Справа № 141/849/25
Провадження № 1-кп/141/49/25
22 жовтня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020001076 від 08.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240020001076 від 08.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 надійшло клопотання від 20.10.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, а також впливати на свідків задля схилення їх до зміни показань, оскільки має їх анкетні дані, які стали відомі ОСОБА_4 із наданих йому копій матеріалів кримінального провадження. Прокурор ОСОБА_3 зазначає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки особисте зобов'язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та зв'язки, особиста порука не може бути застосована, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу, а домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу. Всі вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 в рамках зазначеного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
На підставі викладеного прокурор ОСОБА_3 просить суд продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
В підготовчому судовому засіданні 22.10.2025 прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання від 20.10.2025 з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити у повному обсязі, оскільки наявність ризиків зберігається впродовж тримання обвинуваченого під вартою та просив суд призначити справу до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не наведено належних та допустимих доказів щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 22.10.2025 підтримав позицію свого захисника адвоката ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши присутніх сторін кримінального провадження, розглянувши подане клопотання прокурора від 20.10.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали справи № 141/849/25, доходить наступних висновків.
Стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно зазначити наступне.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно із частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення
Глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Як убачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 закінчується 28 жовтня 2025.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не змінилися та продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Отже, враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини, відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.
Стосовно призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України, а тому по справі необхідно призначити судовий розгляд у закритому судовому засіданні.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Частина друга статті 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
У пункті 7 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №1/0/2-22 від 03.03.2022 зазначено, що якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до п. 46 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Суд враховує, що 24 лютого 2022 року у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє й на даний час.
На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває в ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)", введення в Україні воєнного стану, зважаючи на нестабільну оперативну обстановку на території України, пов'язану з постійними ракетними обстрілами, з метою забезпечення оперативності судового провадження в розумний строк, а також враховуючи наявну технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції та конкретні обставини справи № 141/849/25, суд вважає за доцільне наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції з ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Керуючись ст.ст. 31, 56, 61, 62, 128, 176-178, 183, 194, 197, 199, 314-316, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 від 20.10.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком на шістдесят днів, з 22 жовтня 2025 року по 20 грудня 2025 року включно.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020001076 від 08.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні на 03 листопада 2025 року о 12 год 00 хв в приміщенні Оратівського районного суду Вінницької області в залі судових засідань.
Розгляд справи на підставі ст. 31 КПК України здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження, а саме: прокурора та захисника обвинуваченого.
Судове засідання, призначене на 03 листопада 2025 року о 12 год 00 хв по справі №141/849/25 (кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020001076 від 08.08.2023) провести у режимі відеоконференції з ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" (21001, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Брацлавська, буд. 2) за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати уповноважену особу ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" перебувати поряд з ОСОБА_4 до закінчення судового засідання.
Ухвала суду в частині продовження раніше обраного запобіжного заходу діє з 22 жовтня 2025 року по 20 грудня 2025 року включно.
Ухвала суду про продовження раніше обраного запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження.
Копію ухвали суду направити на поштову та електронну адресу ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду в частині продовження строку тримання під вартою протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1