24.10.2025 Справа № 331/2822/25
Провадження № 2-др/331/31/2025
24 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 , в особі представника- адвоката Дічка Віталія Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/2822/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дічка Віталія Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/2822/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа № 331/2822/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини. Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 14 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану на заборгованість, що виникла за період з 10.01.2020 року по 24.11.2023 року у розмірі 118254 (сто вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 71 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Заявник вказує, що при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати. Враховуючи вищевказане, просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат та стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 7000 грн.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 14 жовтня 2025 року вищезазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі (а.с.114).
23 жовтня 2025 року від позивача ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких позивач просить залишити вказану заяву без розгляду.При цьому, позивач посилається на те, що подана заява є безпідставною і такою, що не підлягає розгляду з наступних підстав. Виходячи із існуючої судової практики, а саме, визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами передбачено необхідність подання такої заяви про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Зважаючи на положення, а саме ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відшкодування, судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється особі за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів. Якщо учасник справи до закінчення судових дебатів, не звернувся із такою заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу, у суда немає підстав для її розгляду питання про розподіл здійснених витрат на правничу допомогу. Постанови ВСУ від 22.03.18 року у справі № 910/9111/17 та у справі № 927/26/18. Крім цього, частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона понесла у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, за умови, що сторона зробила про таке відповідну заяву. У разі неподання такої заяви та відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява повинна залишатися без розгляду або її задоволення. Постанова ВП ВСУ від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та ОП КГС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19. При цьому, розмір витрат на оплату професійно правничої допомоги виходячи з пропорційного задоволення позовних вимог. Позивач зазначила, що суд врахував всі обставини і виніс законне, обгрунтоване рішення за її позовом. Також позивач вказала, що у постанові ВС від 19.05.2021 року у справі № 206/1239/19 зазначено, що у випадку зловживання стороною, а саме неправильною поведінкою чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, а у даному випадку проглядається протиправна поведінка відповідача - в ухиленні від сплати аліментів, суд може і має таке право покласти на таку сторону всі судові витрати. Із матеріалів цивільної справи вбачається протиправна поведінка відповідача, а також зловживання процесуальними правами його представника, тому судові витрати можуть бути стягнуті тільки на користь позивача. Для звернення до суду із такою заявою про компенсацію понесених судових витрат за рахунок позивача, необхідно взяти до уваги результат вирішення виниклого спору. За предметом спору позов був задоволений, але позивач не наполягала на стягненні судових витрат за надану їй правничу допомогу. По суті питання про стягнення витрат на понесену професійну правничу допомогу можливо бути лише зі сторони позивача. Але, представник відповідача, зловживаючи процесуальними правами, звернувся із заявою до суду безпідставно. Тому, на думку позивача, така заява не підлягає задоволенню і навіть розгляду (а.с.120-121).
Позивач ОСОБА_2 і її представник - адвокат Паскал П.М. у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідач ОСОБА_1 і його представник - адвокат Дічко В.С. у судове засідання також не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. При цьому, представник відповідача адвокат Дічко В.С. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі підтримує у повному обсязі, просить заяву задовольнити (а.с.122).
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість вирішення заяви за відсутності учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 14 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану на заборгованість, що виникла за період з 10.01.2020 року по 24.11.2023 року у розмірі 118254 (сто вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 71 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.86-92).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, і нші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Згідно із вимогами статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача ОСОБА_1 у даній справі представляє адвокат Дічко В.С. на підставі договору про надання правової допомоги № 339 від 04.06.2025 року (а.с.101-102).
На підтвердження понесених витрат представником відповідача було надано копії:
договору про надання правової допомоги № 339 від 04.06.2025 року (а.с.101-102);
додатку № 1 до договору № 339 про надання правової допомоги від 04.06.2025 року «Розмір ставок адвокатської винагороди / гонорару» (а.с.103);
рахунку-фактури № СФ 0001 від 15.08.2025 року (а.с.104);
акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 0001 від 15.08.2025 року(а.с.105);
квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки NПН 549 від 15.08.2025 року у розмірі 3000,00 грн., призначення платежу: оплата за підготовку відзиву на позовну заяву у справі № 331/2822/25 зг.рах.№ СФ-0001 від 15.08.2025, дог. № 339 від 04.06.2025 платник: ОСОБА_1 , одержувач: Адвокатське об'єднання «Луговий, Дічко та партнери» (а.с.106);
рахунку-фактури № СФ-0002 від 15.08.2025 року (а.с.107);
акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 0002 від 15.08.2025 року (а.с.108);
квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки NПН 618 від 15.08.2025 року у розмірі 4000,00 грн., призначення платежу: оплата за представництво інтересів в судових засіданнях у справі №331/2822/25 зг.рах. № СФ-0002 від 15.08.2025, дог. № 339 від 04.06.2025 платник: ОСОБА_1 , одержувач: Адвокатське об'єднання «Луговий, Дічко та партнери» (а.с.109).
Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд вважає, що заявлені стороною відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000 грн. 00 коп. не відповідають критерію розумності, не є співрозмірними із складністю справи і об'ємом виконаних представником відповідача робіт, а їх відшкодування матиме надмірний характер для позивача по справі. Крім того, суд звертає увагу на предмет спору - стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
На підставі вищевикладеного, враховуючи складність справи, яка на думку суду не є занадто складною, обсяг виконаних адвокатом робіт (складання відзиву на позовну заяву і прийняття участі в одному судовому засіданні), а також критерії реальності і розумності, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору (стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини), приймаючи також до уваги заперечення сторони позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 2000 грн. 00 коп. у відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України,
Заяву відповідача ОСОБА_1 , в особі представника- адвоката Дічка Віталія Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/2822/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
представник позивача: адвокат Паскал Павло Михайлович, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 26, п/в 63, а/с 4249;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
представник відповідача: адвокат Дічко Віталій Сергійович, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 135, офіс 603;
третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст додаткового рішення суду складено 24 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Яцун