65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3308/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: адвокат Даниленко Є.М.,
розглядаючи справу № 916/3308/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Матякіної Олесі Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зеленського Михайла Олександровича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 1 162 800,00 грн,
18.08.2025 Фізична особа-підприємець Матякіна Олеся Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зеленського Михайла Олександровича, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь попередню оплату у розмірі 1162800,00 грн., сплачену відповідно до рахунку № 12 від 15.09.2023 за товар, який так і не був поставлений відповідачем.
25.08.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 3395/25 від 18.08.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3308/25. Постановлено справу № 916/3308/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "11" вересня 2025 р. о 12:20 год.
11.09.2025 у підготовчому засіданні по справі № 916/3308/25 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "21" жовтня 2025 року об 11:20 год.
Між тим, ФОП Зеленським М.О. було подано до господарського суду відзив (вх. № 28358/25 від 12.09.2025) на позовну заяву, в якому відповідач, окрім іншого, просить суд витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олени Володимирівни належним чином посвідчену копію довіреності від 06.07.2023, видану Матякіною О.О. Ткаченку Назару Сергійовичу та зареєстровану в реєстрі за № 721.
В обґрунтування відповідного клопотання відповідач зазначив, що, отримавши від позивачки оплату, 18.03.2023 передав замовлені квадрокоптери представнику позивача - Ткаченку Н.С., який діяв на підставі довіреності, виданої Матякіною О.О. та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. 06.007.2023 і зареєстрованої в реєстрі за № 721. Вказана довіреність, за ствердженням відповідача, давала право Ткаченку Н.С., в тому числі, оформлювати та підписувати акти приймання-передачі, накладні за будь-якими договорами з постачальниками, отримувати товари від Матякіної О.О.
Водночас, відповідач додає, що не може надати до суду копію описаної вище довіреності у зв'язку з її втратою, а адвокатський запит від 04.09.2025 № 04/09-2 щодо надання копії такої довіреності, адресований приватному нотаріусу Місік О.В., наразі залишився без відповіді. Між тим, на переконання відповідача, вказаний доказ має підтвердити наявність у Ткаченка Н.С. повноважень на отримання товару від імені Матякіної О.О.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Зеленського Михайла Олександровича, викладене у відзиві на позов, про витребування доказів у справі № 916/3308/25, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість витребування доказів за клопотанням учасника справи, однак, при цьому, встановлює умови, за яких таке клопотання може бути задоволено.
З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь який доказ, який за переконанням учасника спору має бути у його розпорядженні та у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов'язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи вищевикладене, на виконання завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, з метою забезпечення правильного, всебічного, повного, об'єктивного і своєчасного розгляду справи по суті, беручи до уваги наведені представником відповідача аргументи щодо необхідності витребування доказів, їх значення для вирішення спору у справі, неможливість самостійного їх подання, суд доходить висновку, що існує необхідність у витребуванні у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олени Володимирівни чином засвідченої копії довіреності від 06.07.2023, зареєстрованої в реєстрі за № 721.
Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст.ст.86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з п.п.1 та 2 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до п.62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
З огляду на те, що подане відповідачем клопотання узгоджується з вищенаведеними положеннями процесуального закону, а також враховуючи предмет позову, заявлені позивачем вимоги, що розглядаються в рамках справи №916/3308/25, та правові підстави заявленого позову, обставини, викладені на його обґрунтування, враховуючи мотиви клопотання про витребування означених доказів, з метою встановлення обставин, які мають значення для справи, а саме: перевірки обґрунтованості наведених по тексту позовної заяви доводів позивача, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати зазначені відповідачем копії документів, оскільки, вказані докази можуть бути фундаментальними для всебічного з'ясування обставин справи.
Зважаючи на те, що доказ, про витребування якого заявлено стороною у справі, стосуються предмету доказування і має значення для вирішення справи, а також те, що позивач не має можливості отримати вказаний доказ, для забезпечення повного й об'єктивного встановлення обставин цієї справи, керуючись приписами ст.ст. 73, 81 ГПК України, суд доходить висновку про задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.81 ГПК України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Водночас, господарський суд зазначає, що згідно з ч.9 ст.81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 77, ч. 1 ст. 81, ст.ст. 91, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олени Володимирівни належним чином засвідчену копію довіреності від 06.07.2023, видану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Ткаченку Назару Сергійовичу та зареєстровану в реєстрі за № 721.
2. Зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олену Володимирівну надати (надіслати) докази, зазначені у пункті 1 резолютивної частини даної ухвали протягом 10 календарних днів з дати отримання цієї ухвали.
3. Повідомити приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік Олену Володимирівну, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
4. Примірник ухвали направити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Місік Олені Володимирівні для виконання.
Ухвала набирає законної сили 21.10.2025 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повна ухвала складена та підписана 24.10.2025.
Суддя Цісельський Олег Володимирович