Справа № 562/3114/25
"24" жовтня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А. секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а саме на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3500 га, кадастровий номер 5622685600:02:0101:0118, яка розташована за адресою с. Спасів, Рівненського району Рівненської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, яка розташована в с. Спасів Рівненського району Рівненської області кадастровий номер 5622685600:02:001:0117.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина за заповітом. Згідно архівного витягу з рішення Спасівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 06 квітня 1995року №14 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування» ОСОБА_2 було надано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га в межах населеного пункту с. Спасів. На виконання вказаного рішення позивачкою було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та внесені дані до ДЗК щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га яка розташована в с.Спасів Рівненського району Рівненської області кадастровий номер 5622685600:02:001:0118 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, яка розташована в с. Спасів Рівненського району Рівненської області кадастровий номер 5622685600:02:001:0117.
Скористатись правом на спадщину на земельну ділянку не може, так як спадкодавцем було розпочато, але не завершено процедуру приватизації земельної ділянки, площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, тому вона звернулася до суду за захистом свого права на спадкове майно.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву якою підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача Мізоцької селищної ради Рівненської області в судове засідання не з'явився, подав до суду лист від 16.10.2025, яким просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позову.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Спасівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 06 квітня 1995 року №14 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування» ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, що підтверджується копією архівного витягу з рішення від 19.02.2025 №217/04-01.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Спасів, Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11.11.2002.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5301162072025 від 24.07.2025, площа земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 0,2500 га, кадастровий номер 5622685600:02:001:0117.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900722822025 від 24.07.2025, площа земельної ділянки для веденння особистого селянського господарства становить 0,3500 га, кадастровий номер 5622685600:02:001:0118.
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №80162199 від 19.02.2025 року, ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст.ст. 328, 392, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328) та власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі закону № 139V від 14 вересня 2006 року) є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Аналогічна ситуація роз'яснена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та підставними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 5, 10, 76-82, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га, яка розташована в с. Спасів, Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5622685600:02:001:0118, та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, яка розташована в с. Спасів, Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5622685600:02:001:0117 розпочатої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та одержання документу, що посвідчує право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Мізоцька селищна рада Рівненської області, місце знаходження: вул.Т.Якимчука, буд.12 смт. Мізоч, Рівненського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04386545.
Суддя: Ю.А. Ковалик