вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Справа№ 911/3008/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
прокурор: Галась О.М.;
від позивача : не з'явився;
від відповідача : ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_6»
на рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2025 (повне рішення складено 16.06.2025)
у справі №911/3008/24 (суддя О.Г. Смірнов)
за позовом заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_6»
про стягнення 123015,00 грн. та визнання недійсним пункту договору
Заступник керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" у якій просив суд:
- визнати недійсним п. 3.1. договору №477 про закупівлю від 12.10.2023, укладеного між Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" до бюджету Семенівської міської ради Новгород - Сіверського району Чернігівської області грошові кошти у сумі 123 015, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі №911/3008/24 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з указаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" 04.07.2025 через електронний кабінет, в межах встановлених процесуальних строків, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/3008/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач стверджує про те, що суд безпідставно вирішив, що «операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території товару - ІНФОРМАЦІЯ_7, що звільняються від оподаткування ПДВ». Однак, для застосування пільги з ПДВ, відповідно до пп.4, пп.5 та останнього абзацу п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, такі товари повинні поставлятись або за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, або повинен існувати сертифікат кінцевого споживача (з зазначенням підрозділу територіальної оборони) чи про такого кінцевого отримувача потрібно зазначати в умовах договору.
Заступником керівника прокуратури було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" на рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/3008/24, розгляд призначено на 17.09.2025.
У судовому засіданні 17.09.2025 було оголошено перерву до 08.10.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 21.09.2023 Семенівською міською радою (ідентифікатор закупівлі UA-2023-09-21-011253-а) було оголошено закупівлю на придбання ІНФОРМАЦІЯ_5 або еквіваленту у кількості 10 шт., очікуваною вартістю 1 190 000, 00 грн. Вказане оголошення прокурором долучено до матеріалів справи.
Відповідно до обґрунтування вказаної закупівлі, яке є у відкритому доступі на сайті Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2023-09-21-003836-с, закупівля здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету на виконання Програми заходів територіальної оборони та мобілізаційної роботи на 2023 рік затвердженої рішенням двадцять третьої сесії міської ради восьмого скликання 22 грудня 2022 року №747.
Мета Програми - забезпечення належних умов для якісного виконання завдань та підтримки високого рівня боєготовності військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади, які розташовані та/або проводять діяльність на території Новгород - Сіверського району та Семенівської міської ради.
Програма передбачає розв'язання проблем матеріально - технічного забезпечення військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади.
12.10.2023 за результатами закупівлі між Семенівською міською радою Новгород - Сіверського району Чернігівської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" (Продавець) укладено Договір про закупівлю №477 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю ІНФОРМАЦІЯ_5 (ДК 021:2015 - 38630000-0 Астрономічні та оптичні прилади) (далі - Товар), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Згідно п. 1.2. Договору найменування та кількість Товару вказані в Специфікації на Товар (Додаток №1 до Договору).
Загальна ціна цього Договору становить 738 090, 00 грн. (сімсот тридцять вісім тисяч дев'яносто грн. 00 коп.) в т. ч. ПДВ 123 015, 00 грн. 00 коп. (сто двадцять три тисячі п'ятнадцять грн. 00 коп). Вартість Товару включає в себе всі податки, збори, транспортні витрати на доставку Товару за адресою Замовника (п. 3.1. Договору).
Між Семенівською міською радою Новгород - Сіверського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" підписано Додаток №1 до Договору: специфікацію на закупівлю ІНФОРМАЦІЯ_5 у кількості 10 штук на загальну суму 738 090, 00 грн. з ПДВ.
Прокурором у суді першої інстанції було долучено до матеріалів справи протокольне рішення (протокол) уповноваженої особи Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області №348 від 04.10.202, згідно якого вирішено визначити ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_6" переможцем процедури закупівлі та прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю. Також прокурором було долучено до матеріалів справи повідомлення про намір укласти договір про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор наголошує на тому, що Семенівською міською радою 17.10.2023 було сплачено відповідачу 738 090, 00 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 123 015, 00 грн. за поставку ІНФОРМАЦІЯ_4, на підтвердження чого прокурор надав суду роздруківку трансакції №266623625 від 17.10.2023.
В позові прокурор вказує, що у платіжному документі у розділі "Призначення платежу" вказано 0118240;3110; по програмі заходів тер.оборони.
Згідно інформації, наданої на запит Управлінням державної казначейської служби України у Семенівському районі Чернігівської області проплата за договором про закупівлю №477 від 12.10.2023, здійснювалася на підставі та на виконання Програми заходів територіальної оборони та мобілізаційної роботи на 2023 рік затвердженої рішенням двадцять третьої сесії міської ради восьмого скликання 22 грудня 2022 року №747.
Прокурор зазначає, що з відкритих та загальнодоступних даних по закупівлі UA-2023-09-21-011253-а (обґрунтування закупівлі) та з документів, якими підтверджується проплата коштів по договору, укладеному за результатом її проведення, чітко вбачається, що остання була проведення для потреб підрозділів територіальної оборони, що беззаперечно свідчить про обізнаність щодо мети та цілей закупівлі продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6".
В позові прокурор вказує, що законодавством визначено чіткий перелік товарів щодо класифікації за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД які звільнені від оподаткування податком на додану вартість під час дії правового режиму воєнного стану.
На думку прокурора, з урахуванням того, що договір №4277 про закупівлю від 12.10.2023 укладений між Семенівською міською радою та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_6" в період дії положень пункту 32 п.92 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, операція з постачання ІНФОРМАЦІЯ_4 до Замовника повинна була здійснюватись без сплати ПДВ.
За таких обставин, сторонами у договорі №477 від 12.10.2023 безпідставно включено до ціни товару ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 - 10 штук, податок на додану вартість, чим порушено пункт 32 пункт 92 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, як наслідок завищено вартість товару на суму 123 015, 00 грн.
Прокурор вказує, що отримання ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_6" грошових коштів, в рахунок суми податку на додану вартість, які не підлягали сплаті за наведених обставин, мало наслідком збагачення відповідача поза підставою, передбаченою законом, на суму 123 015, 00 грн., а тому останні підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені кошти.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що операція з постачання ІНФОРМАЦІЯ_4 у кількості 10 штук, що придбані за умовами Договору про закупівлю №477 від 12.10.2023, для потреб ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється від оподаткування, що свідчить про безпідставне включення до ціни, зазначеної в п. 3.1. Договору, суми податку на додану вартість, чим порушено п.п. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а сплачені кошти у сумі 123 015, 00 грн. є безпідставно набутими Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову з огляду на наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Статтею 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Укладений між сторонами договір №477 від 12.10.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього кодексу.
За змістом підп. а) і б) п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).
Пунктами 30.1-30.2 та 30.9 ст. 30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Відповідно до підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підп. 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення п. 198.5 ст. 198 та ст.199 цього кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Таким чином, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України за умови, якщо:
- товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені у підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України та класифікуються у товарних позиціях згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), визначеною Законом України "Про митний тариф України";
- кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб'єктів, перерахованих у підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
У разі недотримання таких умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.02.2025 у справі №910/8235/24 за аналогічних правовідносин сторін, визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб'єкт кінцевого отримувача таких товарів, а й документальне підтвердження особи такого суб'єкта відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, в якому визначено осіб, зазначених у підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, кінцевими отримувачами.
Порядок оформлення сертифіката кінцевого споживача регламентовано Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №920 від 27.05.1999.
Пункт 5 цього Положення визначає, що з метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.
Відповідно до п. 15 вказаного Положення сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав-експортерів товарів (додаток 3).
Отже, сертифікат кінцевого споживача - це документ, який надається, зокрема, з метою підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів, який гарантує, що переданий йому товар не буде використовуватися в інших цілях або не буде переданий іншому суб'єкту.
Як зазначив Верховний Суд у згаданій постанові, визначення суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору насамперед обумовлено необхідністю підтвердити особу такого кінцевого отримувача товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, та не може бути формальністю, оскільки операції, зокрема, щодо постачання товарів, суб'єкт кінцевого отримувача яких не відповідає визначеному переліку, виключає можливість звільнення таких операцій від оподаткування ПДВ на підставі цієї норми. Тобто, за вказаною нормою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, щодо постачання на митній території України товарів, визначених у підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначальним є документальне визначення суб'єкта кінцевого отримувача таких товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору.
