Справа № 367/8385/25
Провадження №3/367/2531/2025
Іменем України
24 вересня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
вивчивши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 172-20 КУпАП, -
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшов протокол (серія НГУ №068924 від 15.07.2025) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення суддею встановлено таке.
14.07.2025 солдат ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , перебував з ознаками алкогольного сп'яніння. За результатами огляду, проведеного за допомогою приладу "Алкофор 405", встановлено стан сп'яніння - проба позитивна (+) 2,52 % проміле. Зазначеними діями порушив вимоги статей 9, 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статті 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
У судове засідання 29.07.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення смс-повістки. 14.08.2025 на т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 направлено листа в проханням забезпечити явку ОСОБА_1 , а такоє свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання 24.09.2025 о 17:00, однак, останні у судове засідання 24.09.2025 не з'явилися. Клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , убачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №560/5541/20 від 17.11.2022).
Факт правопорушення підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія НГУ № 068924 від 15.07.2025); матеріалами справи, які, зокрема містять: акт № 16491 від 14.07.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу "Акофор 507" в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , результат огляду на стан сп'яніння - позитивний (+) 2,52 % (проміле); копію наказу від 23.04.2025 № 1093; копію довідки № 4385 від 18.07.2025; копію службової картки та службової характеристики ОСОБА_1 ; копію військового квитка та копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ). В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими Законами України, та діє до сьогодні. Тобто воєнний стан, який оголошувався Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду, який триває, зокрема і на час вчинення правопорушення.
Диспозиція частини першої статті 172-20 КУпАП передбачає такі склади адміністративного правопорушення: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Диспозиція частини другої статті 172-20 КУпАП - участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Диспозицією частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме за появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, що тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гаупвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, частиною третьою статті 172-20, статтями 221, 283 та 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у встановлений строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд