23 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7210/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-2), про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як мамі особи з інвалідністю з дитинства; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити позивачу пенсію як мамі особи з інвалідністю з дитинства з моменту подання відповідної заяви до органів Пенсійного фонду України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є матір'ю дитини з інвалідністю - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.05.2025 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісного центру) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як матері особи з інвалідністю з дитинства.
Проте, ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовлено в призначені пенсії, оскільки сину позивача вперше було встановлено інвалідність після досягнення шестирічного віку.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком (з огляду на незаконність вимоги про надання документів, які мали б підтвердити визнання сина ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку), позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 23.05.2025 про призначення пенсії за віком та доданих до неї документів згідно пункту 3 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідних документів (не долучено документи згідно пункту 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). При цьому зауважив, що позивачем до позову долучено документи (зокрема, довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №755429 від 02.05.2018, виписка із постанови №112 лікарсько-консультативної комісії, реабілітаційний лист, медична картка амбулаторного хворого, виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1980, та ін.), які не надавались до заяви про призначення пенсії, відповідно при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії не брались відповідачем до уваги.
В поданому до суду відзиві на позовну ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог також не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Вказує, що для призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV) має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначив, що до заяви про призначення пенсії позивачем були долучені наступні документи, які стосуються стану здоров'я ОСОБА_3 : медичне заключення клініко-експертної комісії при управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації №6330 від 14.10.2008, згідно з яким дитина може бути визнана інвалідом з дитинства до 08.09.2012, дата перегляду 08.07.2012; довідку про отримання (неотримання) допомоги №998, згідно з якою ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики КаміньКаширської районної державної адміністрації та їй відповідно до постанови №79 від 03.02.2021 з 20.10.2008 до 04.09.2012 призначено допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю; відповідь на запит Волинського обласного бюро МСЕ від 10.01.2019 №3/2-11.19, згідно з яким визнання інвалідом до шестирічного віку ймовірне, розв'язання даного питання залишається за ЛКК. (даний документ не є офіційною випискою з акта огляду в МСЕК). Отже, надані позивачем документи взагалі не відповідають вимогам пункту 2.18 Порядку №22-1, не є належними та не підтверджують факт визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, зокрема до досягнення шестирічного віку.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 23.02.2018 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства (по зору) довічно, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16), довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №755429 від 02.05.2018 (а.с. 18).
23.05.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV (а.с. 64), додавши до неї ряд документів, зокрема, які стосуються стану здоров'я її сина ОСОБА_2 : медичне заключення клініко-експертної комісії при управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації №6330 від 14.10.2008 (а.с. 54); довідку Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації № 998 про отримання (неотримання) допомоги (а.с. 58 зворот); лист фтизіо-офтальмологічної спеціалізованої МСЕК Волинського обласного бюро МСЕ від 10.01.2019 №3/2-11.19 (а.с. 61).
Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Запорізькій області, яким прийнято рішення від 30.05.2025 №032950012503 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 28). При цьому у вказаному рішенні зазначено, що вік позивача становить 56 років; згідно наданих документів страховий стаж складає 19 років 1 місяць 5 днів (до страхового стажу зараховано всі періоди). Оскільки не долучено документи згідно пункту 2.18 Порядку № 22-1, тому прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідних документів (а.с. 28).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон №1058-IV.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку,- документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону).
За приписами абзацу першого пункту 2.18 розділу ІІ Порядку № 22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №917, Лікарсько-консультативні комісії надають висновок, зокрема, про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.
Крім того, при вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 330/2181/16-а, відповідно до яких для призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Верховний Суд України у постанові від 27.05.2014 № 21-133а14 висловив обґрунтовану позицію, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
З матеріалів справи слідує, що позивач є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 23.02.2018 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства (по зору) довічно, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16), довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №755429 від 02.05.2018 (а.с. 18). Вказане свідчить про те, що інвалідність з дитинства сина позивача - ОСОБА_2 встановлена після досягнення шестирічного віку.
Варто зазначити, що до заяви від 23.05.2025 про призначення дострокової пенсії за віком позивач долучила такі документи, що стосуються стану здоров'я її сина ОСОБА_2 : 1) медичне заключення клініко-експертної комісії при управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації №6330 від 14.10.2008, згідно з яким дитина ОСОБА_2 може бути визнана інвалідом з дитинства на період до 08.09.2012, дата перегляду 08.07.2012 (а.с. 54); довідку про отримання (неотримання) допомоги №998, згідно з якою ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики КаміньКаширської районної державної адміністрації та їй відповідно до постанови №79 від 03.02.2021 з 20.10.2008 до 04.09.2012 призначено допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю (а.с. 58 зворот); лист фтизіо-офтальмологічної спеціалізованої МСЕК Волинського обласного бюро МСЕ від 10.01.2019 №3/2-11.19, згідно з яким визнання ОСОБА_2 інвалідом до шестирічного віку ймовірне, розв'язання даного питання залишається за ЛКК (а.с. 61).
Суд наголошує, що позивач до заяви від 23.05.2025 не долучила ні довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №755429 від 02.05.2018 (згідно з якою ОСОБА_2 23.02.2018 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства (по зору) довічно), ні висновку ЛКК про те, що її син мав медичні показання для визнання його дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновку МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
За таких обставин суд погоджується з відповідачами про те, що позивач до заяви від 23.05.2025 не долучила документи згідно пункту 2.18 Порядку № 22-1, відтак ГУ ПФУ в Запорізькій області під час розгляду такої заяви правомірно прийняло рішення від 30.05.2025 №032950012503 про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що у долученій до позовної заяви виписці з постанови ЛКК КНП “Камінь-Каширська ЦРЛ» від 29.05.2019 № 112 у графі «заключення» вказано, що на запит ПФ ЛКК повідомляє, що підстав для визнання ОСОБА_2 інвалідом до 6-річного віку немає (а. с. 26). Доказів того, що зазначена постанова ЛКК КНП “Камінь-Каширська ЦРЛ» від 29.05.2019 № 112 була оскаржена та/або скасована в адміністративному чи судовому порядку позивач не надала.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2022 у справі № 448/1650/17 вказав, що висновок (подання якого передбачено пунктом 2.18 розділу ІІ Порядку № 22-1) дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону № 1058-IV, а отже, пункт 2.18 Порядку № 22-1 не суперечить положенням вказаного Закону, оскільки не встановлює та/або не змінює механізм призначення такого виду пенсії. З цих підстав суд відхиляє викладені у позовній заяві доводи позивача про те, що є незаконною вимога про надання документів, які підтверджують визнання дитини інвалідом з дитинства до досягнення шестирічного віку.
При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тобто, позивачу було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV рішенням від 30.05.2025 №032950012503, яке було прийняте ГУ ПФУ в Запорізькій області відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності, та належним відповідачем за позовними вимогами є саме цей територіальний орган ПФУ.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону № 1058-IV, оскаржувані у цій справі дії та рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 30.05.2025 №032950012503 є правомірними та такими, що вчинені/прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як мамі особи з інвалідністю з дитинства та зобов'язання призначити пенсію як мамі особи з інвалідністю з дитинства з моменту подання відповідної заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Суддя О. О. Андрусенко