21 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/865/25
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС"
про стягнення 19904,56 грн.
Представники учасників справи:
Прокурор - Вібе С.В.;
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 22.07.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС".
1.2. Змістом позову прокурора є майнова вимога про стягнення 19904,56 грн, зокрема 14774,43 грн інфляційних втрат та 5130,13 грн 3% річних за період з 15.05.2024 до 03.06.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати за поставлений товар на суму 214769,01 грн за договором.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач неналежно виконав у встановлені договором поставки товару №08 від 13.03.2019 строк зобов'язання з оплати за поставлений товар, внаслідок чого прокурор нарахував 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.4. 25.07.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, ухвалив розглянути справу у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 14 год. 00 хв. 03.09.2025.
1.5. Ухвалу суду від 25.07.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору. позивачу та відповідачу, яку 05.08.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 66-67).
1.6. У підготовче засідання 03.09.2025 учасники справи не з'явилися.
1.7. 03.09.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 15 год. 30 хв. 17.09.2025.
1.8. 17.09.2025 у підготовче засідання з'явився прокурор Вібе С.В. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з'явилися.
1.9. 17.09.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 12 год. 00 хв. 23.09.2025.
1.10. Судове засідання о 12 год. 00 хв. 23.09.2025 не відбулося у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Черкаської області у цей час.
1.11. 23.09.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 14 год. 30 хв. 21.10.2025.
1.12. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.13. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.14. Днем вручення ухвал суду від 25.07.2025, від 03.09.2025, від 17.09.2025 та від 23.09.2025 відповідачу є 25.07.2025, 04.09.2025, 18.09.2025 та 24.09.2025 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 67, 71, 76, 93).
1.15. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.16. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.17. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.18. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.19. 28.09.2025 позивач подав до суду заяву, у якій просив здійснити розгляд справи без участі його представника, вирішення даного спору поклав на розсуд суду (а.с. 77).
1.20. У судове засідання 21.10.2025 з'явився прокурор Вібе С.В. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
1.21. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.22. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.23. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.24. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.25. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.26. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.27. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.28. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.29. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача.
1.30. Прокурор Вібе С.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.31. 21.10.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.32. 21.10.2025, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/865/25.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову прокурора до відповідача є майнова вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор доводить прострочення виконання відповідачем рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22, яким стягнуто з боржника на користь стягувача заборгованість за поставлений товар у розмірі 214769,01 грн.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, невиконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22; розмір невиконаного грошового зобов'язання; період прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення інтересу держави та суб'єктивного права позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки товару №08 від 13.03.2019.
3.3. 14.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 залишити без змін
3.4. Рішення суду від 27.06.2023 у справі №925/354/22 набрало законної сили 14.05.2024.
3.5. Господарський суд Черкаської області у рішенні суду від 27.06.2023 у справі №925/354/22 встановив:
- 13.03.2019 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" (постачальник) уклали договір поставки товару №08;
- 23.09.2019 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" (постачальник) уклали додаткову угоду №2, згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 3176091,00 грн та збільшення вартості одиниці товару з 24.04.2019: на хліб пшеничний до 17,42 грн/кг з ПДВ, на хліб з борошна II г і житнього до 16,94 грн/кг з ПДВ та на батон із пшеничного борошна вищого ґатунку до 24,86 грн/кг з ПДВ;
- додатковою угодою № 4 від 27.01.2020 збільшено загальну вартість договору 3605999,15 грн з ПДВ;
- У Специфікації товару, наведеної у додатковій угоді №4 до договору закріплено ціну з 27.01.2020 на хліб пшеничний до 17,42 грн/кг з ПДВ, на хліб з борошна II г і житнього до 16,94 грн/кг з ПДВ та на батон із пшеничного борошна вищого ґатунку до 24,86 грн/кг з ПДВ;
- договір його сторонами виконувався;
- додаткова угода №2, як і додаткова угода №4 до договору (яка лише продублювала зростання цін за даними додаткової угоди №2), якими збільшувалася ціна за одиницю поставки хлібопродуктів, є нікчемними в частині встановлення нових цін на товар;
- поставки продуктів мали бути здійснені за первісною ціною, визначеною договором.
3.6. На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22, зокрема борг ТОВ "КАШТАН-ПЛЮС" перед Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у розмірі 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки №08 від 13.03.2019, не підлягає доказуванню у справі №925/865/25.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. Відповідач виконав грошове зобов'язання частково та на виконання рішення суду від 27.06.2023 у справі №925/354/22 сплатив позивачу 110369 грн, зокрема 21.07.2024 - 14669,00 грн, та 95700,00 грн, зокрема 09.08.2024, 20.09.2024, 16.10.2024, 13.11.2024, 11.12.2024, 28.01.2025, 21.02.2025, 04.03.2025, 11.04.2025, 01.05.2025 та 02.06.2025 по 8700,00 грн (8700 х 11), що підтверджується платіжними інструкціями №667 від 21.07.2024 на суму 14669,00 грн, №690 від 09.08.2024 на суму 8700,00 грн, №819 від 20.09.2024 на суму 8700,00 грн, №948 від 16.10.2024 на суму 8700,00 грн, №1007 від 13.11.2024 на суму 8700,00 грн, №1088 від 11.12.2024 на суму 8700,00 грн, №35 від 28.01.2025 на суму 8700,00 грн, №74 від 21.02.2025 на суму 8700,00 грн (а.с. 47-50).
4.1.2. За розрахунком прокурора відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 14774,43 грн інфляційних втрат за період з травня 2024 року до лютий 2025 року (1288,61 грн за травень 2024 року (214769,01 (заборгованість) x 1.00600000 - 214769,01), 4724,92 грн за червень 2024 року (214769,01 (заборгованість) x 1.02200000- 214769,01), 2740,50 грн за вересень 2024 року (182700,01 (заборгованість) x 1.01500000- 182700,01), 3132,00 грн за жовтень 2024 року (174000,01 (заборгованість) x 1.01800000-174000,01), 1774,80 грн за січень 2025 року (147900,01 (заборгованість) х 1.01200000-147900,01), 1113,60 грн за лютий 2025 року (139200,01 грн (заборгованість) х 1.00800000 -139200,01) (а.с. 19) та 5130,13 грн 3% річних за період з 15.05.2024 до 01.06.2025 (1182,70 грн за період з 15.05.2024 до 20.07.2024 (214769,01 грн (заборгованість) х 3% х 67 днів прострочення), 317,74 грн за період з 22.07.2024 до 08.08.2024 (214769,01 грн (заборгованість) х 3% х 18 днів прострочення), 644,99 грн за період з 10.08.2024 до 19.09.2024 (191400,01 (заборгованість) х 3% х 41 день прострочення), 357,53 грн за період з 21.09.2024 до 15.10.2024 (174000,01 (заборгованість) х 3% х 25 днів прострочення), 386,14 грн за період з 17.10.2024 до 12.11.2024 (174000,01 (заборгованість) х 3% х 27 днів прострочення), 366,83 грн за період з 14.11.2024 до 10.12.2024 (165300,01 (заборгованість) х 3% х 27 днів прострочення), 604,95 грн за період з 12.12.2024 до 27.01.2025 (156600,01 (заборгованість) х 3% х 47 днів прострочення), 279,59 грн за період з 29.01.2025 до 20.02.2025 (147900,01 (заборгованість) х 3% х 23 дні прострочення), 114,41 грн за період з 22.02.2025 до 03.03.2025 (139200,01 (заборгованість) х 3% х 10 днів прострочення),396,86 грн за період з 05.03.2025 до 10.04.2025 (130500,01 (заборгованість) х 3% х 37 днів прострочення),190,21 грн за період з 12.04.2025 до 30.04.2025 (121800,01 (заборгованість) х 3% х 19 днів прострочення), 288,17 грн за період з 02.05.2025 до 01.06.2025(113100,01 (заборгованість) х 3% х 31 день прострочення) (а.с. 19).
4.2. Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
3.1.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки товару №08 від 13.03.2019. Рішення суду набрало законної сили 14.05.2024;
3.1.2. у відповідача виник у обов'язок сплатити позивачу 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки №08 від 13.03.2019;
3.1.3. відповідач виконав грошове зобов'язання частково та на виконання рішення суду від 27.06.2023 у справі №925/354/22 сплатив позивачу 110369 грн, зокрема 21.07.2024 - 14669,00 грн, та 95700,00 грн, зокрема 09.08.2024, 20.09.2024, 16.10.2024, 13.11.2024, 11.12.2024, 28.01.2025, 21.02.2025, 04.03.2025, 11.04.2025, 01.05.2025 та 02.06.2025 по 8700,00 грн (8700 х 11);
3.1.4. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача 5130,13 грн 3% річних та 14774,43 грн інфляційних втрат за період з 15.05.2024 по 31.05.2025.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.3. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.4. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.5. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.6. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.7. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
5.8. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.9. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.11. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.14. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
5.15. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.16. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.18. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.19. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
5.20. Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати позивачу коштів за нікчемними додатковими угодами до договору поставки №08 від 13.03.2019.
6.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнове право позивача та стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки товару №08 від 13.03.2019. Рішення суду набрало законної сили 14.05.2024.
6.5. У відповідача виник у обов'язок сплатити позивачу 214769,01 грн за нікчемними додатковими угодами до договору поставки №08 від 13.03.2019.
6.6. Відповідач виконав грошове зобов'язання частково та на виконання рішення суду від 27.06.2023 у справі №925/354/22 сплатив позивачу 110369 грн, зокрема 21.07.2024 - 14669,00 грн, та 95700,00 грн, зокрема 09.08.2024, 20.09.2024, 16.10.2024, 13.11.2024, 11.12.2024, 28.01.2025, 21.02.2025, 04.03.2025, 11.04.2025, 01.05.2025 та 02.06.2025 по 8700,00 грн (8700 х 11), що підтверджується платіжними інструкціями №667 від 21.07.2024 на суму 14669,00 грн, №690 від 09.08.2024 на суму 8700,00 грн, №819 від 20.09.2024 на суму 8700,00 грн, №948 від 16.10.2024 на суму 8700,00 грн, №1007 від 13.11.2024 на суму 8700,00 грн, №1088 від 11.12.2024 на суму 8700,00 грн, №35 від 28.01.2025 на суму 8700,00 грн, №74 від 21.02.2025 на суму 8700,00 грн (а.с. 47-50).
6.7. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача 5130,13 грн 3% річних та 14774,43 грн інфляційних втрат за період з 15.05.2024 по 31.05.2025.
6.8. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.9. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
6.10. У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.11. Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.12. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.13. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.14. У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
6.15. За розрахунком прокурора відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 14774,43 грн інфляційних втрат за період з травня 2024 року до лютий 2025 року (1288,61 грн за травень 2024 року (214769,01 (заборгованість) x 1.00600000 - 214769,01), 4724,92 грн за червень 2024 року (214769,01 (заборгованість) x 1.02200000- 214769,01), 2740,50 грн за вересень 2024 року (182700,01 (заборгованість) x 1.01500000- 182700,01), 3132,00 грн за жовтень 2024 року (174000,01 (заборгованість) x 1.01800000-174000,01), 1774,80 грн за січень 2025 року (147900,01 (заборгованість) х 1.01200000-147900,01), 1113,60 грн за лютий 2025 року (139200,01 грн (заборгованість) х 1.00800000 -139200,01) (а.с. 19).
6.16. За розрахунком прокурора відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 5130,13 грн 3% річних за період з 15.05.2024 до 01.06.2025 (1182,70 грн за період з 15.05.2024 до 20.07.2024 (214769,01 грн (заборгованість) х 3% х 67 днів прострочення), 317,74 грн за період з 22.07.2024 до 08.08.2024 (214769,01 грн (заборгованість) х 3% х 18 днів прострочення), 644,99 грн за період з 10.08.2024 до 19.09.2024 (191400,01 (заборгованість) х 3% х 41 день прострочення), 357,53 грн за період з 21.09.2024 до 15.10.2024 (174000,01 (заборгованість) х 3% х 25 днів прострочення), 386,14 грн за період з 17.10.2024 до 12.11.2024 (174000,01 (заборгованість) х 3% х 27 днів прострочення), 366,83 грн за період з 14.11.2024 до 10.12.2024 (165300,01 (заборгованість) х 3% х 27 днів прострочення), 604,95 грн за період з 12.12.2024 до 27.01.2025 (156600,01 (заборгованість) х 3% х 47 днів прострочення), 279,59 грн за період з 29.01.2025 до 20.02.2025 (147900,01 (заборгованість) х 3% х 23 дні прострочення), 114,41 грн за період з 22.02.2025 до 03.03.2025 (139200,01 (заборгованість) х 3% х 10 днів прострочення),396,86 грн за період з 05.03.2025 до 10.04.2025 (130500,01 (заборгованість) х 3% х 37 днів прострочення),190,21 грн за період з 12.04.2025 до 30.04.2025 (121800,01 (заборгованість) х 3% х 19 днів прострочення), 288,17 грн за період з 02.05.2025 до 01.06.2025(113100,01 (заборгованість) х 3% х 31 день прострочення) (а.с. 19).
6.17. Перевіривши розрахунок прокурора інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідності періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.18. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача 14774,43 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2024 до 28.02.2025 та 5130,13 грн 3% річних за період з 15.05.2024 до 01.06.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
7.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
7.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
7.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
7.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
7.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
7.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
7.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
7.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
7.10. 21.02.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з листом №54-895вих-25, у якому просив повідомити у строк до 01.03.2025 виконання ТОВ "Каштан-Плюс" рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22, яким стягнуто 214769,01 грн, розмір боргу станом на 01.03.2025, завірені копії платіжних документів, які підтверджують факт сплати боржником коштів щомісячно з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді (а.с. 44-45).
7.11. 26.02.2025 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №202/184-12/01-22 з копіями платіжних документів, які підтверджують факт сплати ТОВ "Каштан-Плюс" коштів на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 та інформацію щодо виконання боржником рішення суду у помісячному розрізі та повідомив, що розмір боргу, що залишився до сплати становить 139200,01 грн (а.с. 46-50).
7.12. 23.06.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з листом №54-2789вих25, у якому просив у найкоротший строк повідомити про вжиті заходи щодо стягнення з ТОВ "Каштан-Плюс" за невиконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2023 у справі №925/354/22 інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 19904,56 грн, з яких 14774,43 грн інфляційних втрат та 5130,13 грн 3% річних, вказавши чи пред'явлено Департаментом відповідний позов до суду, чи має намір Департамент щвернутися до судуд з відповідним позовом (а.с. 52-53).
7.13. 25.06.2025 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №643/1695-12/01-22, у якому повідомив, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Каштан-Плюс" виконує рішення у справі №925/354/22 у добровільному порядку, а також з метою недопущення зриву процесу поставок ТОВ "Каштан-Плюс" продуктів харчування у комунальні заклади освіти по діючим договорам, Департамент не подавав та не має наміру подавати позов до ТОВ "Каштан-Плюс" щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 54).
7.14. 13.07.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з повідомленням №54-3147вих25, у якому повідомив, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до господарського суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ТОВ "Каштан-Плюс" про стягнення 19904,56 грн з яких 14774,43 грн інфляційних втрат та 5130,13 грн 3%річних (а.с. 57).
7.15. Суд дійшов висновку, що сам факт не звернення Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
7.16. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
7.17. Бездіяльність Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави.
7.18. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
7.19. Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. У позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
8.2. За подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура, враховуючи коефіцієнт 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі, сплатила судовий збір у розмірі 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції №1312 від 25.06.2025 (а. с. 18).
8.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.4. Оскільки позов прокурора задоволено повністю, суд покладає на відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" (ідентифікаційний код 30955757, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 174) на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 36299692, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 251) 14774,43 грн (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 43 копійки) інфляційних втрат, 5130,13 грн (п'ять тисяч сто тридцять гривень 13 копійок) 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ПЛЮС" (ідентифікаційний код 30955757, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 174) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 25.10.2025.
Суддя А.І. Гладун