Справа №760/27017/25 1-кс/760/12036/25
03 жовтня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
30 вересня 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана скарга.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 30 вересня 2025 року вказана скарга надійшла в провадження слідчого судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 вказує, що 28 вересня 2025 року скаржник направив на офіційну електрону адресу слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень до слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. У заяві йшлося про ознаки злочинів, передбачених 343, 182 та 384 КК України. Суть кримінального правопорушення, за твердженням заявника, полягає у тому, що поширення начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_5 його медичної інформації порушило його конституційні та інші права, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 182 КК України. Вказані діяння з боку членів сімейства начальника ГУВБ СБ України ОСОБА_6 , а також посадових осіб Житомирської обласної прокуратури містять у собі ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 343 (вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу), 384 (введення в оману Корольовського районного суду міста Житомира), а також 182 КК України (втручання у приватне життя особи)..
Однак, відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесено, витяг заявнику не надано. Таким чином, скаржник вказує на порушення ч. 1 ст. 214 КПК України, яка зобов'язує слідчого внести відомості протягом 24 годин.
У зв'язку з цим скаржник просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28.09.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 343, 182 та 384 КК України (підписаного о 21:25:01 год. 28.09.2025 за допомогою ЕЦП файлу з назвою ««СУ_ГУСБУ_Жит.обл.прок_343_182_384_28.09.25.pdf.xml»).
У прохальній частині скарги скаржник просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Уповноважена особа слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в судове засідання не прибула, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою в розгляді скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги, 28 вересня 2025 року ОСОБА_3 подав до слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області заяву, у якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 343, 182 та 384 КК України.
У поданій заяві ОСОБА_3 вказує на те, що подана заява стосувалась поширення начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_5 його медичної інформації порушило його конституційні та інші права, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 182 КК України. Вказані діяння з боку членів сімейства начальника ГУВБ СБ України ОСОБА_6 , а також посадових осіб Житомирської обласної прокуратури містять у собі ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 343 (вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу), 384 (введення в оману Корольовського районного суду міста Житомира), а також 182 КК України (втручання у приватне життя особи).
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч. 5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, у заяві ОСОБА_3 від 28.09.2025 року наведені обставини носять оціночний характер, без надання належних і допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували викладені факти вчинення конкретними особами кримінальних правопорушень, передбачених статтями ст. ст. 343, 182 та 384 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя зазначає, що вказана заява за своїм змістом не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки не містить об'єктивних даних про кримінально каране діяння, а тому відсутні підстави для задоволення скарги на бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його повідомленням.
Керуючись ст. 2, 7, 214, 303-309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1