Справа № 682/2695/25
Провадження № 2-а/682/46/2025
24 жовтня 2025 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
15.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову № 868 від 30.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2025 працівник поліції повідомив йому, що він перебуває в розшуку за порушення військового обліку та запропонували проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прибувши на власному авто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 було повідомлено, що він не прибув за повісткою 02.07.2025 року на 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 повідомив, що ніяких повісток він не отримував, дані поновлював вчасно, окрім того підприємство подає по ньому дані, та повідомив, що має право на відстрочку. Отримав повістку на 14.07.2025 р. на 10 год. 00 хв.. Прибувши за повісткою, ОСОБА_1 реалізував своє право на відстрочку, надавши необхідні документи.
Проте, 09.10.2025 р. позивач отримав рекомендований лист, у якому була постанова №868 від 30.09.2025 р. про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
З цих підстав позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а тому просить суд її скасувати та закрити провадження у справі.
Позивач та його представник Ковальський Т.Б. будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися. У поданій до суду заяві представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду свого представника до суду не скерував, відзив на позовну заяву не подавав.
Фіксвання судового засідання не здійснюється на підставі ч. 4 ст. 229 КАС УКраїни.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення № 868 від 30.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Зі змісту постанови видно, що ОСОБА_1 не з'явився 02.07.2025 о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, за повісткою № 3913485. У зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 по повістці, першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено електронне звернення Е2785985 від 09.07.2025 р., яке передбачене п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. за №1487, до органів Національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Пізніше, 12.07.2025 р. військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи викладене відповідач прийшов до висновку, що своїми неправомірними діями, які виразились в неприбутті за повісткою в особливий період, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушив вимоги ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абзацу 3 ч.10 ст. 1 та ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючою ознакою якого є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, відповідальність встановлено за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов'язаних, яким є позивач, існує обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Разом з цим, в разі невиконання обов'язку громадян щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою. При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 41 Порядку, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 має відстрочку від мобілізації до 05.11.2025 р. відповідно до п.12 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 8).
Місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
З наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити, чи був ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце явки за повісткою, зокрема, докази доведення до відома позивача змісту відповідної повістки або ознайомлення з її змістом, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим мав би виконати відповідний обов'язок, закріплений мобілізаційним законодавством.
З матеріалів справи слідує, що оскаржувану постанову позивач отримав поштою 08.10.2025 (а.с. 16).
Станом на час розгляду справи по суті, від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не надійшло жодних доказів, які спростовують суть предя'явлених позовних вимог.
Крім того, відповідачем не підтверджено, що позивача було повідомлено про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, та винесено оскаржувану постанову за відсутності ОСОБА_1 , який в день її винесення постанови не отримував.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що спірна постанова № 868 від 30.09.2025 року винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з урахуванням вказаних норм, судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача. Проте, відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви у електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Позивач сплатив повну суму 605,60 грн, хоча мав сплатити 484,48 грн, з урахуванням коефіцієнта, оскільки заява подана в електронній формі. За таких обставин при вирішенні питання розподілу судових витрат суд приходить до висновк, що відповідач не може бути обтяжений надмірною сплатою судового збору через надмірну сплату судового збору позивачем, а тому, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір який останній повинен був сплатити при поданні позовної заяви, а саме 484 грн 48 коп.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 246, 258, 271, 272, 293 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову № 868 від 30.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484 грн 48 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Представник позивача: Ковальський Тарас Богданович (пл. Шевченка, 8, м. Славута, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено: 24.10.2025
Суддя Шевчук В. В.