65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"24" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4243/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви
позивача-1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
позивача-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
позивача-3: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )
позивача-4: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 )
позивача-5: ОСОБА_5 (РНОКИП НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 )
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (код ЄДРПОУ 36154654, 65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32)
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
Позивачі фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", в якій просять суд визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача, оформлені протоколом від 12.10.2022 № 130.
В обґрунтування підстав позову позивачі посилаються на обставину неповідомлення членів кооперативу, у тому числі позивачів, про скликання та проведення спірних зборів та прийняття рішень за відсутності кворуму.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивачів або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Для усунення вказаного недоліку позивачам слід зазначити відомості щодо наявності у позивачів або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.2 ст.164 цього Кодексу, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів, доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано", та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Так, додані до позовної заяви ксерокопії документів не містять відміток про їх засвідчення, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.
Крім цього, позивачами у позовній заяві зазначено, проте не долучено статут Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (в редакції станом на дату проведення зборів).
Для усунення означених недоліків позивачам слід надати копії документів, долучених до позову, завірених відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144); надати належним чином засвідчену копію статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32"(в редакції станом на дату проведення зборів).
Згідно п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас, за приписами ч.3 ст.126 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд наголошує, що відповідно до ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст.129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Отже, положення ст.162 ГПК України покладають на позивача обов'язок при поданні позовної заяви надати суду не тільки розрахунок витрат, які останній вже поніс у зв'язку з поданням позову, а ще надати розрахунок витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи. При цьому, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, визначення позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, має значення при вирішенні судом питання розподілу судових витрат між сторонами за результатами вирішення спору по суті.
В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить орієнтовного розрахунку судових витрат, а зазначення у позові про те, що "попередній (орієнтовний) розрахунок витрат складає: судовий збір" не може вважатись таким розрахунком, оскільки не містить конкретного розміру (сум) цих витрат. Також, позивачами не зазначено чи очікують/не очікують понести й інші судові витрати у зв'язку із розглядом даної справи.
Позивачам слід навести орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивачі понесли та очікують понести у зв'язку із розглядом даної справи.
Згідно ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Так, позивачами в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, визначено ОСОБА_6 . При цьому, позовна заява не містить відповідного клопотання про її залучення, а також відомостей на стороні кого (позивача або відповідача) її необхідно залучити.
За наведеного, позивачам слід надати обгрунтоване клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (з відомостями на стороні кого (позивача або відповідача) її необхідно залучити).
Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" врегульовано умови і порядок сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік", з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Так до матеріалів позову позивачами надано такі докази сплати судового збору:
- ОСОБА_1 - платіжна інструкція на суму 605,60 грн.;
- ОСОБА_2 - платіжна інструкція на суму 3028,00 грн.;
- ОСОБА_3 - платіжна інструкція на суму 605,60 грн.
- ОСОБА_4 - платіжна інструкція на суму 605,60 грн.;
- ОСОБА_5 - платіжна інструкція на суму 606,00 грн.
Отже позивачами 1, 3, 4, 5 не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
З урахуванням заявлених вимог ОСОБА_1 слід доплатити 2422,40 грн. судового збору, ОСОБА_3 - 2422,40 грн., ОСОБА_4 - 2422,40 грн., ОСОБА_5 - 2422,00 грн. відповідно. Докази доплати судового збору подати до суду.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачами не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачам строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без руху.
2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання відповідних пояснень та доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачам, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4. Копію ухвали направити позивачам.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 24.10.2025, оскарженню не підлягає.