Справа № 182/6319/25
Провадження № 1-кп/0182/1135/2025
Іменем України
23.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2024 року за №62024140120000837 стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, неодруженого, курсант 124 МП навчальної групи 14 навчального курсу факультету бойового застосування військ НАСВ імені Петра Сагайдачного, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за правовою кваліфікацією ч.5 ст. 407 КК України,
з участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_4 , в режимі відео конференції,
Відповідно до клопотання:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної судової справи між суддями агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-1X, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IХ, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-1X Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-1X, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IХ, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-1X, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим України від 23.07.2024 №3891-IХ, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-IX, Указом від 14.01.2025 №26/2025.
затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-IХ, та Указом від 15.04.2024 №235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2024 №4356-ІX) у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.
Так, відповідно до наказу особового складу командира, ОСОБА_4 зарахований до списків
курсантом 124-MT навчальної групи 14 начального курсу факультету бойового застосування військ ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України
№551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби, перебуваючи на посаді курсанта 124- МП навчальної групи 14 навчального курсу факультету бойового застосування військ ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка дислокується за адресою: с вул. Героїв Майдану 2, місто Львів, Львівська область, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов?язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 20.07.2024
своєчасно, без поважних причин не з'явився зі звільнення на службу до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованої по вул. Героїв Майдану 2, м. Львів, Львівської області, командуванню про причини свого неприбуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд, перебуваючи за своїм постійним місцем проживання по АДРЕСА_3 , тобто поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у академію чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 24.09.2025 добровільно та з власної ініціативи прибув до Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області, розташованого по вул. Педагогічна, 1, м. Нікополь Дніпропетровської області, та заявив про себе як про військовослужбовця, який без поважних причин не повернувся до місця служби, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби (військовий злочин).
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Крім того в клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 самостійно звернувся з клопотанням про повернення до військової частини НОМЕР_1 для проходження служби та командиром військової частини НОМЕР_1 надано письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби. Враховуючи вищевикладене просив викладене, керуючись зокрема ст.ст.286 287 КПК України, просив суд: звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Позиції учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що підозрюваним висловлено добровільну згоду на повернення до військової служби, а тому він просить задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_4 , від кримінально відповідальності.
Підозрюваний в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Мотиви та висновок суду.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.407 КК України, кримінальна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено, останній раз законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ, затверджено Указ Президента України від 28.10.2024 року №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 10.11.2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Свою згоду бути звільненим від кримінальної відповідальності та бажання продовжити військову службу підозрюваний підтвердив у судовому засіданні.
Також до матеріалів клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 про проходження ОСОБА_4 військової служби саме у військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, з матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 вперше підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК України, під час дії воєнного стану.
Під час судового розгляду з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст пред'явленої підозри ОСОБА_4 та зміст клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. У суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції підозрюваного, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, під час дії воєнного стану, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та отримав письмову згоду командира військової частини на проходження подальшої військової служби у відповідній військовій частині.
Пункт 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.3 ст.288 КПК України, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання нею законної сили, невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, а зазначену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст.284, 288, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Кримінальне провадження №62024140120000837 від 17.08.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати відповідну уповноважену військову посадову особу, після набрання цією ухвалою законної сили, невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин, після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обрався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Негайно після проголошення ухвали, направити її копії ОСОБА_4 і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1