майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"14" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/57/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
представників сторін:
від позивача: Чурін С.В. - прокурор, службове посвідчення №071184 від 01.03.2023,
від відповідача-1: Дідовець Ю.П. - довіреність від 08.01.2024,
від відповідача-2: не з'явився,
від відповідача-3: Костюченко І.В. - адвокат, довіреність №11/25-03 від 08.01.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального
позовного провадження справу
за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до: 1) Житомирської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС"
3) Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-
продажу земельної ділянки, зобов'язання повернення земельної ділянки, скасування
реєстрації права власності та права іпотеки.
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради (далі -відповідач-1, Рада), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" (далі - відповідач-2, ТОВ "ПОВЛАС", Товариство) та Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (далі - відповідач-3, АТ "Банк "Український капітал", Банк), у якому просить:
- визнати незаконними та скасувати рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" в частині продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058;
- визнати недійсним договір від 15.02.2024 купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, що укладений між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" повернути у власність Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер відомостей про речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 54211816);
- скасувати державну реєстрацію права іпотеки Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер запису про іпотеку: 55876473).
Ухвалою суду від 16.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/57/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2025.
Разом із позовною заявою Прокурором подано заяву №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058.
Ухвалою суду від 16.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-255 вих-25 від 14.01.2025 (вх.№01-44/126/25 від 14.01.2025) про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 12.02.2025 відкладено підготовче засідання на 10.03.2025. Встановлено сторонам строк для подачі заяв по суті справи до 25.02.2025.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради, ТОВ "ПОВЛАС", АТ "Банк "Український капітал" залишено без руху після відкриття провадження у справі №906/57/25. Встановлено прокуратурі строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали, шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у сумі 29 812,37грн.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" від Житомирської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2025 надійшла заява від 12.03.2025 про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору у розмірі 29 812,37грн.
Ухвалою суду від 12.03.2025 продовжено розгляд справи №906/57/25 в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.04.2025.
Ухвалою суду від 02.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/57/25 до судового розгляду по суті на 28.04.2025.
У зв'язку з повітряною тривогою, судове засідання 28.04.2025 не відбулося. Ухвалою суду від 28.04.2025 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.05.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025 продовжено строк розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи по суті на 02.06.2025. Викликано у судове засідання представника Житомирської міської ради для надання пояснень по суті спору.
У зв'язку з перебуванням судді Кравець С.Г. 02.06.2025 у відпустці, розгляд даної справи по суті ухвалою суду від 27.05.2025 призначено на 19.06.2025.
Ухвалою суду від 19.06.2025 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 15.07.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у судовому засіданні 15.07.2025 при розгляді справи по суті оголошено перерву до 29.08.2025, про що відповідною ухвалою повідомлено ТОВ "ПОВЛАС". При визначенні дати судового засіданні враховано перебування судді Кравець С.Г. у щорічній відпустці.
Ухвалою від 29.08.2025 у судовому засіданні при розгляді справи по суті оголошено перерву до 29.09.2025.
Ухвалою суду від 29.09.2025 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 14.10.2025.
13.10.2025 через систему "Електронний суд" представником ТОВ "ПОВЛАС" подано заперечення від 13.10.2025, у яких відповідач-2 просить суд розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач-2 повноважного представника у судове засідання 14.10.2025 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 29.09.2025 до електронного кабінету ТОВ "ПОВЛАС" (т.2, а.с.211). Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
За результатом розгляду клопотання Житомирської окружної прокуратури від 23.09.2025 судом 14.10.2025 постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні прокуратурі у задоволенні клопотання про поновлення стоку на подання доказів; докази, додані Житомирською окружною прокуратурою до письмових пояснень від 23.09.2025, залишено без розгляду.
Прокурор при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримував з підстав, викладених у позовній заяві та відповідях на відзиви, просив позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідачів - 1, 3 при розгляді справи по суті проти задоволення позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.
У судовому засіданні 14.10.2025 судом оголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що рішенням Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 продано ТОВ "ПОВЛАС" земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, загальною площею 1,3468 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. На виконання рішення між Радою та Товариством укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2024. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2024 зареєстровано право власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку. Прокурор зауважує, що підставою продажу земельної ділянки без проведення аукціону стала інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: комплексу об'єктів нежитлової нерухомості загальною площею 191,6 кв.м., що складається з двох нежитлових будівель: літ. А загальною площею 143,8 кв.м. та літ. Б загальною площею 47,8 кв.м., який належить Товариству на праві власності. Прокурор посилається на те, що площа забудови спірної земельної ділянки загальною площею 1,3468 га, складає лише 0,0223 га. Відтак, площа, проданої без проведення аукціону земельної ділянки, у понад 60 разів перевищує площу належного відповідачу-2 на праві власності нерухомого майна. Дана земельна ділянка ніколи не перебувала ні у користуванні ТОВ "ПОВЛАС", ні у інших власників нежитлового приміщення. У подальшому, між АТ "Банк "Український капітал" та ТОВ "ПОВЛАС" укладено іпотечний договір №61 предметом іпотеки за яким є спірна земельна ділянка. Прокурор доводить, що рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 в частинні продажу ТОВ "ПОВЛАС" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 є незаконним та підлягає скасуванню, договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді, а державна реєстрація права власності та права іпотеки підлягає скасуванню (т.1, а.с.1-8).
Житомирська міська рада (відповідач-1) у відзиві від 31.01.2025 просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що у Прокурора відсутні підстави для здійснення представництва держави, оскільки відсутні порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям Радою оспорюваного рішення. Рішення стосується інтересів органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності, а спосіб використання земельних ділянок не суперечить інтересам громади. Доводить, що при винесенні рішення Радою враховано наявність зареєстрованого нерухомого майна ТОВ "ПОВЛАС" на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058. Саме через розташування на земельній ділянці нежитлових будівель, належних Товариству на праві власності, рішення щодо спірної земельної ділянки прийнято на позаконкурентних засадах. Твердження Прокурора щодо неправомірності розміру земельної ділянки з площею нерухомого майна не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до вимог ст.28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Рада, як власник земельної ділянки у порядку ст.122 Земельного кодексу України, уповноважена передавати земельні ділянки у власність або у користування. Законодавство не встановлює обмежень щодо площі та розміру земельної ділянки порівняно з нерухомістю, яка на ній розташована, тому рішення Ради є законним. На момент укладення договору купівлі-продажу земельна ділянка відносилася до земель комунальної форми власності, її власником була ЖМР, відповідно, право розпорядження нею входить до повноважень ЖМР. Договір укладено із зазначенням всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством, нотаріально посвідчено, проведено державну реєстрацію. Відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення вимоги про визнання незаконним рішення Ради, відповідно й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню (т.1, а.с.61-69).
ТОВ "ПОВЛАС" (відповідач-2) у відзиві від 31.01.2025 на позовну заяву зазначає, що на момент прийняття Радою оспорюваного рішення на земельній ділянці знаходилось нерухоме майно ТОВ "ПОВЛАС" загальною площею 191,6 кв.м. Наведене виключає застосування конкурентних засад (земельних торгів) при продажі земельної ділянки. Доводи Прокурора про те, що земельна ділянка у понад 60 разів перевищує площу нерухомого майна Товариства, яке розташовано на земельній ділянці, є безпідставними оскільки, Прокурор не довів належними доказами порушення Радою принципу раціонального використання землі. Сама по собі констатація факту, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні із площею нерухомості, не може вважатися належним обґрунтуванням позову. Оскільки немає підстав для визнання незаконним та скасування рішення Ради №1026 від 21.12.2023, на підставі якого укладено договір купівлі-продажу, а договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2024 не суперечить вимогам законодавства, то позовна вимога Прокурора про визнання договору недійсним не підлягає задоволенню. Вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права іпотеки АТ "Банк "Український Капітал" є похідними, а тому також не підлягають задоволенню. Відповідач-2 вважає, що Прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту. Посилається на те, що чинне законодавство не визначає методики визначення площі ділянки, яка є достатньою для обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі. Звертає увагу, що Прокурором долучено докази оформлення за попереднім власником права власності/права користування земельною ділянкою, а саме те, що 25.07.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право комунальної власності Житомирської міської ради на спірну земельну ділянку. Відповідач-2 вважає, що Прокурором не доведено наявності підстав для продажу спірної земельної ділянки на конкурентних засадах, у зв'язку з чим відсутнє порушення прав та інтересів держави, а також обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, що є підставами для відмови у задоволенні позову (т.1, а.с.186-192).
АТ "Банк "Український капітал" (відповідач-3) у відзиві від 31.01.2025 вважає, що Радою прийнято законне рішення щодо застосування процедури продажу земельної ділянки, передбаченого абзацом 2 частини 2 ст.134 Земельного кодексу України. Наведене виключає застосування конкурентних засад (земельних торгів) при продажі земельної ділянки. Відтак, оспорюване рішення Ради є правомірним. Позивачем не надано доказів, що земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 є надмірно великою для експлуатації та обслуговування будівель. Матеріали справи не містять доказів порушення оспорюваним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Житомир, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Вважає, що Рада при прийнятті оспорюваного рішення діяла в порядку та в спосіб, встановлений законодавством України. Таким чином, Товариство на законних підставах володіє земельною ділянкою, відповідно має право розпоряджатись нею, у зв'язку з чим і був укладений іпотечний договір. У разі скасування державної реєстрації права іпотеки будуть порушені майнові права банку, як кредитора. Посилаючись на викладене, АТ "Банк "Український капітал" не визнає позов (т.1, а.с.52-54).
Прокурор у відповіді від 05.02.2025 на відзив ТОВ "ПОВЛАС" вважає твердження відповідача-2 про те, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора, необґрунтованими оскільки такі позовні вимоги Прокурором не заявлені. Доводить, що положення ст.120 Земельного кодексу України у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у користуванні чи у власності ні ТОВ "ПОВЛАС", ні попередніх власників об'єктів нерухомості, що на ній розміщені. Твердження відповідача про те, що має застосовуватися ст.120 Земельного кодексу України, оскільки таким попереднім власником земельної ділянки була Рада, не відповідає змісту даної статті, оскільки Рада не відчужувала нерухомість відповідачу-2. Прокурор зауважує, що спірна земельна ділянка сформована у 2012 році на підставі проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзДВ "ЖЛ" площею 1,3648 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд іншої промисловості по вул. Домбровського, 3 в м. Житомирі, на ній розташовані будівлі, які належать ТзДВ "ЖЛ", а саме: будівлі складу матеріалів площею 658,6 кв.м., заготівельного цеху площею 422,2 кв.м., зарядної станції зі спорудою пожежної водойми загальною площею 267,90 кв.м. та будівлі прохідної площею 25,8 кв.м. (загальною площею 1374,5 кв.м.). У той же час, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, незважаючи на наявність відповідних рішень міської ради, дана земельна ділянка у користування товариству надана не була. Водночас, згідно оспорюваного рішення Ради, документів, на підставі яких воно прийняте, договору купівлі-продажу та технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначеної земельної ділянки комунальної власності, на земельній ділянці наразі розташовано два зовсім інших об'єкти нерухомості площею 191,6 кв.м., наявність яких була підставою для передачі усієї спірної земельної ділянки площею 1,3648 га у власність відповідача. Вказане свідчить про те, що спірна земельна ділянка була сформована для обслуговування зовсім інших чотирьох об'єктів нерухомості, площа яких була у 7 разі більша чим площа двох об'єктів, що на ній наразі розташовані. Відповідно до матеріалів проекту на спірних землях відсутні об'єкти нерухомості, що наразі належать ТОВ "ПОВЛАС", тому твердження відповідача про єдність юридичної долі належних йому об'єктів нерухомості та усієї спірної земельної ділянки не відповідає обставинам справи, наданим доказам та вимогам Земельного кодексу України (т.1, а.с.212-217).
Прокурор у відповіді від 05.02.2025 на відзиви Ради та АТ "Банк "Український капітал" зазначає, що оскаржуваними рішеннями Ради щодо передачі земельної ділянки без проведення торгів порушено інтереси держави щодо охорони земельних ресурсів, їх раціонального та ефективного використання з максимально вигідним економічним результатом, що утруднює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій (т.1, а.с.212-217).
ТОВ "ПОВЛАС" у запереченнях від 24.02.2025 зазначає, що Товариство придбало спірну земельну ділянку для здійснення виробничої діяльності. Відповідач-2 має намір створити виробництво продукції та здійснювати її реалізацію для чого необхідні додаткові будівлі, саме для цього Товариство уклало з Банком іпотечний договір за яким отримало кредит. Вказує, що спірна земельна ділянка розташована між іншими виробничими підприємствами, має криву конфігурацію і протягом тривалого часу не було інших претендентів на отримання її частини в оренду або у власність. Вважає, що самостійне звернення прокурора, як позивача з даним позовом, без зазначення органу який наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням земель комунальної власності, не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно позов не підлягає задоволенню (т.2, а.с.8-15).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Житомирської міської ради №341 від 29.03.2012 "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надано дозвіл ТОВ "ЖЛ" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, орієнтовна площа 1,3648 га (т.2, а.с.31-32).
У матеріалах справи міститься проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзДВ "ЖЛ" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд іншої промисловості по вул. Домбровського, 3 у м. Житомирі. Кадастровий номер 1810136300:07:031:0058, загальна площа 1,3648 га. Запроектована форма власності: оренда. Згідно експлікації угідь на земельній ділянці, станом на 2012 рік, знаходяться: 1. Будівля (руїни) 0,1661 га. 2. Будівля 0,0030 га. 3. Будівля 0,0340га. 4. Двір 0,0023 га. 5. Будівля 0,0144 га. 6. Двір 1,0343 га. 7. Двір (сервітут) 0,0877 га. 8. Двір 0,0230га. (т.1, а.с.86-123)
Рішенням Житомирської міської ради №409 від 30.08.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТДВ "ЖЛ" земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 в оренду строком на 5 (п'ять) років (т.2, а.с.33-35).
15.10.2012 зареєстровано земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, загальною площею 1,3468 га, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 05.04.2012 (т.1, а.с.18).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" (код ЄДРПОУ 45017386) є юридичною особою, яка створена та зареєстрована за законодавством України. Керівником товариства є ОСОБА_1 , який є єдиним учасником товариства з часткою 100% статутного капіталу (т.1, а.с.166-167).
Рішенням єдиного учасника ТОВ "ПОВЛАС" №26/01-2023 від 26.01.2023 збільшено статутний капітал товариства за рахунок залучення додаткового негрошового вкладу ОСОБА_1 та прийнято до статутного капіталу комплекс загальною площею 191,6кв.м., який складається з двох нежитлових будівель: літ. А загальною площею 143,8кв.м. та літ. Б загальною площею 47,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, на звороті а.с.167).
ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідченого акту приймання-передачі майна від 27.01.2023 передано до статутного капіталу ТОВ "ПОВЛАС" комплекс загальною площею 191,6 кв.м. У акті вказано: документи, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на майно - свідоцтво про право власності на комплекс, видане виконкомом Житомирської міської ради 21.05.2001. Право власності на комплекс зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2023 за №48953209, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2679901318040. Право власності на нерухоме майно, вказане в п.1 даного акту, виникає у ТОВ "ПОВЛАС" з моменту державної реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства України (т.1, а.с.168).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав 02.02.2023 зареєстровано право власності ТОВ "ПОВЛАС" на вищевказаний комплекс нежитлових будівель (т.1, а.с.201).
Рішенням Житомирської міської ради №743 від 23.02.2023, Житомирській міській ОТГ надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, загальною площею 1,3648 га, з метою виготовлення технічної документації та із землеустрою і подальшого внесення виправлених відомостей до ДЗК (т.2, а.с.38-39).
ТОВ "Земельна агенція" у 2023 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 комунальної власності загальною площею 1,3468 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Житомирської міської ОТГ в особі Житомирської міської ради за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 67-А. З експлікації угідь вбачається, що загальна площа земельної ділянки складає 1,3468 га, з яких: площа землі під будівлями складає 0,0061 га та 0,0162 га; площа землі під проїздами, проходами та площадками складає 1,3245 га (т.1, а.с.138-172).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру 23.02.2023 зареєстровано право комунальної власності Житомирської міської ОТГ в особі Житомирської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 67-А.
Рішенням Житомирської міської ради №836 від 29.06.2023 "Про затвердження документації із землеустрою, надання права користування земельними ділянками" затверджено технічну документацію із землеустрою, на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:07:031:00580058 встановлено обмеження: 0,0133 га - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; 1,3468 га - санітарно-захисна зона навколо об'єкта (т.2, а.с.40-41).
ТОВ "ПОВЛАС" у заяві від 31.05.2023 просить надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,3468 га, яка розташована за адресою: вул. Покровська, 67-А. Зазначено, що на даній земельній ділянці у товариства наявне нерухоме майно. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд іншої промисловості (т.1, а.с.12).
До заяви додано витяг з Державного реєстру речових прав від 06.02.2023 щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2679901318040 та копію технічного паспорту на комплекс будівель і споруд, по вул. Покровська, 67-а у м. Житомирі, станом на 30.01.2023 року, замовником якого є ТОВ "ПОВЛАС" (т.1, а.с.13-16).
Згідно технічного паспорту на комплекс будівель та споруд за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Покровська, буд. 67-а, нежитлова будівля літ. А загальною площею 143,8кв.м. складається з: тамбуру 4,2кв.м., нежитлового приміщення 26,9кв.м., нежитлового приміщення 143,8кв.м. Нежитлова будівля літ. Б загальною площею 47,8кв.м. складається з нежитлового приміщення 47,8кв.м. У характеристиці вказано, що нежитлова будівля літ. А та нежитлова будівля літ. Б споруджені/реконструйовані у 1975 році (т.1, а.с.14-16).
Рішенням Житомирської міської ради №964 від 09.11.2023 "Про надання дозволу суб'єктам земельних відносин на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі" ТОВ "ПОВЛАС" надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (т.1, а.с.10-11).
ТОВ "Перша земельна агенція" складено висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, згідно якого вартість об'єкта оцінки становить - 2 189 358,08грн (т.1, а.с.203).
В подальшому, рішенням Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 2 189 358,08грн та продано ТОВ "ПОВЛАС" земельну ділянку площею 1,3468 га, за адресою: вул. Покровська, 67-а, кадастровий номер 1810136300:07:031:0058, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна заявника за 2 189 358,08грн, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т.1, а.с.20-21).
На виконання вказаного рішення, 15.02.2024 між Житомирською міською ОТГ в особі Житомирської міської ради та ТОВ "ПОВЛАС" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Експлуатація земельних угідь визначена у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 13.02.2024 року, № НВ - 9927230052024. Відповідно до пункту 2.1 договору, продаж вчинено за погоджену сторонами суму 2 189 358,08грн у розрахунку за 1 кв.м. 162,56грн (до суми ціни зараховується авансовий внесок в сумі 50 000,00грн. Така вартість земельної ділянки визначена рішенням Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 (додаток №3). Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 01.08.2023 ТОВ "Перша земельна агенція", вартість земельної ділянки становить 2 189 358,08грн, у розрахунку за 1 кв.м., 162,56грн. Відповідно до пункту 2.5. договору, право власності на земельну ділянку переходить до ТОВ "ПОВЛАС" з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що здійснюється після сплати у повному обсязі згідно п.2.1 договору. Згідно пункту 9.2 договору, він набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у відповідності з вимогами частини 7 ст.128 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (т.1, а.с.22-23; т.1 а.с.193-196).
Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2024 підписаний представниками сторін, скріплений печаткою Ради, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу - Горай О.С. та зареєстрований в реєстрі за №208.
Згідно платіжних інструкцій від 17.08.2023, від 14.03.2024, від 15.03.2024 ТОВ "ПОВЛАС" перераховано на користь Житомирської міської ради плату за купівлю земельної ділянки у розмірі 2 189 358,08грн (т.2, а.с.122-124).
З витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що 15.03.2024 за ТОВ "ПОВЛАС" зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер відомостей про речове право: 54211816) (т.1 на звороті а.с.196).
16.07.2024 між АТ "Банк "Український капітал" (іпотекодержатель) та ТОВ "ПОВЛАС" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №61 від 16.07.2024 (за кредитним договором №19кл-24/в від 16.07.2024 року, який укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем). Предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля №1, загальною площею 143,8 кв.м. та нежитлова будівля №2, загальною площею 47,8кв.м., що знаходяться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Покровська, буд. 67-а; земельна ділянка, загальною площею 1,3468 га, кадастровий номер: 1810136300:07:031:0058, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Покровська, 67-а. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Паладко Р.О. та зареєстрований у реєстрі за №2000 (т.1, а.с.24-25).
У Державному реєстрі іпотек 16.07.2024 здійснено державну реєстрацію іпотеки на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 (номер запису про іпотеку: 55876473) (т.1, а.с.27).
Прокурор доводить, що Житомирська міська рада, діючи всупереч інтересам держави та з порушенням вимог чинного законодавства, без проведення земельного аукціону, здійснила продаж ТОВ "ПОВЛАС" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, яка у понад 60 разів перевищує площу належного на ній товариству нерухомого майна, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 ст.53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
Частини 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто, визначений частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.
Таким чином, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.
У даній справі прокурор звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання незаконними та скасування рішення Ради; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений між Радою та Товариством; зобов'язання Товариства повернути у власність Житомирської міської ОТГ в особі Житомирської міської ради земельну ділянку.
У позовній заяві, прокурор посилається на те, що орган, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави в спірних правовідносинах - Житомирська міська рада, не тільки не захистила інтереси територіальної громади, а й порушила їх, прийнявши оспорюване рішення та уклавши оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Відтак, прокурор звернувся до суду з позовом саме як самостійний позивач та визначив Раду співвідповідачем, стверджуючи про незаконність прийнятого Радою рішення, а також незаконне подальше відчуження спірної земельної ділянки, комунальної форми власності у власність Товариства, на підставі договору купівлі-продажу, який порушує права та інтереси територіальної громади м. Житомира.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 року у справі №925/1133/18 вказала про те, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.
При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної форми власності, а тому функції власника зазначеної земельної ділянки виконує Житомирська міська рада, яка повинна діяти в інтересах відповідної територіальної громади. При цьому у разі, якщо орган місцевого самоврядування приймає рішення всупереч закону на думку прокурора, останній має право діяти на захист порушених державних інтересів шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку відповідний орган - Житомирська міська рада - набуває статусу відповідача.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що Прокурор правомірно самостійно звернувся до суду з позовом в інтересах держави без визначення компетентного органу, оскільки Житомирська міська рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оспорюється, з підстав недотримання Радою процедури продажі земельної ділянки комунальної форми власності на конкурентних засадах (на земельних торгах), передбаченої нормами чинного законодавства, у результаті чого Прокурор набув статусу самостійного позивача.
Наявність у Прокурора повноважень на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави як самостійного позивача узгоджується з викладеною вище останньою актуальною правовою позицією Великої Палата Верховного Суду щодо застосування положень частин 3 та 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", частин 4 та 5 ст.53 ГПК України, викладеною в постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.
Таким чином, господарський суд відхиляє доводи відповідачів про те, що у даному випадку відсутні підстави для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу дії частини 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування", на органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб покладено обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 1 ст.140 Конституції України, право територіальних громад на самостійне вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України (місцеве самоврядування) здійснюється через сільські, селищні, районні, міські, обласні ради та їх виконавчі органи.
Гарантоване державою місцеве самоврядування передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 8, 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України.
З аналізу наведених положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог статей 10, 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У відповідності до статті 172 Цивільного кодексу України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Аналогічна норма міститься у статті 80 Земельного кодексу України.
Отже, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом, Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.
Поряд з тим, статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, керуючись законом, здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Пунктом 34 частини 1 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що до компетенції рад відносяться питання щодо регулювання земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства. Повноваження сільських, селищних, районних, міських, обласних рад та їх виконавчих органів визначені в статтях 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, надання земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, організація землеустрою тощо). Аналогічні повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин визначено у главі 3 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У силу законодавчих приписів рішення суб'єктів владних повноважень не є абсолютними (у розумінні їх здійснення "на власний розсуд"), вони реалізуються самостійно, але в межах повноважень, прямо передбачених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суб'єкт владних повноважень, який діє в інтересах територіальної громади як власника майна, повинен вчиняти щодо нього будь-які дії виходячи з волі та волевиявлення власника, у межах і спосіб волевиявлення, що характеризує добросовісність набуття права власності (володіння, користування, розпорядження).
Згідно з частинами 1-3 ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частинами 1, 2 ст.83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
15.10.2012 зареєстровано земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, загальною площею 1,3468 га (т.1, а.с.18).
Отже, Житомирська міська ОТГ, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, делегує Житомирській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
В силу дії частини 1 ст.144 Конституції України, формами та засобами реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування є рішення уповноважених органів, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що способом реалізації компетенції органу місцевого самоврядування є нормативні та інші акти (ненормативні) у формі рішень.
Рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності є зовнішнім вираженням законодавчо обумовленої управлінської діяльності та владної волі суб'єкта владних повноважень, який в інтересах територіальної громади як власника землі здійснює правомочність щодо розпорядження нею з дотриманням земельних інтересів суспільства в цілому та територіальної громади зокрема.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, захист прав на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною.
За імперативними вимогами частини 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд звертає увагу, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Статтею 122 Земельного кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно частини 1 ст.127 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Приписами частини 2 ст.127 Земельного кодексу України передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), а також передача акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, в суборенду земельних ділянок державної власності, що були передані зазначеним господарським товариствам в оренду відповідно до статті 120-1 цього Кодексу, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 2 ст.128 Земельного кодексу України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Приписами частини 1 ст.134 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким випадком, згідно частини 2 ст.134 Земельного кодексу України, серед іншого, є розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Господарський суд також зауважує, що частина 2 ст.134 Земельного кодексу України, не ставить підставу продажі земельної ділянки, без застосування конкурентних засад, в залежність від розміру об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на земельній ділянці, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб та виду використання земельної ділянки.
У розумінні наведених положень законодавства незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування чи відчужується з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці, та які належать на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання приписів законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів.
Частиною 11 ст.120 ЗК України (в редакції, чинній на момент набуття товариством права власності на нерухоме майно та на момент прийняття радою оспорюваного рішення) передбачено, що якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
За змістом статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття товариством права власності на нерухоме майно та на момент прийняття радою оспорюваного рішення), до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Із наведеного вбачається, що правовий режим права власності або права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, є похідним від наявності права власності на такий об'єкт нерухомого майна. Тобто, за законом право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, має належати виключно особі, якій належить об'єкт нерухомого майна, що знаходиться на відповідній земельній ділянці.
Згідно акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "ПОВЛАС" від 27.01.2023 ОСОБА_1 передав, а ТОВ "ПОВЛАС" прийняло у власність комплекс нежитлових приміщень загальною площею 191,6 кв.м., який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 67-а (т.1, а.с. 168).
02.02.2023 право власності на зазначений комплекс нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "Повлас", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №321999167 від 06.02.2023 (т.1, а.с. 13).
Рішенням Житомирської міської ради №743 від 23.02.2023 Житомирській міській ОТГ надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, загальною площею 1,3648 га. З приміткою: кадастровий номер 1810136300:07:031:0058; клопотання ТОВ "ПОВЛАС" з метою виготовлення технічної документації із землеустрою і подальшого внесення виправлених відомостей до ДЗК (т.2, а.с.38-39).
ТОВ "ПОВЛАС" у заяві від 31.05.2023 просив надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,3468 га, яка розташована за адресою: вул. Покровська, 67-А. Зазначено, що на даній земельній ділянці у товариства наявне нерухоме майно. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд іншої промисловості (т.1, а.с.12). До заяви додано витяг з Державного реєстру речових прав від 06.02.2023 щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2679901318040 та копію технічного паспорту на комплекс будівель і споруд, замовником якого є ТОВ "ПОВЛАС" (т.1, а.с.13-16).
Згідно технічного паспорту на комплекс будівель та споруд за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Покровська, буд. 67-а, нежитлова будівля літ. А загальною площею 143,8 кв.м. складається з: тамбуру 4,2 кв.м., нежитлового приміщення 26,9 кв.м., нежитлового приміщення 143,8 кв.м. Нежитлова будівля літ. Б загальною площею 47,8 кв.м. складається з нежитлового приміщення 47,8 кв.м. У характеристиці вказано, що нежитлова будівля літ. А та нежитлова будівля літ. Б споруджені/реконструйовані у 1975 році (т.1, а.с.14-16).
Рішенням Житомирської міської ради №836 від 29.06.2023 "Про затвердження документації із землеустрою, надання права користування земельними ділянками" затверджено відповідну технічну документацію із землеустрою. На земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:07:031:00580058 встановлено обмеження: 0,0133 га - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; 1,3468 га - санітарно-захисна зона навколо об'єкта (т.2, а.с.40-41).
Рішенням Житомирської міської ради №964 від 09.11.2023 "Про надання дозволу суб'єктам земельних відносин на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі" ТОВ "ПОВЛАС" надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 загальною площею 1,3468 га (т.1, а.с.10-11).
Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 для визначення ціни безконкурентного продажу земельної ділянки у власність ТОВ "ПОВЛАС", вартість об'єкта оцінки становить 2 189 358,08грн (т.1, а.с.203).
Рішенням Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 2 189 358,08грн та продано ТОВ "ПОВЛАС" земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 за 2 189 358,08грн, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т.1, а.с.20-21).
Житомирська міська рада зазначає, що при винесенні оспорюваного рішення Радою враховано наявність зареєстрованого нерухомого майна ТОВ "ПОВЛАС" на спірній земельній ділянці. Саме через розташування на ній нежитлових будівель, належних Товариству на праві власності, рішення щодо спірної земельної ділянки прийнято на позаконкурентних засадах.
Як було встановлено судом, станом на час прийняття Радою оспорюваного рішення, право власності на комплекс нежитлових приміщень загальною площею 191,6 кв.м., який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 67-а, 02.02.2023, було зареєстровано за ТОВ "ПОВЛАС", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №321999167 від 06.02.2023. Підставою набуття відповідачем-2 права власності є акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "ПОВЛАС" від 27.01.2023 (т.1, а.с. 13, 168).
Згідно нотаріально посвідченого акту приймання-передачі майна від 27.01.2023 ОСОБА_1 передано до статутного капіталу ТОВ "ПОВЛАС" комплекс нежитлових приміщень загальною площею 191,6 кв.м., який складається з двох нежитлових будівель: літ. А загальною площею 143,8 кв.м. та літ. Б загальною площею 47,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
В пункті 2 акту приймання-передачі майна вказано, що право власності ОСОБА_1 на майно посвідчують такі документи: Свідоцтво про право власності на комплекс, видане виконкомом Житомирської міської ради 21.05.2001. Право власності на комплекс зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.01.2023 за №48953209, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2679901318040 (т.1, а.с.168).
Суд враховує, що доказів скасування документів, які посвідчують право власності ТОВ "ПОВЛАС" на зазначений комплекс нежитлових приміщень загальною площею 191,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 Прокурором не надано і таких вимог у даному позові не заявлено. Також судом не встановлено обставин скасування Свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель загальною площею 191,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке видавалось ОСОБА_1 . При цьому, суд зазначає, що питання правомірності/неправомірності набуття ОСОБА_1 права власності на комплекс нежитлових приміщень загальною площею 191,6 кв.м. не входить до предмету доказування у даному господарському процесі.
Отже, із набуттям права власності на об'єкт нерухомості (будівлю, споруду) особа набуває і прав на землю, до яких, у тому числі, належить право користування земельною ділянкою. Таким чином, власник об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди) набуває і право викупу земельної ділянки на неконкурентних засадах (Пункти 6.17, 6.19 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.05.2024 у справі № 922/3473/23).
Господарський суд має вирішувати спір лише у межах предмету та підстав позову, що самостійно визначаються позивачем у позовній заяві, та не може виходити за межі визначених предмету та підстав позову (постанова КГС ВС від 26.09.2025 у справі №910/15997/24).
Отже, формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві. Тобто, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів в порядку визначеному процесуальним кодексом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор посилається на те, що площа спірної земельної ділянки, яка продана Товариству на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів), у 60 разів перевищує площу належного відповідачу-2 нерухомого майна, яке на ній розташоване.
Суд зауважує, що сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною (безумовною) підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв'язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №922/3613/21.
На підтвердження неспівмірності площі земельної ділянки, порівняно з площею нежитлових будівель, розташованих на ній та належних Товариству, Прокурор посилається на Державні будівельні норми Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку від 26.04.2019 №104 та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 №173, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.7.1996 за №379/1404.
З даного приводу суд зазначає, що положення ДБН та правил, на які посилається Прокурор в обґрунтування підстав позову не встановлюють правил визначення площі, меж, розміру земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування вже існуючих, збудованих нежитлових об'єктів, що виключає їх врахування при вирішенні спору.
Господарський суд акцентує увагу на тому, що згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/1323/20, якщо продавець (попередній власник) нерухомого майна (будівель, споруд) належним чином не оформив право користування земельною ділянкою певної площі, суду слід виходити з того, що оскільки чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), то самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об'єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна.
З огляду на наведене, ключову роль у питанні раціонального використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у власність, оскільки саме в ньому враховуються усі особливості формування ділянки (специфіка місцевості, вид господарської діяльності, логістичні параметри тощо), внаслідок існування яких площа земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. Аналогічна позиція зазначена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.01.2022 у справі №922/462/21, від 03.03.2021 у справі №910/12366/18, від 21.03.2023 у справі №922/2613/21.
Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення. Така позиція послідовна підтримується Касаційним господарським судом у складі Верховного суду, зокрема, у постановах від 02.04.2025 у справі №922/3614/21, від 10.09.2025 у справі №922/1121/25, від 30.09.2025 у справі №906/350/24.
Як вже зазначалось судом вище, у матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058. З експлікації угідь вбачається, що загальна площа земельної ділянки складає 1,3468 га, з яких: площа землі під будівлями складає 0,0061 га та 0,0162 га; площа землі під проїздами, проходами та площадками складає 1,3245 га. При цьому, на кадастровому плані земельної ділянки відображено нежитлові приміщення №1, №2 (т.1, а.с.138-172).
У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що обмеження (обтяження) та сервітути на використання земельної ділянки присутні, а саме: санітарно-захисна зона навколо об'єкта (IV-V клас шкідливості), загальною площею 1.3468 га, код згідно класифікатора 03.01; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, загальною площею 0.0133 га, код згідно класифікатора 07.02, про що складений перелік обмежень, обтяжень щодо використання земельної ділянки.
Рішенням Житомирської міської ради №836 від 29.06.2023 на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:07:031:00580058 встановлено обмеження: 0,0133 га - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; 1,3468 га - санітарно-захисна зона навколо об'єкта (т.2, а.с.40-41).
За викладеного суд враховує, що спірна земельна ділянка характеризується рядом особливостей, а саме: геометрією площі (має криву конфігурацію); місцем розташування (розташована між іншими виробничими підприємствами); наявністю на ній об'єктів нерухомого майна, які належать ТОВ "ПОВЛАС" на праві власності, які до того ж розміщені у різних частинах земельної ділянки; наявністю санітарно-захисної зони; необхідністю забезпечення заїзду; інших логістичних параметрів, що на переконання суду, спростовує доводи Прокурора про недоцільність та перевищення, площі наданої земельної ділянки, площі приміщень.
Суд також зауважує, що прокурором при зверненні до суду, не визначено розмір земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень, що належать ТОВ "ПОВЛАС".
Обґрунтування Прокурора щодо надання відповідачу-2 без проведення аукціону земельної ділянки площею, неспівмірною площі нерухомого майна, розташованого на ній, не базуються на відповідних доводах, підтверджених документально, а лише спираються на припущення можливості отримання органом місцевого самоврядування вигіднішої пропозиції від проведення продажу земельної ділянки шляхом проведення аукціону.
З огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:07:031:00580058 загальною площею 1,3468 га, є надмірно великою для експлуатації та обслуговування об'єктів нерухомого майна ТОВ "ПОВЛАС", які на ній розміщені, господарський суд висновує, що Прокурором не доведено того, що спірна ділянка не підлягає продажу, згідно частини 2 ст.134 Земельного кодексу України, на позаконкурентних засадах.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання незаконним акту органу державної власності або органу місцевого самоврядування є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
На переконання суду, діями Житомирської міської ради щодо прийняття оскаржуваного рішення №1026 від 21.12.2023 в частині продажу ТОВ "ПОВЛАС" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, не порушено права та інтереси держави, поза як Радою здійснено свої повноваження щодо продажу Товариству спірної земельної ділянки, згідно чинного на той час законодавства.
Прокурор не довів обставини конкурентоспроможності спірної земельної ділянки з огляду на її особливості, розташування на ній нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу-2, та можливості отримання в дохід державного бюджету більших коштів від ймовірного продажу права оренди/власності на земельних торгах щодо іншої частини земельної ділянки.
Прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка площею 1,3648 га була сформована у 2012 році на підставі проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзДВ "ЖЛ" для обслуговування зовсім інших чотирьох об'єктів нерухомості, площа яких була у 7 разі більша ніж площа двох об'єктів, що на ній наразі розташовані. При цьому сам Прокурор у відповіді на відзив зазначає, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, незважаючи на наявність відповідних рішень міської ради, дана земельна ділянка у користування товариству (ТДВ "ЖЛ") надана не була.
Підсумовуючи описане вище суд резюмує, що ТОВ "ПОВЛАС", як власник нерухомого майна, має правомірне очікування та законний інтерес щодо можливості отримання відповідно до чинного законодавства земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування власного майна, що надавало б можливість мирно ним володіти, тобто в цьому випадку йдеться про наявність правомірного та легітимного права і, відповідно, "правомірного очікування/законного сподівання" щодо отримання права на таку земельну ділянку.
Відтак, посилання Прокурора на порушення Радою вимог земельного законодавства та державних будівельних норм, під час прийняття рішення щодо продажу спірної земельної ділянки Товариству є безпідставними, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" в частині продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОВЛАС" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, не підлягає задоволенню. За таких обставин, господарський суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.
Що ж стосується решти позовних вимог, суд висновує наступне.
Підставою для визнання недійсним договору від 15.02.2024 купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058, який укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "ПОВЛАС", Прокурор зазначає порушення вимог земельного законодавства як похідних вимог від оскаржуваного рішення, на підставі якого він був укладений.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, що даний договір суперечить вимогам законодавства щодо форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Окрім того, його укладення здійснено на виконання чинного рішення Житомирської міської ради №1026 від 21.12.2023.
Отже, у даній справі Прокурором не доведено обставин, з якими закон пов'язує недійсність зазначеного договору, відтак суд висновує про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 .
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2024, похідні вимоги про: зобов'язання ТОВ "ПОВЛАС" повернути у власність Житомирської міської ОТГ в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058; скасування державної реєстрації права власності ТОВ "ПОВЛАС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058; скасування державної реєстрації права іпотеки Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:031:0058 також не підлягають задоволенню.
Згідно частин 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
При зверненні до господарського суду з даним позовом Житомирською обласною прокуратурою сплачено 44 952,37грн судового збору (платіжна інструкція №3151 від 26.12.2024 на суму 15 140,00грн; платіжна інструкція №471 від 11.03.2025 на суму 29 812,37грн), оскільки прокурором заявлено 4 (чотири) позовні вимоги немайнового характеру та 1 (одну) позовну вимогу майнового характеру - про застосування наслідків недійсності правочину, шляхом повернення земельної ділянки.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на прокуратуру.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.10.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - Житомирській міській раді - електронний кабінет,
2 - ТОВ "Повлас" - електронний кабінет,
3- АТ "Банк "Український капітал" - електронний кабінет,
4 - Житомирській обласній прокуратурі - електронний кабінет,
5 - Житомирській окружній прокуратурі - електронний кабінет.