вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Справа№ 927/504/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 23.10.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025
повний текст рішення складено 25.08.2025
у справі № 927/504/25 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"
про стягнення 6 460 058,32 грн., -
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (відповідач) про стягнення 6 460 058,32 грн., з них: 3% річних - 1 543 858,84 грн. та інфляційних втрат - 4 916 199,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00423 від 24.09.2021 в частині своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем нараховано 3% річних у розмірі 1 543 858,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 916 199,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/504/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
22.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/1197/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 1 543 858,84 грн. 3% річних, 4 916 199,48 грн. інфляційних втрат та 77 520,70 грн. витрат на сплату судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено порушення відповідачем зобов'язань за договором № 65-150-SD-21-00423 від 24.09.2021 в частині своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення нарахованих 3% річних у розмірі 1 543 858,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 916 199,48 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25, 09.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25 в частині стягнення 125 364,63 грн. інфляційних втрат та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 125 364,63 грн. інфляційних втрат.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що позивачем при здійснені розрахунку інфляційних втрат не враховано методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць, що призвело до безпідставного стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" у справі № 927/504/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали господарської справи № 927/504/25.
23.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/504/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/504/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 та призначено розгляд справи на 23.10.2025.
14.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на позовну заяву зводяться до того, що кількість днів прострочення у спірному періоді фактично становить 16 днів, що відповідає порядку нарахування інфляційних втрат у неповному місяці.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" слід задовольнити, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25 в оскаржуваній частині скасувати, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом Чернігівської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 24.09.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (надалі - відповідач, постачальник універсальних послуг, ПУП) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00423 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого продавець зобов'язався продати, а ПУП - купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до п. 3.1. договору періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого календарного дня по 24:00 год. останнього календарного дня такого періоду (період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
Згідно з п. 3.3. договору обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання.
За умовами п. 3.4. договору відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що є додатком до додаткової угоди для періоду постачання. Кожна сторона самостійно зобов'язана до 10:00 за 2 (два) дні до кожного торгового дня (доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП.
Відповідно до п. 4.3. договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
В п. 4.6. договору визначено, що оплату за куплену електричну енергію ПУП здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у Розділі 13 цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 2 (два) робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.
Після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання, сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2-го робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає ПУП з накладенням кваліфікованого електронного підпису Акт купівлі - продажу електричної енергії (п. 4.9. договору).
Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікований електронним підписом (КЕП) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання (п. 11.1. договору).
Додатковими угодами № 28 від 23.10.2023, № 29 від 01.11.2023, № 30 від 28.12.2023, № 31 від 18.01.2024, № 32 від 23.01.2024, № 33 від 20.02.2024, № 34 від 20.03.2024, № 35 від 26.04.2024, № 36 від 27.05.2024 сторони погодили період постачання електричної енергії протягом листопада 2023 року - червня 2024 року, вартість та обсяги електричної енергії, а також етапи оплати, а саме:
- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
На виконання умов договору № 65-150-SD-21-00423 від 24.09.2021 у період з листопада 2023 року по червень 2024 року постачальник продав покупцю електричну енергію на загальну суму 1 366 293 318,08 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії: № 1321 від 30.11.2023 на суму 202 668 937,28 грн., № 1514 від 31.12.2023 на суму 208 758 204,00 грн., № 7 від 31.01.2024 на суму 221 671 887,10 грн., № 114 від 29.02.2024 на суму 202 489 961,40 грн., № 204 від 31.03.2024 на суму 167 152 834,51 грн., № 330 від 30.04.2025 на суму 137 254 254,19 грн., № 443 від 31.05.2024 на суму 122 283 561,30 грн., № 530 від 30.06.2024 на суму 104 013 678,30 грн.
Позивач зазначає, що ТОВ "Енера Чернігів" оплатило поставлену електричну енергію, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки продавця та банківськими виписками за період з 01.10.2023 по 05.02.2024 та з 12.01.2024 по 30.06.2024, але таку оплату проведено з порушенням встановлених додатковими угодами строків оплати, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 543 858,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 916 199,48 грн.
В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з вартості загального обсягу електричної енергії за додатковими угодами, а не з вартості купленої електричної енергії, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність таких нарахувань. Крім того, позивач безпідставно просить стягнути інфляційні збитки, нараховані за період, менший половини місяця, а саме з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн. При цьому, у разі задоволення позовних вимог відповідач просить зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат до 1 (однієї) грн., враховуючи, що вартість отриманої електричної енергії оплачена в повному обсязі, відповідач є постачальником універсальних послуг населенню на території Чернігівської області, а спірний період споживання припадає на широкомасштабне вторгнення російської федерації на території України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 125 364,63 грн., колегія суддів переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та не перевіряє обґрунтованість та законність судового рішення в частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 543 858,84 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 790 834,85 грн. (4 916 199,48 грн. - 125 364,63 грн.) та судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
В частині другій статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною 5 статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078).
Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 зроблено такі висновки щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України:
"сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 920/1491/23.
Як встановлено судом, згідно із пунктом 6 додаткових угод для періодів постачання листопад 2023 року - червень 2024 року оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного розрахункового місяця постачальник універсальних послуг здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.
З огляду на погодження сторонами умов щодо форми розрахунків "попередня оплата" невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення та розраховується виходячи із погоджених сторонами обсягів та підлягає остаточному виконанню, з урахуванням коригувань проведених саме за наслідком фактичного обсягу купленої електричної енергії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 902/1511/23.
Колегією суддів встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідач наголошував, що позивач безпідставно просить стягнути інфляційні збитки нараховані за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн., оскільки такі нарахування проведено за період, який становить менше половини місяця.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правильне їх нарахування, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до умов додаткових угод до договору для періоду постачання оплата здійснюється у формі попередньої поетапної оплати - п'ять етапів для кожного періоду постачання. Враховуючи такий порядок розрахунків, здійснення кожного з п'яти платежів у межах однієї додаткової угоди до договору для періоду постачання є окремим грошовим зобов'язанням.
Згідно з вимогами пункту 3 частини З статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1ст. 14 ГПК України).
Частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
З аналізу змісту наведених статей вбачається, що нарахування інфляційних, зокрема, визначення суми заборгованості та періодів нарахування є обов'язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення таких сум.
Суд зобов'язаний перевірити наданий розрахунок на предмет дотримання у такому розрахунку вимог чинного законодавства та правильності арифметичних розрахунків. Однак, суд не має права самостійно замість позивача складати розрахунки інфляційних втрат та штрафних санкцій, зокрема, визначати період нарахування таких сум тощо.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 910/18557/20 зазначено наступне:
«Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду».
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за березень 2023 року, за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати 25 072 925,17 грн. за другим етапом (не пізніше 4-го числа розрахункового місяця) нараховано інфляційні втрати за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн., отже прострочення за даним етапом зобов'язання становило менше 15 днів в межах одного місяця (кількість днів прострочення 14 днів). Відтак, у позивача були відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн. підлягає скасуванню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові в частині стягнення інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024 у розмірі 125 364,63 грн.
Судові витрати
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позову до суду першої інстанції в частині стягнення 125 364,63 грн. інфляційних втрат та за подачу апеляційної скарги - покласти на Акціонерне товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2025 у справі № 927/504/25 в частині стягнення 125 364,63 грн. інфляційних втрат - скасувати, прийняти нове, яким відмовити в позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 125 364,63 грн. інфляційних втрат за період з 07.03.2024 по 20.03.2024.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 42041573, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (ідентифікаційний код 41823846, адреса: 14013, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 126Б) 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.
5. Матеріали справи № 927/504/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко