24 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 504/2949/24
провадження № 61-13094ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кострича Михайла Петровича, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 квітня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У жовтні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кострича М. П., на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 квітня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому в касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить розрахунок судового збору, який підлягає сплаті за подачу касаційної скарги в цій справі, посилаючись на підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, тому вважає, що такий розмір має бути на рівні 14 534,40 грн (3 028 х 3 х 200% х 0,8).
Водночас, враховуючи обставини в цій справі № 504/2749/24, подання позову ОСОБА_2 у липні 2024 року, після розірвання шлюбу сторін відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 червня 2024 року в справі № 504/1895/24, очевидно, що вказаний позов не є позовною заявою про поділ майна при розірванні шлюбу, тому не підлягає застосуванню положення підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого ставка судового збору за подання позову про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, яким здійснено поділ спільного майна подружжя, а саме житлового будинку, вартість якого відповідно до постанови апеляційного суду складає 2 598 819 грн.
Тобто в цій справі, первісною вимогою є саме поділ всього майна (будинку), водночас визнання права власності на частку цього майна є похідною позовною вимогою.
Проте, враховуючи, що ціна позову перевищує встановлені законом ставки судового збору, як при подачі позовної заяви (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), так і при подачі касаційної скарги (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), судовий збір за подання касаційної скарги в цій справі підлягає сплаті в розмірі 24 224 грн (3 028,00 х 10 х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, відповідно до пункту 1 частини четвертій статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Проте, до касаційної скарги не додано доказів надсилання скарги з описом вкладення ОСОБА_2 , яка, відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, реєструє свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати докази надсилання скарги ОСОБА_2 , з описом вкладення відповідно пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, з урахуванням статей 14, 43 ЦПК України.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору підлягатиме застосуванню лише у випадку подання доказів надсилання скарги з описом вкладення учасникам справи, які не мають обов'язку реєструвати електронний кабінет, а саме ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кострича Михайла Петровича, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 квітня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 03 листопада 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара