Cправа № 127/32962/25
Провадження № 1-кс/127/12942/25
Іменем України
18 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000675 внесеного до ЄРДР 16.10.2025, про застосування цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020040000675, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 16.10.2025 близько 20:35 години, відповідно до розстановки сил та засобів УПП у Вінницькій області ДПП з 20 год. 00 хв. 16.10.2025 до 08 год. 00 хв. 17.10.2025 було сформовано автомобільний патруль для забезпечення охорони громадської безпеки та порядку з позивним Юнкер - 108 у складі інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП ОСОБА_7 та поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП ОСОБА_8 , які згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію України», виконували обов'язки із забезпечення охорони громадської безпеки на території м. Вінниці.
Так, 16.10.2025 близько 20 год. 35 хв. перебуваючи по вулиці Сергія Зулінського у м. Вінниці було помічено транспортний засіб марки «Cherry» моделі «Amulet» з держаним номерним знаком НОМЕР_1 у корпусі синього кольору, який рухався з порушенням правил дорожнього руху по вулиці С.Зулінського, після чого екіпажом Юнкер - 108, на підставі ст. 35 Закону України про Національну поліцію, здійснено вимогу зупинки даного транспортного засобу, однак водій - ОСОБА_4 , всупереч законним вимогам поліцейського, продовжив рух.
В свою чергу екіпажем Юнкер - 108 розпочато переслідування транспортного засобу марки «Cherry» моделі «Amulet» з держаним номерним знаком НОМЕР_1 у корпусі синього кольору на службовому автомобілі, в результаті якого вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 було зупинено, шляхом блокування службовими автомобілями, біля будинку № 175 по вулиці Київській в м. Вінниці.
В цей час, у ОСОБА_4 з метою уникнення затримання та ухилення від адміністративної відповідальності, виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що спереду транспортного засобу яким він керує знаходиться працівник поліції, умисно продовжив рух та умисно здійснив наїзд на працівника поліції ОСОБА_7 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та продовжив рух по вулицях м. Вінниці.
Протиправними діями ОСОБА_4 , відповідно до виписки №22082 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження - закрита травма грудної клітки, забій грудної клітки, забій поперекового хребта.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Так, 17.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Вінниця, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , в інкримінованому йому правопорушенні повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи, протоколами огляду документів, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п?яти років.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, в нього відсутні соціально стримуючі фактори такі як законне джерело доходу, постійне місце роботи та навчання, розлучений;
2) незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 , матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 , відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) застава, оскільки підозрюваний не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, те, що підозрюваний вчинив умисний нетяжкий злочин, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як цілодобовий домашній арешт.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 181, 194, 197 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує, те що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, не офіційно працює, позитивно характеризується, раніше не судимий. На теперішній час ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи вагомість наявних доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого кримінального правопорушення, відсутність соціально - стримуючих факторів, характер та обставини злочину по якому повідомлено підозру, дають підстави слідчому судді дійти обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких або жорстких запобіжних заходів, окрім цілодобового домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому, з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_4 , з огляду на положення ст. 177, 181, 194 КПК України, слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки передбачені в ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування запобіжного заходу до підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 грудня 2025 року.
Строк дії ухвали суду визначити до 16 грудня 2025 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9