Єдиний унікальний номер 205/16173/25
Номер провадження 1-кс/205/2178/25
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 захисника - адвоката ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025042120001311 від 23 жовтня 2025 року, відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Улянівка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, молдованина, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді стрільця взводу снайперів роти снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «Старший солдат», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-
24 жовтня 2025 року т.в.о. начальника слідчого відділення ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася з клопотанням погодженим прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному 23 жовтня 2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042120001311, внесеному 23 жовтня 2025 року до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до витягу із наказу № 313 командира військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2022, старшого солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду стрільця взводу снайперів роти снайперів військової частини НОМЕР_1 . Старший солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення норм законодавства свідомо вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, за наступних обставин.
23 жовтня 2025 року близько 05 годин 00 хвилин (більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалося можливим), старший солдат ОСОБА_5 прийшов до будинку, АДРЕСА_2 , до своєї колишньої дружини ОСОБА_7 , де на ґрунті особистих неприязних відносин, підґрунтям яких стали ревнощі, вступив у словесний конфлікт, який в подальшому перейшов у обоюдну штовханину, з раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_8 , який знаходився в гостях у останньої, в ході якого у ОСОБА_5 виник прямий протиправний умисел, направлений на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, реалізуючи який, цілком усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_8 та бажаючи їх настання у вигляді тілесних ушкоджень, тобто діючи з прямим умислом, дістав розкладний ніж, що мав при собі, лезом якого наніс чотири удари в область обличчя, спини та черевної порожнини потерпілого, спричинив тим самим потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: різана рана м'яких тканин лобної ділянки, дві колото-різані рани задньої поверхні грудної клітини, колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника та селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, в результаті чого останнього госпіталізовано до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії № 1 загального профілю Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ОСОБА_9 » ДОР.
Таким чином умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 121 ч.1 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
23 жовтня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 23 жовтня 2025 року.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами оглядів місць подій, допитами свідків, довідками медичного закладу.
Вказані здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику,що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину за ч.1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, немає стійких соціальних зв'язків, розлучений, у зв'язку з тим, що останній розуміючи тяжкість вчиненого ним злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Може незаконно впливати на свідків, у тому числі ще не допитаних, у цьому ж кримінальному провадженні. Тим самим, підозрюваний може створити перешкоди для проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, а в подальшому судовому розгляду обвинувального акту у судових інстанціях, офіційно не одружений, отже вважає, що наявні в нього соціальні зв'язки є недостатніми для утримання його від спроб переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий вважає, що через наведені обставини більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну поведінку останнього.
В судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні поданого клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні слідчого. При цьому прокурор вважає що більш м'які запобіжні заходи аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у пред'явленій підозрі визнав. Просить суд обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, зобов'язується виконувати всі покладені на нього обов'язки. Пояснив, що в нього поганий стан психічного здоров'я, у зв'язку з чим він проходить періодичне лікування з 2023 року. Просить не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, за для можливості продовження лікування та відвідування психолога.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим, а ризики зазначені в клопотанні не підтвердженими. Просив суд звернути увагу, що його підзахисний добровільно припинив свої дії, та залишався на місці пригоди до прибуття поліції. Також просить врахувати стан здоров'я його підзахисного, та необхідність відвідування психолога, про що надав відповідні медичні документи. Вважає за можливе обмежитися більш м'яким запобіжним заходом аніж тримання під вартою. У разі призначення запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить визначити розмір застави.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши сторони кримінального провадження дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042120001311, внесеному 23 жовтня 2025 року до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23 жовтня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 121 КК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування, свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При цьому вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.
Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Таким чином, слід визнати підозру щодо ОСОБА_5 обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про обрання певного виду запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, підозрюваної у вчинені злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, не має сталих соціальних зав'язків, отже з метою уникнення відповідальності підозрюваний може вчинити спроби переховування від слідства та суду. До клопотання долучено заяву свідка ОСОБА_7 яка повідомляє про наявні хвилювання за своє життя, у зв'язку з можливістю тиску обвинуваченого на неї як на основного свідка події. Медичні документи, які було надано стороною обвинувачення підтверджують обставини проходження лікування в період з 2023 року по 2024 рік. Відомостей, перебування підозрюваного на лікуванні або необхідності продовження лікуванняі в період з 2024 року по 2025 рік, слідчому судді надано не було. Наявність у підозрюваного матері похилого віку, не стало стримуючим чинником.
Наведені обставини дають суду вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти визначеним ризикам.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини визначені ст. 177, 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, а саме: заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного в момент заподіяння, слідчий суддя вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави.
Відповідно до вимог ст. 197 ч.1 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання т.в.о. начальника слідчого відділення ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025042120001311 від 23 жовтня 2025 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КК України - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з 11 години 09 хвилин 23 жовтня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали спливає 20 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1