Справа 127/31434/25
Провадження 1-кс/127/12365/25
13 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 42023022220000057 внесеного до ЄРДР 26.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , в режимі відеоконференцзв'язку,
06.10.2025 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням, про тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчими четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023022220000057 від 26.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України за підозрою ОСОБА_5 .
За версією сторони обвинувачення, що викладена в тексті повідомлення про підозру від 07.05.2025, ОСОБА_5 будучи Генеральним директором ПрАТ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » не пізніше січня 2023 року створив організовану групу, залучивши своїх підлеглих, а саме начальника відділу публічних закупівель ОСОБА_6 та виконуючого обов'язки інженера проектно-кошторисної роботи технічного відділу ОСОБА_7 , з метою розтрати майна очолюваного ним товариства у спосіб завищення ціни будівельних матеріалів, що були використані для цілей будівництва, яке здійснювалося на договірних засадах, внаслідок чого державі в особі ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » заподіяно матеріальну шкоду у великих розмірах.
Викладені обставини, на думку сторони обвинувачення, підтверджуються, зокрема, висновком товарознавчої експертизи, проведеної експертом з використанням порівняльного методичного підходу на основі аналізу наданих у відповідь на запит цінових пропозицій щодо вартості конкретного товару у суб'єктів господарювання, які пропонували до продажу аналогічний товар.
Враховуючи надані експертом висновки, сторона обвинувачення вважає доведеним, що ОСОБА_5 , організувавши групу та координуючи дії своїх підлеглих, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив розтрату ввіреного йому майна, а саме грошових коштів у вигляді різниці між ринковою вартістю будівельних матеріалів, встановленою експертом, та завищеною вартістю, за якою було укладено договори між ПрАТ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » та її підрядниками.
Однак підозрюваний ОСОБА_5 категорично НЕ погоджується із вищевикладеними обставинами та заперечує свою причетність до протиправних дій, наведених в тексті повідомлення про підозру.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлена ОСОБА_5 підозра ґрунтується, зокрема, на висновках експертів щодо нібито завищеної вартості товарно- будівельних матеріалів у порівнянні з ринковою вартістю цих матеріалів.
Водночас достовірність і об'єктивність такого висновку викликає обґрунтовані сумніви у сторони захисту.
Так, висновки експерта в рамках товарознавчої експертизи були зроблені на основі повідомлених на запит експерта суб'єктами господарювання, які пропонували до продажу аналогічні матеріали, цінових пропозицій щодо вартості конкретних матеріалів.
При цьому, звертаємо увагу суду, що у ході експертного дослідження експерт НЕ володів відомостями щодо фактичних обсягів наявних у таких суб'єктів господарюванням товарно-будівельних матеріалів, а також обсягів реалізованих матеріалів.
Експертом також НЕ досліджено відповідність повідомленої суб'єктами господарювання вартості товарів у відповідях на запит їхній реальній вартості, зокрема тій, що відображена у первинних бухгалтерських та податкових документах (зокрема, договорах, податкових накладних, звітності тощо).
Таким чином, експертом фактично проведено експертне дослідження та зроблено висновки (які в подальшому покладено в основу підозри про причетність особи до протиправних дій) на основі не підтверджених достовірно відомостей.
01.08.2025 з метою спростування необґрунтованих тверджень з боку сторони обвинувачення та для підтвердження відповідності цін у договорах між ПрАТ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » та її підрядниками нормальним ринковим цінам, стороною захисту засобами поштового зв'язку AT « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було направлено запит до ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в порядку статті 93 КПК України з проханням повідомити відомості про фактичну наявність у товариства конкретних товарів станом на конкретні дати, повідомити відомості про фактичну кількість реалізованих конкретних товарів у конкретні періоди, надавши копії договорів і інших фінансово-господарських документів, що підтверджують таку реалізацію, а також повідомити вартість конкретного товару з урахуванням вартості доставки станом на конкретні дати.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшуковик) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
05.08.2025 ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » було отримано відповідний запит сторони захисту, що підтверджується відомостями з веб сайту AT “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » з інформацією про відстеження поштового відправлення.
18.09.2025 адвокатом ОСОБА_3 було отримано лист № 01/09-10 від 01.09.2025 із відповіддю на запит, у якій ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » повідомлено, що «інформація, що Вами витребовується, відноситься до конфіденційної інформації ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та не підлягає розголошенню без відповідного судового контролю в порядку, визначеному чинним законодавством України».
Тобто ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » було відмовлено у наданні інформації з підстав її належності до конфіденційної.
Викладене свідчить про об'єктивну неспроможність сторони захисту отримати необхідну інформацію самостійно, за відсутності вмотивованого рішення суду.
Натомість документи та відомості, що перебувають у володінні ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження, зокрема для перевірки достовірності експертних висновків сторони обвинувачення, підтвердження або спростування факту невідповідності вартості товарно-будівельних матеріалів в конкретних обсягах ринковим цінам.
Частиною 1 статті 20 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності до частин 2, 6 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Зокрема, заходом забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Статтею 159 КПК встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали суду.
Статтею 160 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Отримати інформацію, що підтверджує фактичну реалізацію конкретних товарів у конкретних обсягах ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », ціни, за якими здійснювалась така реалізація у певні періоди та собівартість реалізованих товарів, у будь-який інший спосіб, окрім як за ухвалою слідчого судді, сторона захисту не має можливості, оскільки така інформація є інформацією з обмеженим доступом, яка не розголошується ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Жодна правова процедура отримання такої інформації, за відсутності судового рішення, чинним законодавством не передбачена, способи витребування документів, що містять таку інформацію, законом не закріплені.
Враховуючи викладене, з огляду на необхідність здобуття стороною захисту доказів, які мають важливе значення для об'єктивного розслідування даного кримінального провадження, беручи до уваги об'єктивну неможливість отримати такі докази в будь-який інший спосіб, окрім як на підставі вмотивованого рішення суду про тимчасовий доступ до них, дотримуючись принципів змагальності та верховенства права, вважаємо, що наявні правові підстави для задоволення відповідного клопотання сторони захисту.
Разом з цим, наголошуємо, що правова оцінка доказового матеріалу обома сторонами кримінального провадження, сприятиме встановленню дійсних обставин провадження та в подальшому стане проявом об'єктивності під час судового розгляду по суті.
Таким чином, з метою повного, всебічного, об'єктивного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, отримання доказової бази, заявник просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 клопотання про тимчасовий доступ підтримала за обставин викладених у ньому.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та просила відмовити адвокату ОСОБА_3 у повному обсязі.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Частиною 2 ст. 160 КПК України передбачено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, крім іншого, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається це клопотання, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 163 КПК України передбачено, що ухвала про надання тимчасового доступу до речей і документів постановляється, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи.
Відповідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Всупереч наведених норм дане клопотання не містить - ні чіткого викладу обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким воно подається, достатнього для здійснення слідчим суддею у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, ні обґрунтування необхідності тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , а також неможливості іншим способам довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей.
А також, судом встановлено, що заявник з клопотаннями до слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження про отримання вказаної інформації не звертався.
Крім того, відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна.
Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
В даному конкретному випадку адвокатом ОСОБА_3 не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи осіб, можуть виправдати потреби досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , не довела підстав для його задоволення, у зв'язку з чим дане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 6 ст. 9, ст. 159 - 163 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя