ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2025Справа № 910/9573/25
За заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський,14, ідентифікаційний номер 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23, ідентифікаційний номер 38728444)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926)
Суддя: Мандичев Д.В.
Представники сторін: не викликались
В серпні 2025 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" у зв'язку з наявною непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 № 910/9573/25 заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту було прийнято до розгляду, засідання призначено на 22.08.2025.
20.08.2025 до Господарського суду міста Києван надійшло клопотання боржника прои долучення до матеріалів справи документів та відкладення підготовчого засідання.
22.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 відклаедно підготовче засідання на 19.09.2025.
05.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшоо клопотання боржника про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926). Визнано грошові вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Берестейський,14, ідентифікаційний номер 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23, ідентифікаційний номер 38728444) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) у розмірі 11 196 077,94 грн. (10 578 355,94 грн. - основна заборгованість, 617 722,00 грн. - штрафні санкції).. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) за номером 77213 від 22.09.2025р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1533 від 16.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 19.11.2025 р.
20.10.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами до боржника на суму 5 839 688,00грн.
Одночасно заявник клдопоче про відстрочення сплати судового збору згідно з нормами Закону України «Про судовий збір», посилаючись на важке матеріальне становище та до закінчення воєнного чтану на території України або продовження строку на сплату.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Заява кредитора має містити:найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, заявник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
З огляду на те, що заявником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи згаданий принцип, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору. Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян, законодавець поставив у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір.
За таких обставин, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом, зокрема, відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Необхідно також зазначити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у звязку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
А отже, відмова у клопотанні про відстрочення сплати судового збору у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Згідно ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Дослідивши вищевказану заяву і приєднані до неї документи, суд встановив, що заявником було допущено деякі недоліки при її оформленні, які потребують усунення у розумний строк.
Так, до заяви не приєднано належних доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку за подання кредиторської заяви.
Керуючись ст.ст.45,46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у задоволенні клопотання про відстрочення строку для сплати судового збору.
2. Повідомити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про недоліки заяви про грошові вимоги кредиторів, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору за подання такої кредиторської заяви
3. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС строк в П'ЯТЬ днів з моменту отримання ухвали для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором.
Відповідно до ч. 2 46 Кодексу України з процедур банкрутства якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Суддя Д.В. Мандичев