення суду в частині виплати коштів залишається невиконаним, що на думку відповідача, правомірно стало підставою для застосування штрафу.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №240/10582/24 позов ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 у розмірі 30000 грн на місяць.
Зобов'язано територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 у розмірі 30000 грн на місяць.
На виконання рішення суду судом видано виконавчий лист, який стягувачем пред'явлено до виконання.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 28.01.2025 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по даній справі та вказано позивачу, як боржнику, про необхідність добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання рішення суду у зазначеній справі територіальним управлінням Служби судової охорони у Житомирській області був здійснений розрахунок потреби в коштах та 05.08.2024 за вих.№37.07-387/ССО надісланий лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800 в сумі 383160,14 грн.
В зв'язку із відкриттям виконавчого провадження та надходженням на адресу ТУ Служби 30.01.2025 за вх.№7 постанови ВП №77001491 від 28.01.2025 з метою отримання кошторисних призначень на виконання рішення суду на адресу центрального органу управління Служби судової охорони 03.02.2025 за вих.№37.07- 33/вн було надіслано лист щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 в сумі 32135,87 грн. на відшкодування виконавчого збору та відшкодування розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області листом від 04.02.2025 повідомило відповідача про вжиті заходи щодо повного та неухильного виконання судового рішення в межах повноважень і спосіб визначений чинним законодавством.
Разом з тим, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михалюк І.В. від 08.09.2025 ВП № 73729744 на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач вважає таку постанову протиправною, тому звернувся з позовом.
Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.1 Закону "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1 та 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, лиш у разі невиконання судового рішення без поважних причин, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Окрім того, з аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що відповідальність за невиконання судового рішення настає виключно за умови, що судове рішення не виконано без наявності поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, у цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михалюк І.В. від 08.09.2025 ВП № 73729744 на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення без поважних причин.
Суд не погоджується з такою постановою та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання рішення суду у зазначеній справі територіальним управлінням Служби судової охорони у Житомирській області був здійснений розрахунок потреби в коштах та 05.08.2024 за вих.№37.07-387/ССО надісланий лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800 в сумі 383160,14 грн.
В зв'язку із відкриттям виконавчого провадження та надходженням на адресу ТУ Служби 30.01.2025 за вх.№7 постанови ВП №77001491 від 28.01.2025 з метою отримання кошторисних призначень на виконання рішення суду на адресу центрального органу управління Служби судової охорони 03.02.2025 за вих.№37.07- 33/вн було надіслано лист щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 в сумі 32135,87 грн. на відшкодування виконавчого збору та відшкодування розміру мінімальних витрат виконавчого провадження .
Разом з тим, як зазначає представник позивача, станом на теперішній час, кошторисні призначення для нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 на виконання зазначеного рішення суду територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області від центрального органу управління Служби не отримало.
Отже, позивачем до відкриття провадження у справі вчинялися дії щодо виконання рішення суду .
Суд враховує, що відповідно до листа Міністерства фінансів України у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України, як головному розпоряднику бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони за бюджетною програмою КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" передбачені бюджетні призначення на загальну суму 10,0 млн. грн.
Суд враховує, що у відповідності до вказаних бюджетних призначень Територіальному управлінню Служби судової охорони у Житомирській області на такі видатки згідно кошторису на 2024 рік виділені кошти в розмірі лише 1000,00 грн.
Також листом ЦОУ Служби судової охорони від 10.01.2025 № 01.30-02.2-76/вн проінформовано, що за вищевказаною бюджетною програмою на 2025 рік Службі затверджено кошторис у сумі 6 720,8 тис. грн.
Згідно із затвердженим кошторисом та планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2025 рік територіальному управлінню Служби судової охорони у Житомирській області за вищевказаною бюджетною програмою виділено лише 500 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Територіальним управлінням у межах своїх повноважень вжито вичерпних заходів для виконання рішення суду , ведеться листування зі Службою судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду.
Також суд зазначає, що постанова про накладення штрафу приймається у випадку, якщо рішення суду не виконується боржником без поважних причин.
Проте позивачем в межах його компетенції вжито всіх заходів для його виконання, також доведено до відома державного виконавця, що виплата додаткової винагороди стягувачу буде здійснена територіальним управлінням після виділення коштів на зазначені цілі у найкоротшій термін.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що невиконання судового рішення територіальним управлінням щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не можна вважати невиконанням судового рішення без поважних причин.
Наведеного висновку неодноразово доходив Верховний Суд, про що зазначено зокрема в ухвалі Верховного Суду від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18 та у постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Відтак, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михалюк І.В. від 08.09.2025 ВП № 73729744 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. підлягає скасуванню, як протиправна, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (вул.Бориса Лятошинського, буд.5, м. Житомир, Житомирська область, 10014, код ЄДРПОУ: 43291152) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (площа Соборна, буд.1, м. Житомир, Житомирська область, 10014. код ЄДРПОУ: 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михалюк І.В. від 08.09.2025 ВП № 73729744 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) на користь Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
23.10.25