СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20265/25
пр. № 3/759/6918/25
20 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418412, 10.08.2025 о 12 год 25 хв в місті Києві по вулиці Якуба Коласа водій ОСОБА_1 керував мотоциклом TVS, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 22.09.2025, ОСОБА_1 не з'явився. 22.09.2025 до початку судового засідання від захисника ОСОБА_1 , адвокатки Шох К.А., надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.
Суддя задовольнив клопотання, відклав судове засідання на 20.10.2025.
16.10.2025 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив, що:
-працівники поліції звинуватили його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП безпідставно, внаслідок чого він перебував у стані сильного емоційного напруження;
-12.08.2025 пройшов медогляд на підтвердження відсутності факту вживання будь-яких наркотичних засобів, за результатами якого всі референтні значення виявилися негативними;
-на відео з бодікамер не фіксується ані рух автомобіля, ані факт того, що ОСОБА_1 перебував за кермом мотоцикла, ані момент зупинки транспортного засобу;
-зупинка транспортного засобу була безпідставною;
-йому не було роз'яснено порядок проходження огляду на стан сп'яніння, а також права та обов'язки;
-упродовж усієї розмови з поліцейськими неодноразово наголошував, що він не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
-просив урахувати вказані пояснення під час розгляду справи та закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що працівники поліції його зупинили, однак причин зупинки не повідомили. Спочатку він погодився пройти огляд, однак, у зв'язку з тим, що поспішав на роботу, відмовився. Працівники поліції сказали, що суд буде в будь-якому випадку. Порядку проходження огляду та прав і обов'язків йому не роз'яснили.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, у тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення є особа, яка керує транспортними засобами.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст.266 КУпАП).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст.266 КУпАП).
Порядок огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція)
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У судовому засіданні були досліджені відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських № 477763 (10.08.25 12:26:47 - 12:39:51), № 473430 (10.08.25 12:27:09 - 12:42:09).
Так, 10.08.2025 о 12:28:27 поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи поїде він до лікаря-нарколога, на що він відповів: «Так, але платити за це не буду». О 12:30:44 поліцейський запитує «да да - ні ні?», на що ОСОБА_1 відповів «поїхали». При цьому працівники поліції не роз'яснили порядок проходження огляду на стан сп'яніння та права і обов'язки, а також зазначили, що «суд буде в будь-якому випадку». Після цього ОСОБА_1 сказав, що відмовляється від проходження огляду. Таку поведінку ОСОБА_1 працівники поліції кваліфікували як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
З такою кваліфікацією суддя не погоджується з огляду на таке.
Відмова від проходження огляду має безумовною і категоричною. З наданих працівниками поліції матеріалів убачається, що відмова від огляду на стан сп'яніння не мала безумовного характеру. У відеозаписах з нагрудної бодікамери поліцейського не зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, порядок проходження огляду та дійсні наслідки відмови від проходження огляду. Натомість поліцейські повідомили, що розгляд справи у суді відбудеться в будь-якому випадку, незалежно від результатів огляду.
Ураховуючи те, що водію не були роз'яснені ані порядок огляду на стан наркотичного сп'яніння у водія, ані права та обов'язки, а також з огляду на відсутність спеціальних юридичних знань, ОСОБА_1 міг помилково сприйняти дії працівників поліції та неправильно оцінити їх правові наслідки.
За таких обставин, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду не може розцінюватися як усвідомлена, добровільна та безумовна.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписи статті 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості, який полягає, зокрема, у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».
Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, у справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Зазначені обставини з урахуванням раніше наведених положень КУпАП та Інструкції і оцінки доказів вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що провадження у справі слід закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 287-289, 291 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Кравченко