Справа № 367/12582/25
Провадження №2-о/367/498/2025
Іменем України
23 жовтня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана заява, в якій заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме:
факт присвоєння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012, а саме: додаткову інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків нареченої/дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - НОМЕР_1 ;
встановити порядок виконання рішення суду, яке згідно з положенням ст.18 ЦПК України, після набрання ним законної сили є підставою для внесення Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) змін до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012, а саме: додаткової інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків нареченої/дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 29.06.2012 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було складено актовий запис № 470 від 29.06.2012. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». Відповідно до повного витягу від 16.10.2025 № 0005422418 з актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 1 - вказаний актовий запис № 470 від 29.06.2012 не містить інформації про ІПН (РНОКПП) дружини (нареченої) - ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що інформація про ІПН дружини - ОСОБА_2 - необхідна для коректної взаємодії електронних реєстрів, зокрема застосунку Дія, ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського ВДРАЦС м. Києва з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012 - щодо ІПН (РНОКПП) дружини - ОСОБА_3 та зазначення у вказаному актовому записі про шлюб ІПН (РНОКПП) ОСОБА_3 - НОМЕР_1 . Вказана заява складена у формі, встановленій Порядком внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, а саме Додаток 1 до Правил внесення змін до актових записів.
Зазначається, що згідно із відповіддю Шевченківського ВДРАЦС м. Києва від 12.09.2025 № 2763/331087 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення РНОКПП в актовий запис про шлюб № 470 від 29.06.2012, складеного Шевченківським ВДРАЦС м. Києва стосовно дружини ОСОБА_7 повідомлено наступне: з посиланням на норми ст. 8, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 12-1 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2007 № 1064 Шевченківським ВДРАЦС м. Києва на підставі звернення ОСОБА_1 було здійснено запит для інформаційної взаємодії Реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а також проведена верифікація актового запису про шлюб. За результатами інформаційної взаємодії Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб платників податків була отримана автоматична відповідь: «особа з такими реєстраційними даними: ПІБ, дата народження, місце проживання в ДРФО не зареєстрована». Одночасно ОСОБА_1 проінформовано, що питання технічної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів не належить до компетенції органів державної реєстраційної служби.
Вивчивши заяву та матеріали, що до неї додані, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Звертаючись до суду, заявники просять встановити факт присвоєння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012, а саме: додаткову інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків нареченої/дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - НОМЕР_1 ; встановити порядок виконання рішення суду, яке згідно з положенням ст.18 ЦПК України, після набрання ним законної сили є підставою для внесення Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) змін до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012, а саме: додаткової інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків нареченої/дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - НОМЕР_1 .
Як видно з матеріалів заяви, 10.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 470 від 29.06.2012, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, а саме: щодо ІПН (РНОКПП) дружини - ОСОБА_3 - НОМЕР_1 .
Згідно з листа від 12.09.2025 № 2763/331087 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за результатами розгляду заяви, щодо внесення РНОКПП в актовий запис про шлюб № 470 від 29.06.2012, повідомлено, що відділом було здійснено запит для інформаційної взаємодії Реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а також проведена верифікація актового запису про шлюб. За результатами інформаційної взаємодії Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб платників податків була отримана автоматична відповідь: «особа з такими реєстраційними даними: ПІБ, дата народження, місце проживання в ДРФО не зареєстрована». Одночасно ОСОБА_1 проінформовано, що питання технічної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів не належить до компетенції органів державної реєстраційної служби.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких самих критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, відносини пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесень до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення та припинення їхньої дії, виправлення помилок, тощо, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ №1064 від 22 серпня 2007 року, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №96/5 12 січня 2011 року, зареєстрованими 14 січня 2011 року за № 55/18793 та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в України затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, зареєстрованими 18 жовтня 2000 року за № 719/4940.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до ч.ч. 1-4, 6 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, в тому числі за заявою, особи, щодо якої складено актовий запис.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Порядком ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ №1064 від 22 серпня 2007 року (далі - Порядок №1064), регламентовано процедуру внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану, видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягів з реєстру, формування, відображення, перевірку та захист електронних актових записів цивільного стану засобами Порталу «Дія», виправлення виявлених помилок, тощо.
Згідно п. 12-1 Порядку №1064, реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у випадках, передбачених цим Порядком, вносяться на підставі відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії Реєстру з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та Єдиним державним демографічним реєстром через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством. Неотримання відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відомостей про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, а також відсутність в особи згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чи Єдиного державного демографічного реєстру реєстраційного номера облікової картки платника податків або унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі не є підставою для невнесення запису до Реєстру відповідно до пункту 7 цього Порядку, а також для невнесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та припинення їхньої дії, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану відповідно до пункту 11 цього Порядку.
У той же час, внесення змін в записи актів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №96/5 12 січня 2011 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793.
Відповідно до п.1.7 Правил, Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених упункті 2.28 розділу II цих Правил.
У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно п.1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Пунктом 2.13.2 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Пункотом 2.11. Правил передбачено, що факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 12.09.2025 № 2763/331087 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за результатами розгляду заяви, заявнику фактично відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб.
Таким чином, зобов'язання органу реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а оскарження відмови органу реєстрації актів громадянського стану внести зміни до актового запису чи відновити актовий запис здійснюється у порядку адміністративного судочинства.
Також, Верховний Суд України у постанові від 03 жовтня 2017 року у справі №826/5812/14 зазначив, що спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є публічно-правовим, тому належить до адміністративної юрисдикції. Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу.
Разом з цим, вважаю, що саме по собі встановлення судом факту присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.
До того ж, з наданих заявником доказів вбачається, що ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків, що підтверджується копією картки платників податків. А відтак такий факт не потребує окремого встановлення в судовому порядку.
Окремо варто зазначити, що вимога щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
В силу вимог ч.5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Роз'яснити заявнику, що справи про оскарження рішень органів реєстрації актів цивільного стану відносяться до компетенції адміністративних судів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260-261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Я.М.Третяк