Поряд з цим, апеляційний суд вказує на те, що матеріали даної справи не містять сертифікату кінцевого споживача, в якому було б зазначено, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору також не визначають, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Відсутність такого документального підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, відповідно і про відсутність підстав стверджувати, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з таким договором товарів та подальша його сплата постачальнику суперечить вимогам підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Колегія суддів відзначає, що в силу п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності до ст. 2 вказаного Закону, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
При цьому колегія суддів наголошує, що факт передачі закупленого Товару (ІНФОРМАЦІЯ_4) ІНФОРМАЦІЯ_2 також підтверджується листом НОМЕР_1 прикордонного загону, а також Актом приймання-передачі від 16.10.2023, згідно якого позивач передав НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5) у кількості 10 штук не є доказами, які відповідно до підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначають (підтверджують) кінцевого отримувача товарів, що мало б наслідком звільнення операцій щодо їх постачання від оподаткування ПДВ, внаслідок чого можна було б стверджувати про те, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з цим договором товарів на момент його укладення суперечить вимогам підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Апеляційний суд відзначає, що для застосування пільги з ПДВ, відповідно до пп.4, пп.5 та останнього абзацу п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, такі товари повинні поставлятись або за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, або повинен існувати сертифікат кінцевого споживача (з зазначенням підрозділу територіальної оборони) чи про такого кінцевого отримувача потрібно зазначати в умовах договору.
Колегія суддів встановила, що ні в умовах Проекту договору про закупівлю, розміщеного в Додатку № 4 до Тендерної документації, ні в укладеному за результатами тендеру оскаржуваному договорі (Договір про закупівлю № 477 від 12.10.2023р.), не міститься визначення кінцевого отримувача Товару - підрозділу територіальної оборони чи будь-якого іншого суб'єкту, зазначеного в пп.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
Колегія суддів відзначає, що при укладанні спірного договору, жодної згадки про будь-якого кінцевого отримувача з переліку, зазначеного у пп.5 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в т.ч. про ІНФОРМАЦІЯ_3 , не існувало. Посилання в пункті 8 тендеру щодо джерела фінансування із зазначення Програми заходів територіальної оборони та мобілізаційної роботи на 2023р, не містить жодної інформації про кінцевого отримувача товару.
Суд наголошує, що лише визначене підп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України документальне підтвердження суб'єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору є підставою для звільнення операцій щодо постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, а отже виключно за наявності такого документального підтвердження визначення відповідачем вартості (ціни) закуповуваних згідно з договором товарів мало б бути здійснене без включення ПДВ.
Також відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.02.2025 у справі №910/8235/24, позивач як замовник відповідної закупівлі та суб'єкт, який відповідно до своїх повноважень здійснює у межах видатків місцевих бюджетів фінансування заходів з оборони, у тому числі військових частин, не був позбавлений можливості, як мінімум, якщо скорочені строки здійснення закупівлі та необхідності передачі товарів військовій частині не передбачали можливості отримати сертифікат кінцевого споживача від такої військової частини, ініціювати включення до договору умов щодо суб'єкта кінцевого отримувача товарів, операції щодо постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ за вищенаведених умов, що, у свою чергу, давало б підстави при укладанні договору погодити з постачальником вартість (ціну) закуповуваних згідно з цим договором товарів без ПДВ або у випадку незгоди відповідача в подальшому оскаржувати таке включення, та, відповідно, не витрачати бюджетні кошти на покриття суми ПДВ.
Отже, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для звільнення операцій щодо постачання товарів за оспорюваним договором від оподаткування ПДВ та про наявність підстав для визнання недійсним договору в частині включення суми ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних за цим договором товарів і повернення сплаченого позивачем постачальнику ПДВ.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, беручи до уваги те, що за результатами апеляційного розгляду цієї справи доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню повністю. В позові належить відмовити повністю.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на прокуратуру.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_6» на рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/3008/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/3008/24 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, код ЄДРПОУ 02910114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_6" (АДРЕСА_1) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.10.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран