ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа № 910/2680/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/2680/25
за позовом Компанії Robert Bosch GmbH (Роберт Бош ГмбХ) (70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герліген, вул. Роберт-Бош-Плятц 1, реєстраційний номер: НRВ 14000)
до
відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7; код ЄДРПОУ 42764310)
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» (04042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 3, корпус 2, офіс 9; код ЄДРПОУ 32493292)
про заборону використання знаку(знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
за участю представників:
від позивача - Костюченко О. В.,
від відповідача 1 - не з'явився,
від відповідача 2 - не з'явився,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулася Компанія Robert Bosch GmbH (Роберт Бош ГмбХ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ», в якому просить:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) використання знаку (знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№ 265704, 675705, 675706, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (ЄДРПОУ: 32493292, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2, оф. 9, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, 506) переделегувати доменне ім'я partner-bosch.com на користь компанії Robert Bosch GmbH, вказавши наступні відомості в записі доменного імені: registrant name: Robert Bosch GmbH, registrant street: Robert-Bosch-Platz, 1, registrant state/province: Guerlinghen, registrant postal code: 70839, registrant country: Germany, registrant phone: +38 (044) 490-20-74, registrant e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) немайнову (моральну) шкоду в розмірі 150 000, 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень, 00 коп.) на користь Компанії Robert Bosch GmbH (юридична адреса: 70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герлінген, вул. Роберт-Бош- Плятц, 1, реєстраційний номер: HRB 14000).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником торговельних марок «Bosch» за міжнародною реєстрацією №265704, «BOSCH» за міжнародною реєстрацією №675705 та «» за міжнародною реєстрацією №675706, і ним було виявлені факти неправомірного, без дозволу і попри заборону власника, використання відповідачем 1 вказаних торговельних марок в доменному імені partner-bosch.com та на веб-сайті https:// partner-bosch.com.
Позивач вказує, що він не надавав жодного дозволу на використання ТМ BOSCH, зокрема, логотипу та/або продукції BOSCH на вказаному веб-сайті в мережі Інтернет, а відтак використання відповідачем 1 торговельних марок за міжнародними реєстраціями №265704, №675705, 675706 є порушенням права інтелектуальної власності позивача, у зв'язку з чим заявлено вимогу про заборону відповідачу 1 використовувати торговельні марки за вказаними міжнародними реєстраціями та стягнення 150 000,00 грн. шкоди, завданій діловій репутації позивача.
Також позивачем заявлено вимогу до відповідача 2 про переделегування доменного імені partner-bosch.com на користь компанії Robert Bosch GmbH, оскільки саме відповідач 2 є реєстратором спірного доменного імені partner-bosch.com.
2. Стислий виклад заперечень відповідача 1.
Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався.
3. Стислий виклад заперечень відповідача 2.
Відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що ТОВ «Інтернет Інвест» здійснює діяльність на ринку послуг інформатизації, зокрема, надає послуги з реєстрації доменних імен в домені першого та публічних доменах другого рівнів UA.
Так, відповідач 2 є надавачем послуг з реєстрації доменних імен та виконує технічні функції з реєстрації та делегування доменних імен, а тому не може бути відповідачем у даній справі щодо порушення реєстр антом прав інтелектуальної власності.
При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача 2 як реєстратора доменних імен, який не несе відповідальності за використання таких імен, а також за зміст будь-яких матеріалів на сайтах, що розміщені під цими іменами.
4. Стислий виклад заперечень позивача на відзив відповідача 2.
Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 2, в якій вказує, що вимога до нього про пере делегування доменного імені на користь позивача є похідною від основної вимоги (заборони відповідачу 1 використання знаків для товарів і послуг, що належать позивачу), тому фактична участь у справі відповідача 2, який своїми діями чи бездіяльністю не порушував прав позивача, пов'язана виключно з необхідністю вчиненням відповідачем 2 певних дій, спрямованих на виконання рішення суду у разі задоволення судом позовної вимоги до ТОВ «Техно-Лайт».
При цьому, позивач зауважує, що відповідач 2 не перебуває в матеріально-правовому спорі з позивачем та не є відповідальною особою за порушення прав інтелектуальної власності позивача, на захист яких спрямований даний позов.
5. Процесуальні дії у справі
14.03.2025 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 відмовлено представнику компанії Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.04.2025.
28.03.2025 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" надійшов відзив на позовну заяву.
07.04.2025 до канцелярії суду від Компанії Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) надійшла відповідь на відзив.
16.04.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача 1 у судове засідання 16.04.2025 не з'явився. Ухвала суду від 20.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 04042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 3, корпус 2, офіс 9. Конверт з ухвалою суду було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Від відповідача 1 заяв про відкладення розгляду підготовчого засідання та про розгляд підготовчого засідання за відсутності відповідача 1 (представника відповідача 1) до суду не подано.
Представник відповідача 2 у судове засідання 16.04.2025 не з'явився. Ухвала суду від 20.03.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 заяв про відкладення розгляду підготовчого засідання та про розгляд підготовчого засідання за відсутності відповідача 2 (представника відповідача 2) до суду не подано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 14.05.2025.
Судове засідання призначене на 14.05.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 призначено засідання у справі на 11.06.2025.
11.06.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
11.06.2025 у судове засідання відповідач 1 (представник) не з'явився. Ухвала суду від 09.05.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7; код ЄДРПОУ 42764310. Згідно трекінгу відправлення (0610252127499) станом на 13.06.2025 15:03 конверт з ухвалою суду від 09.05.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача 1 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 11.06.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
11.06.2025 у судове засідання відповідач 2 (представник) не з'явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 11.06.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
11.06.2025 представник позивача надав усні пояснення щодо клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.06.2025, яке було подано через систему «Електронний суд» та просив залишити його без розгляду.
Заслухавши позицію представника позивача (заявника), клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.06.2025, яке було подано через систему «Електронний суд» залишено без розгляду.
11.06.2025 представник позивача надав усні пояснення та підтримав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.06.2025, яке було подано через канцелярію суду.
Заслухавши позицію представника позивача (заявника), клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.06.2025, яке було подано через канцелярію суду приєднати до матеріалів справи.
11.06.2025 у судовому засіданні судом запропоновано надати письмові питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта при проведенні експертизи об'єктів інтелектуальної власності та визначення експертної установи.
11.06.2025 у судовому засідання представник позивача зазначив, що до наступного підготовчого засідання надасть погоджену позицію з довірителем.
11.06.2025 представник позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання не заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання у даній справі на 16.07.2025.
Запропоновано учасникам справи надати письмові питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта при проведенні експертизи об'єктів інтелектуальної власності та визначення експертної установи.
11.07.2025 до канцелярії суду від Компанії Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) надійшли письмові пояснення щодо проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності та визначення експертної установи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 засідання у справі № 910/2680/25 призначено на 06.08.2025.
31.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій просить надати можливість представнику позивача, адвокату Костюченку Олегу Васильовичу брати участь у судовому засіданні у справі №910/2680/25, призначеному на 14:15 06.08.2025 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 заяву Костюченко Олега Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Забезпечено участь представника позивача Костюченко Олега Васильовича у розгляді справи №910/2680/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
06.08.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
06.08.2025 у судове засідання відповідач 1 (представник) не з'явився.
Ухвала суду від 22.07.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7; код ЄДРПОУ 42764310. Згідно трекінгу відправлення (0610269820082) станом на 06.08.2025 конверт з ухвалою суду від 22.07.2025 повертається відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача 1 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 06.08.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
06.08.2025 у судове засідання відповідач 2 (представник) не з'явився.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 06.08.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10.09.25.
09.09.2025 через систему «Електронний суд» від Компанії Роберт Бош ГмбХ надійшла заява про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 засідання у справі № 910/2680/25 призначено на 15.10.25.
У судове засідання 15.10.2025 з'явився представник позивача.
15.10.2025 у судове засідання не з'явився представник відповідача 1, 2.
Ухвала суду від 12.09.2025 була направлена відповідачу 1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7; код ЄДРПОУ 42764310. Конверт з ухвалою суду від 12.09.2025 повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача 1 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 15.10.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 15.10.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання під час розгляду справи по суті
У судове засідання 15.10.2025 з'явився представник позивача.
15.10.2025 у судовому засідання представник позивача надав усні пояснення, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
15.10.2025 у судовому засіданні представники відповідача 1, 2 не з'явилися.
15.10.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Компанія Robert Bosch GmbH є власником таких міжнародних реєстрацій:
- №265704, діє до 14.02.2033, на торговельну марку «Bosch», яка зареєстрована для товарів та послуг 06, 07, 08, 09, 10, 11, 12, 14, 17, 20, 21, 26 класів МКТП;
- №675705, діє до 14.12.2026, на торговельну марку «BOSCH», яка зареєстрована для товарів 07, 09, 11, 12, 20, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42 класів МКТП;
- №675706, діє до 14.12.2026, на торговельну марку «», яка зареєстрована для товарів 07, 09, 11, 12, 20, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42 класів МКТП.
За твердженням позивача, ним було виявлені факти неправомірного, без дозволу і попри заборону власника, використання відповідачем 1 вказаних торговельних марок на веб-сайті https://partner-bosch.com та у доменному імені partner-bosch.com.
13.05.2024 позивачем на електронну адресу (bosch@uatorg.com), вказану на веб-сайті https://partner-bosch.com, було направлено лист №13-03/05/ BOSCH щодо надання підтвердження правомірності використання або щодо заборони використання торговельної марки Bosch та інших об'єктів права інтелектуальної власності Компанії.
24.05.2024 позивачем на електронну адресу (bosch@uatorg.com), вказану на веб-сайті https://partner-bosch.com, було направлено вимогу про припинення порушення права використання торговельної марки «Bosch» та інших об'єктів права інтелектуальної власності №21-03/05/2024/BOSCH від 21.05.2025.
28.12.2024 позивачем на адресу, вказану на веб-сайті https://partner-bosch.com (01014, Україна, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, 5), було направлено повторну вимогу про припинення порушення прав інтелектуальної власності Компанії та про заборону використання торговельної марки Bosch №04/12-24 від 27.12.2024.
17.01.2025 позивачем відповідачу 2 направлено вимогу №07/01-25 від 16.01.2025 про припинення надання послуг реєстранту доменного імені partner-bosch.com.
В той же час, будь-якого зворотного зв'язку від власника веб-сайту https://partner-bosch.com та/або реєстр анта доменного імені partner-bosch.com, що протиправно використовує торговельну марку Bosch позивачем отримано не було, а вимоги право власника власником вказаних веб-сайтів задоволені не були.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/2680/25 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» у письмовій формі інформацію про реєстранта доменного імені partner-bosch.com, достатньої для звернення до суду із позовом.
12.03.2025 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 позивачем в електронний кабінет було отримано інформацію від ТОВ «Інтернет Інвест», що реєстрантом доменного імені partner-bosch.com є ТОВ «Техно-Лайт».
Таким чином, позивач вказує, що саме ТОВ «Техно-Лайт» неправомірно, без дозволу і попри заборону Компанії умисно використовує ТМ Bosch на веб-сайті https://partner-bosch.com та у доменному імені partner-bosch.com.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими учасники справи обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: скрін-шотів з інформацією щодо міжнародних реєстрацій торговельних марок позивача; листа №13-03/05 Bosch від 13.05.2025; листа №21-03/05/2024/ Bosch від 21.05.2025; електронного листа від 24.05.2024; повторної вимоги №04/12-24 від 27.12.2024; вимоги №07/01-25 від 16.01.2025; листа №766 від 29.01.2025; довідки №252/2024-Д від 17.12.2024; адвокатського запиту №02/12-24 від 09.12.2024; листа №748 від 30.12.2024; адвокатського запиту №09/01-25 від 21.01.2025; листа №9 від 22.01.2025; листа №809 від 12.03.2025; рішення від 14.12.2020 у справі №757/19365/19-ц; постанови від 27.02.2023 у справі №757/19365/19; звіту №327/2024-ЗВ від 06.12.2024; висновку експерта №270 від 02.01.2025; актів від 30.12.2024, 22.01.2025, 28.01.2025, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Статтею 492 Цивільного кодексу України передбачено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно із статтею 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником торговельних марок «Bosch» за міжнародною реєстрацією №265704, «BOSCH» за міжнародною реєстрацією №675705 та «» за міжнародною реєстрацією №675706 з поширенням захисту, зокрема, на територію України.
Частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набрав чинності для України 01.06.2000, передбачено, що з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.
Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.
Таким чином, на відносини, що виникають з приводу захисту та охорони прав на знаки для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, дія яких поширюється на територію України, застосовується чинне в Україні законодавство.
Відповідно до частини першої статті 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
За твердженням Компанії, ТОВ «Техно-Лайт» незаконно використовує знаки для товарів і послуг позивача за міжнародними реєстраціями №265704, 675705, 675706 у мережі Інтернет на веб-сайті https://partner-bosch.com та у доменному імені partner-bosch.com.
Позивачем до позову позивачем долучено звіт Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №327/2024-ЗВ від 06.12.2024 та Висновок судового експерта Жили Богдана Володимировича за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності №270 від 02.01.2025, із змісту яких вбачається, що:
- позначення «partner-bosch», використане в доменному імені partner-bosch.com, є схожим з торговельними марками за міжнародними реєстраціями №265704 та №675705 настільки, що їх можна сплутати;
- словесне позначення BOSCH, розміщене на веб-сторінці за адресою https://partner-bosch.com, є схожим з торговельними марками за міжнародними реєстраціями №265704 та №675705 настільки, що їх можна сплутати;
- зображувальне позначення «», розміщене на веб-сторінці за адресою https://partner-bosch.com, є схожим з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №675706 настільки, що їх можна сплутати;
- послуги з представлення на веб-сторінці за адресою https://partner-bosch.com з метою продажу таких товарів, як холодильники, пральні машини, сушильні машини, морозильні камери, посудомийні машини, духові шафи, варильні поверхні, мікрохвильові печі, витяжки, пилососи, кавоварки, плити, електрочайники, тостери, соковитискачі, м'ясорубки, міксери, кавомолки, кухонні комбайни, блендери, аксесуари для дрібної побутової техніки, є спорідненими з товарами 07 та 11 класів МКТП, відносно яких надано правову охорону торговельним маркам за міжнародними реєстраціями №265704, 675705, 675706.
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи висновок експерта за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності №270 від 02.01.2025, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Крім того, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Жилою Б.В., який має вищу юридичну та спеціальну освіту в галузі інтелектуальної власності, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта, з правом проведення судових експертиз, в тому числі за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями», (Свідоцтво Міністерства юстиції України №31-22/П від 17.02.2022) та стаж експертної роботи з досліджень об'єктів інтелектуальної власності з 2000 року. У висновку зазначено, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідачем 1, в свою чергу, не надано будь-яких доказів на спростування доводів позивача стосовно використання його знаків, зокрема, висновку судового експерта з протилежними висновками щодо питань, які досліджувались у вказаному висновку.
На переконання суду, висновок експерта №270 від 02.01.2025, складений судовим експертом Жилою Б.В., є належним та допустимим доказом у спірних правовідносинах, що підтверджує використання знаків для товарів і послуг Компанії за міжнародними реєстраціями №265704, 675705, 675706 у мережі Інтернет на веб-сайті https://partner-bosch.com та у доменному імені partner-bosch.com.
Згідно із статтею 426 Цивільного кодексу України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закону) використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у даній справі, ТОВ «Інтернет Інвест», яке надає послуги з реєстрації доменного імені partner-bosch.com, листом №809 від 12.03.2025 надало інформацію про те, що реєстрантом такого доменного імені є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ»; ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження надання позивачем відповідачу 1 дозволу на використання належних йому торговельних марок за міжнародними реєстраціями №265704, 675705, 675706 та визнавання ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ» офіційним продавцем відповідної продукції.
Більш того, на розгляді Печерського районного суду міста Києва перебувала справа №757/19365/19-ц за позовом Компанії Роберт Бош ГмбХ до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ», товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про захист прав на знаки для товарів і послуг.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №757/19365/19-ц, яке набрало законної сили, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Лайт» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№ 265704, 649625, 675705, 675706 в мережі Інтернет, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками Позивача на веб-сайтах https://bosch.in.ua та https://bosch-store.com.ua, рекламуванні сайтів у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2023 рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №757/19365/19-ц залишено без змін.
Вказане рішення мотивовано тим, що відповідачі спільно і умисно вчинили дії, які складають порушення прав власника торговельної марки: (1) зареєстрували доменні імена використовуючи без згоди знаки Позивача; (2) розмістили знаки Позивача на веб-сайтах доступних за доменними іменами; (3) пропонували для продажу товари зі Знаками Позивача шляхом введення в оману щодо офіційного статусу магазину (сертифікованого); (4) рекламували веб-сайти і пропозицію для продажу в інтернеті шляхом введення в оману щодо наявності гарантії від виробника (т.з. офіційної гарантії); (5) продавали споживачам в Україні товари зі зміненим маркуванням, надаючи недостовірну інформацію про їх характеристики.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, у постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).
Таким чином, у межах справи №757/19365/19-ц було встановлено факт незаконного використання знаків позивача у складі власних доменних імен та на веб-сайтах, де, в тому числі і ТОВ «Техно-Лайт», пропонувало для продажу і продавало споживачам товари зі знаками позивача, створюючи враження що це сертифікований магазин товарів позивача.
В той же час, після набрання вказаним рішенням законної сили, ТОВ «Техно-Лайт» всупереч принципам добросовісності та дотримання законних вимог позивача як правовласника було зареєстровано новий веб-сайт https://partner-bosch.com, на якому продовжило здійснення незаконного використання торговельних марок позивача без отримання його дозволу як власника.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі зазначеної доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці, за умови, що інша сторона, діючи собі на шкоду, розумно покладається на них.
Даний висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та в подальшому також застосовувався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.02.2025 у справі №925/457/23, від 29.11.2023 у справі №513/879/19, від 20.07.2022 у справі №923/196/20, від 01.02.2022 у справі №910/5179/20.
Очевидно, що дії відповідача 1, який був обізнаний про існування судової справи, відкритої за позовом Компанії про відновлення його порушених прав, і рішення в якій набрало законної, щодо подальшої реєстрації нового веб-сайту з метою пропонування та продажу в Україні товарів зі знаками позивача, є недобросовісними.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що позивач довів наявність самостійної вагомої підстави для заборони відповідачу 1 використання (знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№ 265704, 675705, 675706, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг.
Відповідачем 1 факту протиправного використання не спростовано, доказів правомірності своїх дій не надано. Відтак вимога позивача про заборону використання відповідачу 1 знаку (знаків) для товарів і послуг є правомірною та обґрунтованою.
Щодо вимоги Компанії про зобов'язання ТОВ «Інтернет Інвест» переделегувати доменне ім'я partner-bosch.com на користь позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №910/570/16, вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як визнання недійсним свідоцтва (повністю або частково), припинення дій, що порушують права, відшкодування збитків тощо, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності.
Верховним судом неодноразово викладався правовий висновок (у справах №6-20цс11, 6-2цс13, 6-55цс15) щодо можливості захисту порушеного цивільного права чи інтересу і в спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
У постанові Верхового Суду від 19.12.2018 у справі №760/4672/14-ц викладено наступні висновки: «відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки діючим законодавством України не передбачено, який саме спосіб захисту має бути застосований в справі про порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку в доменних іменах, необхідно застосувати принцип найбільш справедливого та ефективного способу захисту, а тому висновки суду першої інстанції щодо переделегування доменних імен є правильними».
Процедура делегування доменних імен не врегульована чинним законодавством, проте врегульована двома іншими документами - «Регламент особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA. Версія 1.0» від 01.04.2014 та «Регламент публічного домену. Версія 3.5» від 24.01.2020 (надалі - Регламенти), яких дотримуються всі учасники правовідносин, що стосуються обігу доменних імен.
Пунктом 1 Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA. Версія 1.0, передбачено, що не описані у цьому документі принципи та процедури взаємодії реєстратора з реєстраційною системою Реєстру публічного домену відбуваються відповідно до Регламенту публічного домену, який діє з 01.11.2013.
Пунктом 7.3.3. Регламенту публічного домену. Версія 3.5 від 24.01.2020, передбачено, що зміна інформації про доменне ім'я, зокрема, про його реєстранта, проводиться за заявкою від реєстратора доменного імені до реєстру.
Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення щодо веб-сайту https://partner-bosch.com №250/2024-Д від 17.12.2024, реєстратором спірного доменного імені partner-bosch.com є ТОВ «Інтернет інвест».
В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», що є недержавною організацією, яка здійснює адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені .UA та акредитована відповідно до міжнародних вимог у сфері обігу доменних імен на підставі договору з міжнародною організацією «Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів» (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, надалі - ICANN) від 10.02.2015, було надано повноваження ТОВ «Інтернет Інвест» щодо делегування в приватне користування доменних імен юридичним та фізичним особам.
Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є переделегування доменного імені partner-bosch.com на користь Компанії, а беручи до уваги положення Регламентів, саме ТОВ «Інтернет Інвест» наділене повноваженнями щодо переделегування (трансферу) доменних імен реєстратором яких він є.
Суд відзначає, що ТОВ «Інтернет Інвест» не є відповідальною особою за порушення спірних прав позивача, в той же час є відповідачем 2 у даній справі оскільки похідна вимога, щодо зобов'язання переделегування доменного імені, направлена на відновлення порушеного права Компанії, може бути виконана саме ним, як уповноваженим на здійснення таких дій.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання ТОВ «Інтернет Інвест» переделегувати доменне ім'я partner-bosch.com на користь Компанії є правомірною та обґрунтованою.
Стосовно вимоги позивачем про стягнення з відповідача 1 шкоди, завданої діловій репутації у розмірі 150 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Обґрунтовуючи вказану вимоги позивач стверджує, що у споживача, який купує продукцію торговельної марки Bosch на веб-сайті https://partner-bosch.com може виникнути хибне враження про те, що Компанія, яка є власником спірних торговельних марок, дійсно уповноважила власника веб-сайту https://partner-bosch.com бути його офіційним представником (дилером, дистриб'ютором) на території України, товар, який реалізується на веб-сайті https://partner-bosch.com, ввезений офіційними каналами імпорту та відповідає всім вимогам, які ставляться до безпеки нехарчової продукції відповідно до законодавства України, на товар надається офіційна гарантія в авторизованих виробником сервісних центрах на безкоштовний ремонт.
У покупців створюються враження про нібито договірну пов'язаність https://partner-bosch.com з позивачем, чим завдається шкода діловій репутації Компанії, оскільки у споживача створюється хибне враження, що позивач, як власник знаку, пов'язаний з пропозиціями до продажу товарів, що здійснюються відповідачем 1 або що такі пропозиції здійснюються за виданою позивачем ліцензією, під його контролем або ним фінансується. Такі дії є недобросовісним використанням переваг розрізняльного характеру знаку, що призводить до зниження розрізняльної здатності знаку і внаслідок цього позивачу завдається шкода.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (гудвіл) (Пункт 4 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
Торговельній марці, яка інтенсивно використовується і здобула репутацію серед споживачів, властиві три основні функції: (1) гарантійна; (2) розпізнавальна та (3) рекламна. Гарантійна функція - це здатність знаку символізувати якість і довіру, що дозволяє покупцям використовувати марку для вибору товару. Прихильність покупця базується на очікуванні, що всі товари під певною маркою/знаком однаково високої якості. Розпізнавальна функція - це здатність ідентифікувати товар і дозволяти споживачу розпізнати цей знак і товар серед однорідної продукції різних виробників. Знак допомагає власнику при реалізації товарів, а споживачу - при їх виборі поміж подібних. Рекламна функція - це здатність продавати товар новим покупця. Популярна торговельна марка завдяки впізнаваємості приваблює нових покупців, стимулює інтерес до новинок бренду, схиляє рекомендувати товари цієї марки іншим покупця.
Пересічний споживач обґрунтовано покладає відповідальність за якість товару на власника торговельної марки та виробника товару (ці особи можуть не співпадати, але якщо виробник використовує знак зі згоди власника, який контролює якість товарів, це відповідає функціям знаку). Якщо продавець вводить в оману покупця щодо якості товару та його характеристик, в першу чергу такі дії завдають шкоди власнику торговельної марки. В другу чергу це викликає претензії споживачів до виробника товару чи його представника, який забезпечує гарантійне обслуговування.
Дослідженням веб-сайту https://partner-bosch.com встановлено, що пропонується до продажу та здійснюється реалізація побутової техніки торговельної марки Bosch, продаж та реалізація побутової техніки BOSCH, яка, як стверджує позивач, офіційно не імпортується на територію України, а на такі товари надається гарантія виробника.
Тобто, у споживача, який купує продукцію торговельної марки Bosch на вказаному веб-сайті виникає враження про те, що власника веб-сайту https://partner-bosch.com уповноважили бути офіційним представником (дилером, дистриб'ютором) на території України зазначеної продукції, товар ввезений на територію України офіційними каналами імпорту та відповідає всім вимогам, які ставляться до безпеки нехарчової продукції відповідно до норм діючого законодавства, а на товар надається офіційна гарантія в авторизованих виробником сервісних центрах на безкоштовний ремонт.
Разом з тим, як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, на території України гарантійні та інші обов'язки передбачені чинним законодавством України для виробника товарів, взяло на себе Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» (надалі - ТОВ «БСХ Побутова Техніка»), як генеральний імпортер.
З метою збору доказів необхідних для звернення до суду за захистом порушеного права позивача, через веб-сайт https://partner-bosch.com було здійснено закупівлю товару, а саме: занурювальний блендер Bosch можелі MSM14200 (штрих-код 4242002917290) та компактний тостер Bosch моделі ТАТ3М123 (штрих-код 4242005403042).
Представником Компанії до ТОВ «БСХ Побутова техніка» направлено запит №09/01-25 від 21.01.2025, у відповідь на який ТОВ «БСХ Побутова техніка» повідомила про те, що не надавало власнику веб-сайту https://partner-bosch.com дозвіл на використання торговельної марки Bosch за міжнародними реєстраціями №265704, 675705, 675706, суб'єкт підприємницької діяльності, який є власником вказаного веб-сайту, не відомий; занурювальний блендер Bosch можелі MSM14200 (штрих-код 4242002917290) та компактний тостер Bosch моделі ТАТ3М123 (штрих-код 4242005403042) не булм імпортовані на територію України офіційними каналами імпорту і гарантійні зобов'язання на них не розповсюджуються, а веб-сайт https://partner-bosch.com знаходиться в переліку інтернет-магазинів з якими ТОВ «БСХ Побутова техніка» не співпрацює, про що зазначено на веб-сайті https://www.bosch-home.com.ua за посиланням: https://www.code-check.com.ua.
З викладеного вбачається, що відповідач 1 вводить в оману споживачів та потенційних покупців щодо походження продукції (введення в обіг офіційними каналами імпорту) та її комплектацію про розповсюдження гарантії виробника на продукцію створюючи у покупців враження про договірну пов'язаність https://partner-bosch.com з позивачем. У споживача створюється хибне враження, що позивач, як власник знаку, пов'язаний з пропозиціями до продажу товарів, що здійснюються відповідачем 1 або що такі пропозиції здійснюються за виданою позивачем ліцензією, під його контролем або ним фінансується.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» від 28.03.2007 №01-8/184 зазначено, що «ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів і послуг».
Матеріальними носіями репутації юридичної особи є комерційне найменування, знак для товарів і послуг, інші засоби індивідуалізації, власне товари, їх реклама і будь-яка комунікація зі споживачем. Перераховані об'єкти є предметом правопорушень, які полягають у неправомірному використанні репутації.
Завдяки тісному зв'язку між товарами та знаком, останні надають суспільству інформацію щодо товарів, і допомагають власникам знаків стимулювати та зберігати попит на ці товари. Значимість правової охорони знака полягає не тільки у його ролі щодо виробника, але, насамперед, у ролі, яку він виконує в інтересах споживачів.
Гудвіл, що включає в себе ділову репутацію юридичної особи, формується внаслідок використання торговельних марок при виробництві і продажі товарів, обслуговуванні клієнтів, рекламуванні, соціальній відповідальності тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.
Відповідно до Постанови Верховний Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Незаконне використання торговельної марки Bosch в доменному імені ukraine-bosch.com сукупно з її використанням на веб-сайті https://partner-bosch.com завдає шкоди діловій репутації Компанії, оскільки споживач, введений в оману щодо походження продукції (введення в обіг), її комплектації та про розповсюдження гарантії виробника на продукцію, отримавши відмову у задекларованому на веб-сайті https://partner-bosch.com безкоштовному гарантійному обслуговуванні в офіційному сервісному центрі, пов'язує свій негативний досвід не з суб'єктом, який продав йому продукцію через вказаний веб-ресурс, а з позивачем, формуючи в останнього, а також у майбутніх споживачів негативну оцінку про позивача та торговельну марку Bosch.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що своєю протиправною поведінкою ТОВ «Техно-Лійт» завдає шкоди діловій репутації Компанії, а відтак дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення моральної шкоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи, що ТОВ «Інтернет Інвест» не є відповідальною особою за порушення спірних прав позивача і спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій саме ТОВ «Техно-Лайт», то витрати зі сплати судового збору покладаються на останнього відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) використання знаку (знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№ 265704, 675705, 675706, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (ЄДРПОУ: 32493292, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2, оф. 9, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Сім'ї Прахових, 506) переделегувати доменне ім'я partner-bosch.com на користь компанії Robert Bosch GmbH, вказавши наступні відомості в записі доменного імені: registrant name: Robert Bosch GmbH, registrant street: Robert-Bosch-Platz, 1, registrant state/province: Guerlinghen, registrant postal code: 70839, registrant country: Germany, registrant phone: +38 (044) 490-20-74, registrant e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) на користь Компанії Robert Bosch GmbH (юридична адреса: 70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герлінген, вул. Роберт-Бош- Плятц, 1, реєстраційний номер: HRB 14000) немайнову (моральну) шкоду в розмірі 150 000, 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень, 00 коп.).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) на користь Компанії Robert Bosch GmbH (юридична адреса: 70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герлінген, вул. Роберт-Бош- Плятц, 1, реєстраційний номер: HRB 14000) судовий збір у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 24.10.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА