Справа № 367/2001/24
Провадження №2-п/367/78/2025
Іменем України
14 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2025 року, ухваленого у цивільній справі №367/2001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2025 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість в розмірі 11 520 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
18 серпня 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2025 року, ухваленого у цивільній справі №367/2001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У заяві просить суд скасувати заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2025 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У заяві звзначає, що вказане рішення було ухвалено без його участі, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Судові повістки або інші повідомлення ним не отримувалися, що позбавило його можливості подати відзив на позов та надати докази на захист своїх прав.
Вказує, що позивач надає докази нібито ознайомлення його з позовом та доказами, направивши документи на адресу в м. Ірпінь, яка ніколи не була місцем його реєстрації. Разом з тим, позивач додає копії сторінок паспорта із зазначенням постійного місця реєстрації відповідача.
Відповідач наголошує, що про існування заочного рішення та самої справи він дізнався лише після 17 липня 2025 року.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заява відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлялися шляхом направлення судових повісток про виклик до суду. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що в березні 2024 року представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором № 22.12.2019-010000610 від 22.12.2019 року у розмірі 16 020 грн 00 коп. та судові витрати.
22 березня 2024 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
Як видно із матеріалів справи, копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2024 року, відповідач отримав 26 березня 2025 року через систему «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документа.
Відповідно до вимог ч.ч.1,4,5 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Користування відповідачем ОСОБА_1 електронним кабінетом підтверджується матеріалами справи (довідками про доставку електронних документів (ухвали про відкриття провадження від 22.03.2024, заочного рішення від 17.07.2025) до його електронного кабінету та останнім не спростовується.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Таким чином, відповідач повідомлявся про розгляд справи своєчасно та належним чином через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать довідки про доставку електронного документу.
Відповідно до п. 5.4.- 1«Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, за допомогою електронного кабінету, який є персональним кабінетом (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до розділу 2 вказаного Положення учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Доказів того, що відповідач не мав можливості отримати копії всіх повідомлень та процесуальних документів, прийнятих в межах розгляду справи № 367/2001/24 суду не надано.
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо сповіщення відповідача про розгляд справи та надіслання процесуальних документів, у тому числі і заочного рішення по справі.
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позов з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто заочне рішення підлягає скасуванню за обов'язкової наявності двох умов разом, оскільки для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, до заяви про перегляд заочно рішення жодного доказу в розумінні положень ст. 76 ЦПК України не додано.
Фактично у своїй заяві відповідач вдається до переоцінки доказів та обставин, які судом оцінені і встановлені при прийнятті рішення, тобто заявник фактично не погоджується з прийнятим рішенням, здійсненою судом оцінкою доказів та встановленими обставинами справи і відповідно застосованими судом нормами чинного законодавства України.
Однак, такі посилання відповідача не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а є підставою для апеляційного перегляду рішення суду, оскільки суд першої інстанції не може скасувати заочне рішення суду для надання іншої правової оцінки тим самим доказам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 259-261, 284, 288, 353-355 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2025 року, ухваленого у цивільній справі №367/2001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравчук