Справа № 367/164/24
Провадження №1-кп/367/415/2025
Іменем України
10 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області кримінальне провадження № 12023111050004148 від 09.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Ірпінським міським судом Київської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12023111050004148 від 09.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, в якому ухвалою суду від 20.08.2025 змінено запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 18.10.2025 включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання обґрунтоване тим, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, стосовно обвинуваченого на даний час не зменшився та продовжує існувати.
Зокрема, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор обґрунтовує тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності, шляхом зміни місця проживання та неявки на виклик до суду. Також вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 немає міцних соціальних зв 'язків, оскільки на момент перебування на волі останній не мав місця роботи або навчання, тобто не мав постійного джерела заробітку.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просив частково задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, вказуючи, що відсутні підстави для продовження запобіжного заходу, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків, які б виправдовували застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту, також просив врахувати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ставить його підзахисного в скрутне матеріальне становище, оскільки останній позбавлений можливості працевлаштуватися.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
За правилами ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, поєднаному з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, за який передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, є особою працездатного віку.
Так, ризик переховування обвинуваченого обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки санкцією ч.4 ч.186 КК України, передбачено покарання за вказаний злочин, який інкримінується обвинуваченим, у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням наявності обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, даних про особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який не зменшився та продовжує існувати, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці проживання, суд приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують продовження цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 .
Підсумовуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 слід задовольнити.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 201, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 :
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу на це суду або прокурора за виключенням випадків, що зумовлюють необхідність слідування до укриття під час дії повітряної тривоги або в зв'язку з необхідністю отримання невідкладної медичної допомоги;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками в даному кримінальному провадженні з приводу пред'явленого обвинувачення;
- здати на зберігання до Відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд за межі України;
- з'являтись до суду, прокурора на першу вимогу.
Зобов'язати працівників відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (вул. Центральна, 335, смт. Бородянка) поставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік за місцем домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомити про це суд.
Виконання ухвали покласти на відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (вул. Центральна, 335, смт. Бородянка).
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1