Справа № 473/2842/25
іменем України
"23" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 12 березня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» уклало з відповідачем Договір про надання фінансових послуг №2107166114115 «Стандартний».
Відповідно до договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 300 грн з орієнтовним строком користування коштами протягом 18 днів з моменту отримання кредиту, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: у розмірі 2 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом за умови сплати усіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; у розмірі 3,64 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом); у розмірі 5,02 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи з 15 дня після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом); у розмірі 7,67 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи з 30 дня після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом).
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) встановлено в 1 рік.
01 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» уклало з ТОВ «Вердикт Капітал» Договір факторингу №1-12, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №2107166114115 від 12 березня 2021 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №2107166114115 від 12 березня 2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 20 травня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 47 806,11 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 4 300 грн;
-заборгованість за процентами - 43 506,11 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача не з'явилася, проте у позові просила проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача (згідно змісту позову) не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 12 березня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» уклало з відповідачем Договір про надання фінансових послуг №2107166114115 «Стандартний».
Відповідно до договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 300 грн з орієнтовним строком користування коштами протягом 18 днів з моменту отримання кредиту, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: у розмірі 2 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом за умови сплати усіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; у розмірі 3,64 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом); у розмірі 5,02 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи з 15 дня після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом); у розмірі 7,67 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи з 30 дня після завершення встановленого договором 18-денного строку кредитування (за умови, що позичальник продовжує користуватися кредитом).
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) встановлено в 1 рік.
01 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» уклало з ТОВ «Вердикт Капітал» Договір факторингу №1-12, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №2107166114115 від 12 березня 2021 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №2107166114115 від 12 березня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник погодився з вказаними умовами, підписавши договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Служба миттєвого кредитування».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
За встановленого, права та обов'язки первісного кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №2107166114115 від 12 березня 2021 року, перейшли до ТОВ «Коллект Центр».
Відповідно до копії довідки ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 10 грудня 2024 року (а.с. 14) 12 березня 2021 року відбулося здійснення грошового переказу за кредитним договором №2107166114115 у розмірі 4 300 грн на зазначену відповідачем банківську картку (а.с. 13), платник - ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Таким чином, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.
Натомість позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 20 травня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 47 806,11 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 4 300 грн;
-заборгованість за процентами за період з 12 березня 2021 року до 11 березня 2022 року - 43 506,11 грн (що підтверджується розрахунком заборгованості).
Вказана заборгованість (в тому числі щодо нарахування процентів) повністю узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженим сторонами розмірами процентних ставок та нарахуванням в межах встановленого (річного) строку кредитування), а тому на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» у повному обсязі.
Також згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн судового збору.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначено, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які ним сплачені ФОП ОСОБА_2 за надання юридичної допомоги на підставі Договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2024 року №02-09/2024-3, укладеного з цією особою.
Однак в матеріалах справи відсутні докази, що ФОП ОСОБА_2 є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також надавала позивачу послуги саме в статусі адвоката.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про надання фінансових послуг №2107166114115 «Стандартний» від 12 березня 2021 року, що утворилася станом на 20 травня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 4 300 (чотири тисячі триста) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 12 березня 2021 року до 11 березня 2022 року) у розмірі 43 506 (сорок три тисячі п'ятсот шість) гривень 11 копійок, а всього в загальному розмірі 47 806 (сорок сім тисяч вісімсот шість) гривень 11 копійок, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв