Справа № 141/849/25
Провадження № 1-кп/141/49/25
22 жовтня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020001076 від 08.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240020001076 від 08.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 5 ст. 407 КК України.
14.06.2023 наказом № 170 тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді курсанта 1 взводу 4 роти зведеного навчального батальйону «ФУГАС - 2», прибув з військової частини НОМЕР_2 та постановлено на усі види забезпечення.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 днів, який, в подальшому, неодноразово продовжується указами Президента України та діє по даний час.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише його, а й Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Крім цього, згідно до указаних вище положень захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Пунктами 1, 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Водночас, в порушення зазначених норм законодавства України солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 17.07.2023 о 08: 00 годині солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходячи службу на посаді курсанта 1 взводу 4 роти зведеного навчального батальйону «ФУГАС - 2» військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особливих мотивів та з метою ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, без поважних причин обов'язки військової служби не виконував та залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , перебував поза межами указаної військової частини та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
За відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним самовільне залишення військової частини без поважних причини, вчинене в умовах воєнного стану, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Окрім того, солдат ОСОБА_4 01.08.2025 приблизно о 16 годині, перебуваючи в житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , розпочав розмову із дружиною ОСОБА_6 , яка на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків переросла у суперечку.
Після цього ОСОБА_4 , перебуваючи біля вхідних дверей вказаного вище житлового будинку, де продовжуючи попередньо виниклу суперечку, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, взяв до своєї правої руки стілець, який знаходився у веранді житлового будинку, яким умисно наніс один удар в ділянку голови ОСОБА_6 .
Внаслідок нанесеного ОСОБА_4 удару потерпілій ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій скроневій ділянці голови, який згідно висновку судово - медичного експерта згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, та ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
22.10.2025 до суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_6 , у якій ОСОБА_6 просить суд кримінальне провадження № 62023240020001076 від 08.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 5 ст. 407 КК України, закрити в частині ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із відмовою від обвинувачення, оскільки вона примирилася із обвинуваченим.
В підготовчому судовому засіданні 22.10.2025 потерпіла ОСОБА_6 просила суд подану нею 22.10.2025 заяву про закриття провадження за ч. 1 ст. 125 КК задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд заяву потерпілої ОСОБА_6 від 22.10.2025 задовольнити, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 примирився із потерпілою не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 22.10.2025 заяву потерпілої ОСОБА_7 від 22.10.2025 підтримав, проти закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з його примиренням із потерпілою.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви потерпілої ОСОБА_6 від 22.10.2025, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення допускається у всіх кримінальних провадженнях, окрім правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, а оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_6 перебувають в зареєстрованому шлюбі, тобто є чоловіком та дружиною, то ОСОБА_6 мала можливість написати заяву про закриття кримінального провадження у зв'язку із її примиренням із обвинуваченим, а не у зв'язку із її відмовою від обвинувачення.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши заяву потерпілої ОСОБА_6 від 22.10.2025 та матеріали справи № 141/849/25, доходить наступних висновків.
В підготовчому судовому засіданні, згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, а саме: згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з положеннями ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, не є корупційним правопорушенням, до кримінальної відповідальності не притягувався, примирився з потерпілою, що підтверджено потерпілою ОСОБА_6 в судовому засіданні, при цьому, під час вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_4 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд переконався, що примирення обвинуваченого з потерпілою відбулося в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, впевнився у добровільності позиції потерпілої та розумінні нею правових наслідків звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення заяви потерпілої ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 286, 288, 314, 372, 376 КПК України, суд
Заяву потерпілої ОСОБА_6 від 22.10.2025 про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240020001076 від 08.08.2023 в частині ч. 1 ст. 125 КК України закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1