Справа № 182/6699/25
Провадження № 1-кп/0182/1156/2025
23.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 вересня 2025 року за №12025041340001001 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Капулівка, Нікопольський район, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю, депутатом та пенсіонером не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 23.09.2025 приблизно о 16.00 год., знаходився по вул. Портова, в с. Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області, де на стежці, поблизу смітника побачив банківську картку, замотану у папір, на якому вказаний пін-код «0835», яка належить потерпілій ОСОБА_6 .
В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на привласнення вказаної банківської картки з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, 23.09.2025 близько 16.00 год. перебуваючи за вище вказаною адресою, ОСОБА_3 , підібрав зі стежки банківську картку АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України є електронним платіжним документом та офіційним документом, належить потерпілій ОСОБА_6 , з метою подальшого зняття грошових коштів, таким чином умисно, таємно привласнив офіційний документ з корисливих мотивів, з метою подальшого зняття грошових коштів.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_3 23.09.2025 приблизно о 16.00 год., привласнивши банківську картку, замотану у папері, на якому вказаний пін-код «0835», яка належить потерпілій ОСОБА_6 проявив злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , а саме грошових коштів з банківської картки, шляхом зняття грошових коштів з банкомату.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», направився до банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова,49, де в цей же день о 19.22 год. в банкоматі, зняв з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 12 000грн., які належать ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_3 умисно, таємно викрав з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 номером рахунку НОМЕР_2 , яка належить потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 12 000грн., чим спричинив останній матеріальний збиток на вказану суму.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 того ж дня приблизно о 19.24 год., знаходився біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова, 49, де продовжив свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , а саме грошових коштів з банківської картки, шляхом зняття грошових коштів з банкомату.
Так, ОСОБА_3 , в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», знаходячись біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова,49, де в цей же день о 19.24 год. в банкоматі, зняв з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 8 000грн., які належать ОСОБА_6 , тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти потерпілої ОСОБА_6 .
Крім того, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 24.09.2025 о 05.59год. знаходився біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова,49, де продовжив свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , а саме грошових коштів з банківської картки, шляхом зняття грошових коштів з банкомату.
Так, ОСОБА_3 , в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», знаходячись біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова,49, де 24.09.2025 о 05.59 год. в банкоматі, зняв з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 20 000грн., які належать ОСОБА_6 , тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти.
Крім того, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_3 24.09.2025 о 10.32 год. знаходився біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Вчительська, 1, де продовжив свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , а саме грошових коштів з банківської картки, шляхом зняття грошових коштів з банкомату.
ОСОБА_3 , в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», знаходячись біля банкомату за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Вчительська, 1, де 24.09.2025 о 10.32 год. в банкоматі, зняв з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 3 000грн., які належать ОСОБА_6 , тим самим умисно, таємно викрав вказані грошові кошти потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно, таємно, викрав з банківської картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_1 з номером рахунку НОМЕР_3 , яка належить потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 43 000 гривень, чим спричинив останній матеріальний збиток на вищезазначену суму. Викраденими коштами розпорядися на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
16 жовтня 2025 року між прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_7 , за згодою потерпілої ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості. Згідно умов якої, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою провину за інкримінованим йому злочином і сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більшу суворим, призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України. До матеріалів провадження долучено прокурором заяву потерпілої ОСОБА_6 , згідно якої, вона надала згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні сторони просили суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода може бути затверджена з наступних підстав.
Обвинувачений беззаперечно визнав свою вину, не заперечував обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Сторони кримінального провадження не оспорюють допустимість і законність зібраних доказів, які за згодою сторін не досліджувалися під час судового розгляду. Обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Суд переконаний у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 має правильну правову кваліфікацію. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України. Суд бере до уваги, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності і мав бездоганну репутацію. Він перебуває у шлюбі, в якому виховує малолітню доньку, працює хоча і неофіційно. Шкоду, завдану його неправомірними діями потерпілій ОСОБА_6 добровільно відшкодовано в повному обсязі під час досудового розслідування, що підтвердила потерпіла в судовому засіданні і також просила затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим. За таких обставин, призначення покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.65 КК України з застосуванням положень ст. 75,76 КК України буде відповідати меті покарання, обставинам вчиненого ним злочину і особі самого обвинуваченого. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України не встановлено. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, визнання провини, добровільне відшкодування шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12025041340001001 між прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі на строк два роки;
за ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на один (1) рік. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази: банківську картку «Приватбанку» № НОМЕР_1 та грошові кошти у сумі 43 тисячі гривень (22 купюри номіналом 1 тис. гривень, 42 купюри номіналом 500 гривень), передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити в її користуванні.
Вирок суду може бути оскаржений відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Негайно після проголошення вироку, його копію вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1