125/1719/25
3/125/621/2025
Іменем України
16.10.2025 року м. Бар Вінницька область
Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 173 КУпАП, -
Відповідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 667292 від 08 вересня 2025 ОСОБА_1 27.07.2025 о 13:15 год. в м. Бар по вулиці Святого Миколая в автобусі на автовокзалі виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП.
08.09.2025 поліцейським ВП№1 Жмеринського РВП ГУНП Вінницькій області відносно ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ВАД № 667292.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності захисника адвокатки Ткаченко Т.В. винною себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП, не визнала. Суду пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно неї не складали, копію не вручали, пояснення не відбирали. Про існування протоколу вона дізналася у суді. 27.07.2025 о 13:15 год. в м. Бар по вулиці Святого Миколая на території автовокзалу ОСОБА_2 завдала її тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 знаходилася на лікуванні. По даному факту відкрито кримінальне провадження № 12025025140000079 про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 125 КК України та скеровано обвинувальний акт до суду. Жодних хуліганських дій ОСОБА_1 не вчиняла, громадського порядку не порушувала, нецензурною лайкою не виражалася. Навпаки, будучи потерпілою від злочину вона викликала поліцію.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Згідно матеріалів справи, пояснень, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі судом не встановлено.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, його дії не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян, відтак, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані, як дрібне хуліганство відповідно дост.173 КУпАП.
В ст. 7 КУпАП зазначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 p., заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "...суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)". Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд звертає увагу на те, що протокол серії ВАД № 667292 від 08.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 складений всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В даному випадку подія трапилася 27.07.2025 року, а протокол складено 08.09.2025 , що є грубим порушенням вказаної норми.
Таким чином, оскільки протокол серії ВАД № 667292 від 08.09.2025 відносно ОСОБА_1 складено без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП та всупереч його вимогам, то суд позбавлений можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню в даному випадку не підлягає.
Керуючись ст. 173, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: