Ухвала
24 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 464/4955/24
провадження № 61-12445ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків Володимир Богданович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 березня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаняк Світлана Степанівна, ОСОБА_3 , про зміну черговості спадкування,
6 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків В. Б., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 березня
2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
Причиною пропуску строку касаційного оскарження заявник вказує те, що
21 серпня 2025 року судом апеляційної інстанції проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, а її повний текст складений
26 серпня 2025 року. Копію повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 отримала у апеляційному суді 5 вересня 2025 року, що підтверджується відповідними доказами.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом порушено порядок вручення їй копії судового рішення, визначений статтею 272 ЦПК України; не надано доказів на підтвердження неможливості отримання нею копії постанови Львівського апеляційного суду
від 21 серпня 2025 року до 5 вересня 2025 року.
Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року складений 26 серпня 2025 року, забезпечено надання загального доступу
27 серпня 2025 року.
З картки руху документа в підсистемі «Електронний суд» вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду доставлена до електронного суду
26 серпня 2025 року о 18 год18 хв.
Строк для подання касаційної скарги для заявника розпочався 27 серпня
2025 року і закінчився 25 вересня 2025 року. Із касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків В. Б., звернулася лише 6 жовтня 2025 року.
Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач та її адвокат були присутні в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови.
Долучена до касаційної скарги копія журналу видачі копій судових рішень Львівським апеляційним судом, на якій міститься відмітка про отримання копії постанови 10 вересня 2025 року, не свідчить про те, що ОСОБА_1 5 вересня 2025 року отримала копію оскаржуваної постанови вперше.
Крім того, з касаційної скарги вбачається, що у адвоката Дяківа В. Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , наявний електронний кабінет і доказів того, що 26 серпня 2025 року до його електронного кабінету апеляційним судом не направлено оскаржуваної постанови, заявник не надала.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року
у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Дяків Володимир Богданович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року, додаткове рішення Сихівського районного суду
м. Львова від 17 березня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко