Справа № 127/33534/25
Провадження № 2/127/7540/25
Іменем України
24 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бойко В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на належну частину померлого, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на належну частину померлого.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - визнання права власності на земельні ділянку, 1 вимогу немайнового характеру - виділення частки майна у праві спільної сумісної власності.
При цьому у позовній заяві позивачем не вказано ціну позов, а сплачено 1 211,20 грн. без визначення ціни позову.
Відповідно до п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК).
Таким чином, суд вважає, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру про виділення частки у спільній сумісній власності.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача про необхідність конкретизування прохальної частини позовної заяви, оскільки суду не зрозуміло на яку частку майна у спільній сумісній власності претендує позивач.
У свою чергу, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Як роз'яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Доказів на підтвердження дійсної вартості земельної ділянки позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» визначено та узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості земельної ділянки, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та сплати судовий збір відповідно до визначеної ціни позову.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем визначено склад учасників справи - Вінницьку міську раду, при цьому не визначено процесуальний статус іншого власника земельної ділянки - ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачу необхідно: надати суду звіт про оцінку вартості земельної ділянки, визначитися із ціною позовою, сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (відповідно до визначеної ціни позову,) конкретизувати прохальну частину позовної вимоги в частині частки майна на яку просить визнати право власності, та визначити процесуальний статус іншого власника земельної ділянки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про її залишення без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст 175-177,185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на належну частину померлого - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
В разі не усунення вищевказаних недоліків цивільний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: