09.09.2025 року м. Дніпро Справа № 904/383/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР"
на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР", в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний будинок 14, оформлене протоколом від 29.09.2023 р. № 1. Також позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів відмовлено; витрати по сплаті судового збору за подання позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР".
31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" витрати на професійну правничу допомогу у справі в сумі 41 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25:
- заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/383/25 задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" (50049, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Спаська, будинок 17А, код ЄДРПОУ 38334911) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, буд, 14, код ЄДРПОУ 45323217) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.;
- відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Частково задовольняючи заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (адвокатського об'єднання) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріям реальності та розумної необхідності таких витрат, а також співмірності зі складністю справи.
Місцевий господарський суд оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи прийшов до висновку, що належною до розподілу на користь відповідача сумою витрат на професійну правничу допомогу є сума 30 000,00грн.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зменшив розмір таких витрат до 15000,00 грн., а у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в решті заявленої відповідачем суми відмовив.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР", в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25 та прийняти нове рішення, яким збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний-14 КР» понесені судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" вважає додаткове рішення суду першої інстанції упередженим та несправедливим, що в свою чергу свідчить про невідповідність рішення критеріям, визначеним ч.1 ст.2 ГПК України.
Зокрема, апелянт стверджує, що висновок суду про те, що розподілу підлягає 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та упередженим. Так, у п. 1.2 Договору, укладеного між відповідачем та АО «Фаворит», зазначається, що об'єднання відповідно до попередньо узгоджених Сторонами доручень надає Клієнту консультації з правових питань, складає документи правового характеру. Тобто, надання консультацій є окремими видами послуг, оскільки відповідач спочатку міг звернутись тільки для консультації щодо правовідносин між сторонами та дізнатися про порядок подачі документів в межах господарського судочинства і не звертатись щодо складання та подання відзиву на позовну заяву. Тому консультації щодо правових питань не можуть входити до написання відзиву, оскільки відзив на позовну заяву є окремими процесуальним документом.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості при постановленні рішення не дослідив у повному обсязі докази, які надані відповідачем, не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме у постанові від 09.02.2022 у справі № 523/3904/19, від 24.11.2020р. у справі №911/4242/15, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порушив норми процесуального права, а саме ст. ст. 2, 73, 76, 77, 86, 236 ГПК України, що призвело до неповного дослідження судом першої інстанції всіх доказів щодо підтвердження правничої допомоги і у результаті прийнято рішення про задоволення частково вимог відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередко А.Є., суддів: Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.09.25р. о 9:15 год.
Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином.
Враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом явка в судове засідання представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов'язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зміст ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України свідчить про те, що останніми встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок, здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем у відзиву на позовну заяву відносно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат зазначено, що останній планує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в орієнтовному розмірі 50 000,00 грн., яка полягає у наданні консультацій з правових питань, підготовці всіх необхідних процесуальних документів, представництва інтересів у господарських судах будь-якої інстанції, наданні інших видів правничої допомоги при вирішенні судової справи № 904/383/25 про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 вересня 2023 року.
Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано наступні документи (в копіях): договір про надання правничої допомоги від 04.02.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням "Фаворит" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР"; Додаток до договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3602 від 25.01.2018; Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2025, на суму 41000,00 грн.
Із наданих документів вбачається, що 04.02.2025 Адвокатське об'єднання "Фаворит" (Об'єднання) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" (Клієнт) уклали договір про надання правничої допомоги (далі договір), за пунктом 1.1. якого за цим договором Об'єднання бере на себе зобов'язання щодо надання Клієнту всіх видів правничої допомоги, що визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством України, а Клієнт зобов'язується оплачувати таку правову допомогу.
Клієнт не заперечує проти участі у виконанні обов'язків Об'єднання за цим договором адвокатів - учасників Об'єднання: Мотуз Олександр Володимирович, Повалій Олена Василівна, Козаченко Дарія Ігорівна, помічників вказаних адвокатів та інших працівників Об'єднання (п.1.6. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. У тому числі, якщо жодна зі сторін не заявить проти припинення цього договору протягом одного місяця до спливу строку його дії, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.
За надання правової допомоги Клієнт сплачує Об'єднанню винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього договору (п. 3.1. договору).
Умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 3.2. договору).
Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 04.02.2025 сторони погодили, що Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе обов'язок виконання наступних доручень: надання консультацій правових питань, підготовка необхідних документів, представництво інтересів клієнта у господарських судах будь-якої інстанції, надання інших видів правничої допомоги при вирішенні судової справи №904/383/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29.09.2023 року.
Пунктом 2 додатку №1 сторони погодили таку вартість правничої допомоги:
- надання консультацій правового характеру - від 2 000,00 грн.;
- складання відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив - від 10 000,00 грн.;
- складання адвокатського запиту, заяв, клопотань - від 3000,00грн;
- представництво інтересів клієнта в суді (участь у судовому засіданні) - від 4 000,00 грн., за за одне судове засідання незалежно від його тривалості;
- складання апеляційної, касаційної скарги, відзиву на апеляційну чи касаційну скаргу - від 10 000,00 грн.
- інші види правничої допомоги - за домовленістю, при цьому вартість погоджується шляхом підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.
27.03.2025 сторони підписали Акт приймання-передачі наданих згідно договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025, відповідно до якого, Об'єднання надало Клієнту наступні послуги:
- надання консультації щодо правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" - 2 000,00 грн.;
- надання консультацій правового характеру щодо розгляду справ в межах господарського судочинства - 2000,00 грн.
- складання відзиву від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" від 18.02.2025р. у справі №904/383/25 - 10000,00 грн.
- представництво інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" у судовому засіданні по справі 904/383/25, яке відбулось 25.02.2025 о 10:30 - 4000,00 грн.
- представництво інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" у судовому засіданні по справі №904/383/25, яке відбулось 12.03.25 11:50 - 4000,00 грн.
- складання та подання клопотання про долучення доказів від 11.03.2025р. по справі №904/383/25 - 5000,00 грн.
- складання та подання заяви про участь в режимі відео конференції поза межами приміщення суду від 11.03.2025р. по справі №904/383/25 - 3000,00 грн.
- представництво інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" у судовому засіданні по справі №904/383/25, яке відбулось 26.03.25 15:30 - 4000,00 грн.
- складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - 5000,00 грн.
- надання консультації щодо порядку виконання рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - 2000,00 грн.
Всього вартість правової допомоги на суму 41 000,00 грн.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких відповідач просив стягнути вказані витрати, місцевий господарський суд, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на специфіку, обсяг, вид та зміст наданих послуг, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору, з урахуванням обставин та результату розгляду даної справи, є 15 000,00 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про наявність підстав покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. 00 коп., з покладенням на відповідача іншої частини витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доводів сторін, фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04 ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За висновком місцевого господарського суду розподілу підлягає 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, виключивши із загального обсягу наданих послуг витрати з надання консультацій щодо правовідносин сторін у справі та надання консультацій правового характеру щодо розгляду справ в межах господарського судочинства як такі, що безпосередньо пов'язані із послугами зі складання відзиву на позовну заяву, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки їх надання у даному випадку збігається із основним видом послуги - складання відзиву, яка є формою вираження певної інформації консультаційної послуги, а також витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та надання консультації щодо порядку виконання рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Тому, виокремлення апелянтом послуги з надання консультацій, оскільки відповідач спочатку міг звернутись тільки для консультації щодо правовідносин між сторонами та дізнатися про порядок подачі документів в межах господарського судочинства і не звертатись щодо складання та подання відзиву на позовну заяву, мало б мати своє оформлення окремим актом наданих послуг результату виконання консультаційної послуги, тобто самої консультації.
Як вже було зазначено зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, або з власної ініціативи суду.
Отже, враховуючи все вищенаведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, обсяг документів, їх зміст, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку відзиву на позовну заяву, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, розумності та неминучості, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною у цій справі є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає стягненню з позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний - 14 КР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/383/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 23.10.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд