Провадження № 33/803/2674/25 Справа № 202/8040/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г.О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
13 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Пришедька А.Л.
потерпілого ОСОБА_2
апеляційну скаргу захисника Пришедька А.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., -
Згідно із постановою суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 22 липня 2025 року о 07 годині 45 хвилин у м. Дніпро, Індустріальному районі, на просп. Слобожанському, е/о 558, на регульованому перехресті, керуючи т.з. Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі та не забезпечив безперешкодний проїзд автомобілю "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3.2. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Пришедько А.Л. просить скасувати оскаржену постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, у разі незгоди суду апеляційної інстанції із закриттям провадження - змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення, а саме накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що у суді першої інстанції потерпілим було долучено до справи документи, які не були дослідженні судом, не надані на ознайомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захиснику, а тому вони не можуть вважатися доказами у справі.
Вказує, що матеріали справи не містять об'єктивних даних щодо належного використання спецсигналів оперативним ТЗ (умова пріоритету за пп. 3.1-3.2 ПДР); причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками.
Стверджує, що ОСОБА_1 виїжджав на зелений сигнал світлофора та не бачив і не чув спецсигналів, а зіткнення сталось на перехресті. З пояснень водія швидкої допомоги вбачається, що він рухався на червоний сигнал світлофора та мав увімкнути світлові та звукові сигнали.
Зазначає, що схема ДТП фіксує місце зіткнення та розташування ТЗ, однак не містить жодних позначок чи технічних даних, які підтверджували б роботу спецсигналів, а також не містить відміток свідків або даних техзапису.
Крім того, вказує, що матеріали справи не містять жодного дозволу/реєстраційного документа, що підтверджує законність і відповідність приладів вимогам ДСТУ. Відсутність таких документів усуває підстави вважати даний транспортний засіб оперативним у сенсі п. 3.1-3.2 ПДР під час конкретного маневру, а отже підстави для покладання на інших водіїв обов'язку безумовного надання переваги.
Також зазначає, що протокол не містить достатніх даних для реконструкції події, відсутня фотофіксація, сліди гальмування, відстань на схемі, дані оглядовості, координати ТЗ щодо стоп ліній, світлофорів, що вважає недостатнім для висновку про винуватість ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Пришедька А.Л., які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Аналізуючи висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає його законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 121728 від 22.07.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; схемою місця ДТП, на якій зображена ділянка дороги, де відбулась подія ДТП, попередній напрямок руху водіїв та місце розташування транспортних засобів після цього, при цьому, також зазначено перелік видимих пошкоджень цих транспортних засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; відеозаписом з відеореєстратора автомобіля "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 ; письмовими поясненнями водіїв та іншими матеріалами справи, якими у сукупності доводиться, що останній дійсно вчинив правопорушення за зазначених у постанові обставин.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом.
На переконання суду апеляційної інстанції, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3.2 ПДР України, що перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила пошкодження транспортних засобів, а саме вбачається, що останній, керуючи автомобілем Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі та не забезпечив безперешкодний проїзд автомобілю "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, а посилання захисту на недостатність матеріалів справи для встановлення дійсних обставин події є безпідставними.
Доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є обґрунтованими та такими, що спростовуються вищевказаними доказами.
Посилання захисника на те, що матеріали справи не містять об'єктивних даних щодо належного використання спецсигналів оперативним ТЗ, дозволу/реєстраційного документа, що підтверджує законність і відповідність приладів вимогам ДСТУ, а тому відсутні підстави для покладання на інших водіїв обов'язку безумовного надання переваги, апеляційний суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.п. 1, 2, 3 загальних положень Порядку оформлення, видачі та обліку дозволів на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору на транспортних засобах, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 грудня 2019 року № 1080, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 24 січня 2020 р. за № 85/34368, встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору дозволено виключно на транспортних засобах, які використовуються, зокрема, бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги. Дозволи видають територіальні сервісні центри МВС за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Дозвіл видається за умови відповідності кольорографічних схем, розпізнавальних знаків, написів на транспортному засобі вимогам ДСТУ 3849:2018 «Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали оперативних, спеціалізованих та спеціальних транспортних засобів. Загальні вимоги» (далі - ДСТУ 3849:2018). Спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього кольору, які встановлюються на транспортний засіб, мають відповідати вимогам ДСТУ 3849:2018.
З матеріалів справи вбачається, що учасником ДТП є автомобіль "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , (швидка допомога), під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно наявного в матеріалах справи дозволу на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв № 018004 т.з. "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , КП “ОЦЕМД та МК»ДОР, який виданий ТСЦ 1246 12.10.2023 року, вказаним службовим автомобілем можуть використовуватись спеціальні звукові і світлові сигнали (а.с. 21).
Відповідно до довідки КП “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» Дніпровської обласної ради» від 01.08.2025 року № 42, ОСОБА_3 , який є екстреним медичним техніком, 22.07.2025 року, перебуваючи на черговій зміні відповідно до графіка роботи, під час ДТП виконував невідкладне службове завдання, а саме: у складі лікарської бригади транспортував до ЗОЗ м. Самар пацієнтку з психічними розладами та розладами поведінки у супроводі двох працівників національної поліції (а.с. 19).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що водій службового т.з. "Автоспецпром" (швидка допомога), д.н.з. НОМЕР_2 , мав належні й достатні підстави для використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у цій частині додатково зазначити, що обов'язковість виконання водієм вимог п. 3.2 ПДР не залежить від наявності в нього можливості завчасно перевірити правомірність використання водієм іншого транспортного засобу синього проблискового маячку та (або) спеціального звукового сигналу.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 виїжджав на зелений сигнал світлофора та не бачив і не чув спецсигналів, а водій швидкої допомоги рухався на червоний сигнал світлофора без увімкнутого світлового та звукового сигналу, є безпідставними, оскільки спростовуються наявним відеозаписом з відеореєстратора т.з. "Автоспецпром" (швидка допомога), д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, з відеозапису вбачається, що водій т.з. "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по просп. Слобожанському із увімкненим синім проблисковим маячком та, під'їжджаючи до регульованого перехрестя, додатково увімкнув спеціальний звуковий сигнал, після чого продовжив рух на червоне світло світлофора, тобто діяв відповідно до п. 3.1 ПДР України, яким встановлено, що водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
У той же час водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі та не забезпечив безперешкодний проїзд автомобілю "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 3.2 ПДР України, відповідно до якого, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Крім того, згідно відеозапису, увімкнення спеціального звукового сигналу водієм автомобіля "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , відбулось на 01:14 секунд запису, автомобіль Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , з'являється у полі зору камери та починає виїжджати на перехрестя на 01:15 секунді, а зіткнення транспортних засобів відбувається на 01:18 секунді запису, що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 , за умови виявлення ним належної обачності, мав можливість вчасно зреагувати на перешкоду та виконати обов'язок щодо надання переваги в русі оперативному транспортному засобу (автомобілю швидкої медичної допомоги).
Факт завчасного увімкнення водієм ОСОБА_3 світлового сигналу (проблискового маячку синього кольору) підтверджується тим, що згідно із відеозаписом попереднє перехрестя автомобіль під його керуванням також проїжджає на червоний сигнал світлофору, при цьому інші транспортні засоби надають йому перевагу у русі.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у настанні ДТП, а також вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 , врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який проявив надмірну неуважність під час руху та грубо порушив ПДР, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем "Автоспецпром", д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого в той час виконував невідкладне службове завдання, та призначив стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, яке є достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Підстав для пом'якшення застосованого до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд апеляційної інстанції не вбачає зважаючи на характер вчиненого діяння, грубість допущеного останнім порушення вимог ПДР, яке полягає у ненаданні переваги у русі автомобілю швидкої медичної допомоги, який здійснював транспортування пацієнта, увімкнувши при цьому спеціальні світлові та звукові сигнали, тяжкість наслідків, що могли настати, а також ставлення ОСОБА_1 до скоєного - нерозуміння свої провини та відсутність будь-якого розкаяння.
Посилання апелянта на використання судом першої інстанції матеріалів, які не були досліджені, суд апеляційної інстанції вважає таким, що не обгрунтовує апеляційні вимоги. Так, з пояснень учасників апеляційного розгляду вбачається, що вказані докази були надані потерпілим ОСОБА_2 у судовому засіданні суду першої інстанції у присутності сторони захисту та останньому було запропоновано здати їх до канцелярії суду для реєстрації. Належить додатково зазначити, що положеннями КУпАП не передбачена спеціальна процедура залучення доказів до матеріалів справи та їх дослідження. Крім того, у суді апеляційної інстанції сторона захисту наділена тим самим обсягом прав, що і у суді першої інстанції, та мала можливість ознайомитися із матеріалами справи та висловити всі свої заперечення щодо вказаних доказів.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом оцінюються критично, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Пришедька А.Л. - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця