Єдиний унікальний номер 142/860/19
Номер провадження 2/142/5/25
іменем України
24 жовтня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А,
з участю
секретаря судового засідання Шевчука Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області цивільну справу за позовом
сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків "Колос" до ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 про визнання дійсним договору найму (оренди), -
02 серпня 2019 року сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос» (далі по тексту СВКП «Колос») звернувся до Піщанського районного суду Вінницької області позовом до тридцяти трьох відповідачів - власників земельних ділянок, орендодавців, серед яких відповідач по справі ОСОБА_1 , з вимогою про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором оренди землі № 663 від 29 березня 2012 рокуякий укладений між орендарем СВКП «КОЛОС» та орендодавцем до ОСОБА_1 , держреєстрація 23 липня 2012 року № 2351 строком на 7 років, дією до 26 липня 2026 року, Єдиний унікальний номер справи 142/652/19.
В позовній заяві СВКП «Колос» зазначив, що ним були укладено договір оренди земельної ділянок з ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки площею 1,6988 га, яка розташована у Піщанському районі Вінницької області с.Болган, кадастровий номер 0523280300:02:001:0094), договір оренди № 663 укладено 29 березня 2012 року, держреєстрація 23 липня 2012 року № 2351 строком на 7 років, дією до 23 липня 2019 року). Кожному з відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , орендар завчасно, не пізніше, ніж за 60 календарних днів згідно договорів оренди, надіслав листи - повідомлення про наміри скористатися переважним правом на пролонгацію договору оренди землі та запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на новий строк шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди, таким чином виконавши всі вимоги реалізації ст.33 Закону України «Про оренду землі» в частині належного виконання обов'язків орендаря згідно з умовами договору, зокрема сплати орендної плати; повідомлення орендодавця не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, про намір укласти договір оренди землі на новий строк; надало проект додаткової угоди до договору на тих самих умовах і на той самий строк. Зволікання орендодавця з підписанням договорів оренди землі на новий строк та на тих самих умовах змусило орендаря звернутися до суду із зазначеним позовом.
19 серпня 2019 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі. 05 серпня 2019 року ухвалою суду у справі № 142/650/19 до пред'явлення позову було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Болганської сільської ради Піщанського району Вінницької області, в тому числі щодо земельних ділянок, які належать відповідачу.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року позовні вимоги СВКП «Колос» до 33 відповідачів у справі з ЄУН 142/652/19, провадження № 2/142/394/19, роз'єднано, а вимоги щодо кожного відповідача, у тому числі ОСОБА_1 , виділено в окремі самостійні провадження.
В подальшому представником позивача адвокатом Гурбою М.В. подано заяву про зміну предмета позову, якою позивач просить визнати поновленим договір оренди землі № 663 від 29 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 (зареєстрований в Відділі Дердкомзему у Піщанського району за № 052320004002351, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 року за № 24116215) шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 663 від 29 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 в редакції, зазначеній в заяві про зміну предмету позову (подано текст додаткової угоди).
28 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подала на адресу суду відзив на позовну заяву проти позову заперечила, вважаючи вимоги СВКП «Колос» безпідставними. Зазначила, що є власником земельної ділянки площею 1,6988 га, розташованої у Піщанському районі Вінницької області, с. Болган, кадастровий номер 0523280300:02:001:0094. Між нею та СВКП «Колос» 29 березня 2012 року було укладено договір оренди землі №663, який зареєстрований 23 липня 2012 року за №2351. Строк дії договору визначено на 7 років, тобто до 23 липня 2019 року. Відповідач вказала, що після закінчення строку дії договору не мала наміру його продовжувати, про що повідомила орендаря у встановлений законом порядок. На її переконання, відсутність з її боку волевиявлення на укладення додаткової угоди виключає можливість поновлення договору в силу статті 33 Закону України «Про оренду землі». Вважає, що орендар не набув переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримався вимог закону щодо порядку та строків повідомлення орендодавця, а тому просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Гурби М.В. про зміну предмета позову. Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження в справі.
Крім того представник відповідача просив закрити провадження у справі у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 , разом із тим ухвалою суду від 19 листопада 2024 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача - ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 грудня 2020 року, виданим Піщанським районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Правонаступництво ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523280300:02:001:0094 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15 жовтня 2021 року, виданим приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Дорошенко Н.І.
Представник позивача адвокат Гурба М.В. в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву в якій просив провести без участі позивача СВКП «Колос» та його представника судовий розгляд у справі № 142/860/19 за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» до ОСОБА_1 її правонаступника ОСОБА_2 про визнання дійсним договору найму (оренди) землі. Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» в редакції викладеній в заяві про зміну предмету позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності.
Представник відповідача, адвокат Купрій О.М. в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності, будь яких інших пояснень суду не надав.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що 29 березня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди землі №663, зареєстрований у Державному підприємстві «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 липня 2012 року № 2351. За цим договором ОСОБА_1 передала в оренду СВКП «Колос» належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Болганської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 406478, загальною площею 1,6988 га, терміном на сім років (а.с.22-25 т.1). Відповідно до п.8 договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За п.46 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
09 серпня 2018 року за вихідним № 200 СВКП «Колос» надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення, в якому запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на строк, який обговорюється та узгоджується шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди. Також у листі зазначено про надання орендодавцеві проекту Додаткової угоди до Договору оренди землі, який запропоновано розглянути. Даного листа ОСОБА_1 отримала 09 листопада 2018 року особисто, про що свідчить її власний підпис - а.с.38 т.1, оригінал листа досліджено в судовому засіданні.
18 грудня 2019 року позивач надав суду пояснення та заяву про зміну предмету позову, до яких додав хронологію взаємовідносин сторін у виді таблиці по укладенню договорів, їх державній реєстрації, повідомлення про пролонгацію та отримання заперечень, відомості про належне виконання обов'язків орендаря з виплати орендної плати, обробітку землі та сплати податків у виді податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітів про посівні площі сільськогосподарських культур, звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, відомостей про виплату орендної плати за земельний пай, звітів про використання та запаси палива та свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, задіяних на виробництві на а.с. 85-133 т.1.
30 жовтня 2019 року СВКП «Колос» повторно надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення та зважаючи на те, що СВКП «Колос» користується земельними ділянками більше одного місяця з моменту закінчення договору та, оскільки, заперечення ОСОБА_1 відсутні, це свідчить, стверджує позивач, про мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди землі № 663 від 29 серпня 2012 року. На підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» СВКП «Колос» повторно надсилає проект додаткової угоди до укладеного договору оренди землі для підписання. Дані листи надіслано відповідачеві рекомендованим листом - а.с.112 т.1.
Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Статтями 6, 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору, насамперед, передбачає непримустиміть примусу щодо вступу у договірні відносини та можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента, а також можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.
Відповідно до вимог ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди, можуть бути оскаржені в суді.
Відповідно до ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект договору; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Як встановлено судом, 29 березня 2012 року між сторонами укладено договір оренди землі № 663, зареєстрований у Державному підприємстві «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель 23 липня 2012 року вчинено запис № 2351.
За умовами зазначеного договору ОСОБА_1 передала у користування СВКП «Колос» належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Болганської сільської ради, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 406478, загальною площею 1,6988 га, строком на сім років.
Відповідно до пункту 8 договору, після закінчення строку його дії орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У такому разі орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно з пунктом 46 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.
Як убачається з матеріалів справи, 18 лютого 2019 року СВКП «Колос» надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення, в якому запропонував розглянути проект додаткової угоди до договору оренди землі та продовжити строк його дії шляхом підписання цієї угоди. Разом із листом орендодавцю було надано проект додаткової угоди. Вказаний лист ОСОБА_1 отримала особисто, що підтверджується матеріалами справи.
Зазначена обставина не заперечувалася та не спростовувалася відповідачем під час розгляду справи. Натомість представник третьої особи висловив сумнів щодо факту направлення проекту додаткової угоди, проте суд оцінює такі твердження критично, оскільки процесуальні повноваження третьої особи як можливого майбутнього орендаря не поширюються на правовідносини, що склалися між сторонами з 2012 року та реалізовувалися відповідно до умов договору, включаючи ініціювання процедури пролонгації в листопаді 2018 року.
Як встановлено вище, із заявою про продовження строку договору оренди позивач звернувся до відповідача вперше 09 листопада 2018 року, надавши всі передбачені Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України документи, у тому числі проект додаткової угоди. Цей факт відповідач та його представники у справі не заперечували.
Умовами договору оренди визначено, що повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк може бути здійснене один раз, чого є достатньо для дотримання вимог договору. Разом з тим закон не забороняє орендарю повторно надсилати таке повідомлення.
Досліджене судом листування сторін свідчить, що питання продовження договірних відносин обговорювалося ними з лютого 2019 року та навіть у період судового розгляду справи. Суд критично оцінює поведінку обох сторін, які, демонструючи свою нібито правомірну позицію, вдавалися до дій, спрямованих радше на підтвердження добросовісності перед судом, ніж на досягнення згоди між собою.
Разом із тим суд дійшов висновку, що позивач виконав умови договору оренди землі від 29 березня 2012 року щодо обов'язку повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
Відповідач не надав жодних заперечень щодо поновлення договору та не вчинив дій, спрямованих на припинення користування земельною ділянкою орендарем. Навпаки, СВКП «Колос» продовжував користуватися орендованою ділянкою, належно сплачуючи орендну плату та виконуючи інші договірні зобов'язання, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні господарською документацією.
Позивач, з огляду на зволікання з боку відповідача щодо підписання додаткової угоди, звернувся до суду з метою захисту свого права.
Судом встановлено, що заяву від 09 листопада 2018 року відповідач отримав особисто, проте рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки не прийняв, фактично виказавши мовчазну згоду на продовження співпраці з орендарем. Крім того, земельна ділянка у встановленому законом порядку відповідачем не витребовувалася, а орендна плата продовжувала сплачуватися та прийматися ним до моменту завершення розгляду справи.
За час розгляду справи законодавство зазнало змін: Законом України №340-IX від 05.12.2019 внесено доповнення до Закону України «Про оренду землі» (ст. 32-2) та Земельного кодексу (ст. 126-1), що визначають порядок поновлення договорів оренди і набрали чинності 16.07.2020. Відповідно, норма ст. 33 Закону «Про оренду землі», яка передбачала автоматичне поновлення договору у разі відсутності заперечення орендодавця, з 16.01.2020 втратила чинність. Проте суд застосовує правила Закону «Про оренду землі» у попередній редакції, оскільки абзацом 4 розділу IX «Перехідні положення» встановлено, що нові правила поширюються лише на договори, укладені або змінені після набрання чинності Законом №340-IX, а договори, укладені раніше, поновлюються за умовами та правилами, чинними на момент їх укладення.
Щодо зміни предмету позову та обрання позивачем способу захисту у вигляді визнання договорів оренди поновленими, суд вважає його обґрунтованим. Після набрання чинності Законом №340-IX були розмежовані поняття «поновлення договору оренди землі» та «продовження договору оренди на новий строк». Велика Палата Верховного Суду у п.29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що для договорів, укладених до змін, застосовується редакція ст. 33 Закону №161-XIV, яка передбачала для поновлення обов'язок орендаря завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення з проєктом додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації на новий строк законодавство не встановлювало. Процедури поновлення та укладення договору на новий строк дійсно відрізняються, однак для розглядуваних договорів слід застосовувати правила попередньої редакції закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є одними із фундаментальних засад цивільного права, спрямованими, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Наявність в даному випадку завчасного письмового повідомлення орендарем про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, свідчить про добросовісність орендаря та завчасну обізнаність орендодавця про такий факт, натомість небажання орендодавця продовжувати договірні відносини щодо оренди землі, потребувало від нього направлення орендареві листа-повідомлення про таке рішення.
Тобто, при поновленні договору оренди з підстав, визначених ст.33 Закону України «Про оренду землі», в обов'язковому порядку має бути висловлена беззаперечна згода орендодавця на поновлення договору оренди. Переважне право орендаря може бути реалізоване за умови дотримання процедури, передбаченої вказаною нормою, й лише за наявності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі.
Інакше кажучи, відсутність заперечення у поновленні договору оренди землі на заяви орендаря від 09 серпня 2018 року, які орендодавець отримав власноруч 09 листопада 2018 року та жодного разу не заперечив цю обставину, можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов'язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18). Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 у справі № 126/2527/19 (провадження №61-10973св21).
Судом враховується, що після направлення відповідачу заяви 09 серпня 2018 року з додатковою угодою про намір скористатися переважним правом оренди, відповідач у місячний термін не розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та не вчиняв будь-які дії, які свідчили б про виявлення орендодавцем незгоди у поновленні договору оренди.
Враховуючи наведені вище обставини, на думку суду, переважне право на укладення договору оренди землі у СВКП «Колос» не припинилося, оскільки орендодавець у місячний строк не розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіривши його на відповідність вимогам закону, не узгодив з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, в разі відсутності заперечень, не уклав договір оренди.
При вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків на новий строк, обов'язковість укладення якої передбачена положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.
Наведений висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 справа № 548/1244/18.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20) і від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що переважне право позивача порушено і воно підлягає відновленню в обраний ним спосіб з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 158, 258-259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» до ОСОБА_1 та її правонаступника ОСОБА_2 , про визнання дійсним договору найму (оренди), задовольнити.
Визнати поновленим договір оренди землі № 663 від 29 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 (зареєстрований в Відділі Держкомзему у Піщанському районі за № 052320004002351, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 року за № 224116215) шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 663 від 29 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 в такій редакції:
до ДОГОВОРУ оренди землі № 663 від 29 березня 2012 року
с. Болган, Піщанського району «____» __________ 2019 року
Вінницької області
ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОСОБА_1 , з одного боку, та
ОРЕНДАР: СВКП «Колос», в особі виконавчого директора Довганюка Олександра Івановича, з другого боку, (далі - Сторони), уклали, цю Додаткову угоду до Договору оренди землі № 663 від 29 березня 2012 року (далі по тексту - Договір), керуючись ст.33 Закону України «Про оренду землі», про наступне:
Сторони дійшли згоди про поновлення договору оренди землі № 663 від 29 березня 2012 року (держреєстрація 23 липня 2012 року за № 052320004002351 строком на 7 років, дією до 23 липня 2019 р.) укладений між ОСОБА_1 та СВКП «Колос» на тих самих умовах та на той самий строк (7 років).
ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОСОБА_1 Паспорт НОМЕР_2 виданий Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій обл. 01 серпня 1997 р. номер платника податків НОМЕР_3 Адреса: АДРЕСА_1 Підпис _____________________ОРЕНДАР СВКП «Колос» код ЄДРПОУ 03731170 Адреса: 24712, Вінницька обл., Піщанський район, с. Болган, вул.Коцюбинського, 3 Р/р: НОМЕР_4 в ПАТ КБ “Приватбанк», МФО 302689 св-во ПДВ 200090081 ІПН 037311702160 Тел./факс: (063) 192 41 65 Виконавчий Директор ____________/ Довганюк О.І.
Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2019 року по справі № 142/650/19, провадження № 2-з/142/4/19, в частині заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523280300:02:001:0094, площею 1,6988 га, власником якої є ОСОБА_1 , після набрання вказаним рішенням суду законної сили,- скасувати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос», місцезнаходження: 24712, с. Болган Тульчинського району Вінницької області, вул. Коцюбинського, 3, код ЄДРПОУ 03731170;
правонаступник відповідача, відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: