Справа №766/11944/21
Пров. №2/766/2087/25
13 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати арешт нерухомого майна №2453527 зареєстрований 04.10.2005 року о 10:49:54 Першою Херсонською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона на будинок за адресою: м. Херсон, вул. 27 Східна, буд. 11 та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування позову вказав, що є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 15.05.1998 р. 16.01.2024 року рішенням №9985121 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень йому відмовлено у державній реєстрації прав власності у зв'язку із наявними в реєстрі речових прав обтяжень на нерухоме майно №2453527 та №2453546. При з'ясуванні підстав накладення обтяження встановив, що в межах розгляду спору попередніх власників будинку ухвалою суду від 15.09.1998 року накладений арешт на спірний будинок та ухвалою від 20.07.1999 року його знято. Однак, у зв'язку із тим, що ухвала не містить конкретного посилання на індексний номер обтяження, оскільки на час її винесення не існувало Реєстру речових прав, державний реєстратор не може виконати дію щодо зняття заборони на відчуження з нерухомого майна.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.08.2021 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.12.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Позивач та його представник в судове засідання не прибули, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, відзив не подано.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено договором дарування від 19.05.1998 року (арк. справи 9).
Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №31375266 від 22.12.2014 р., за адресою: АДРЕСА_1 наявне обтяження у вигляді арешту, реєстраційний номер обтяження 2453527, зареєстрований 04.10.2005 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона б/н, власник ОСОБА_3 (арк. справи 11).
Ухвалою Суворовського райсуду м. Херсона від 09.07.1999 року ухвалу від 15.09.1998 року про заборону нотконторам м. Херсона у оформленні правочинів з відчуження житлового будинку АДРЕСА_2 скасовано (арк. справи 14-15).
Листом від 02.12.2024 року №57008 Дніпровський ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на заяву ОСОБА_1 щодо зняття арешту з майна повідомило, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні відділу виконавчі провадження стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не перебували та станом на день надання відповіді не перебувають. Рекомендовано звернутися до суду.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що ухвалою суду від 20.07.1999 року скасовано арешт майна накладений ухвалою суду від 15.09.1998 року та державний реєстратор не може виконати зняття заборони з підстав відсутності в ухвалі конкретного посилання на індексний номер обтяження. В той же час, відмови реєстратора у знятті обтяження суду не надано.
Судом встановлено, що арешт майна скасовано ухвалою суду від 09.07.1999 року (арк. справи 15), доказів неможливості в позасудовому порядку скасувати обтяження суду не надано. Вимог про визнання права власності на спірне майно разом зі зняттям арешту позивачем не заявлено, крім того, як слідує з відмови державного реєстратора у реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне майно, на будинок зареєстроване ще одне обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №24535461, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 13 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного, ст. 6-13, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус