79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" жовтня 2025 р. Справа №921/12/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Саната Т» від 04.08.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/2411/25 від 05.08.2025)
на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 (повний текст рішення складено 15.07.2025, суддя Гевко В.Л.)
у справі № 921/12/25
за позовом: Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (надалі - РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях), м.Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Саната Т» (надалі - ТОВ "Саната Т"), м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, м.Тернопіль
про: виселення з орендованого державного нерухомого майна,
з участю представників:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б.;
від позивача (в режимі відеоконференції): Ткач Р.М.;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Свірський Т.В.;
від третьої особи (в режимі відеоконференції): Вальчук В.І.
Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» про виселення ТОВ «САНАТА Т» з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м, інвентарний номер: 101000032, реєстровий номер: 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 30а.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі №921/12/25 (суддя В.Л. Гевко) у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, викладене у відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. №758 від 30.01.2025), відмовлено. У задоволенні позову відмовлено. Судові витрати, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області. Стягнуто з Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на користь Тернопільської обласної прокуратури - 3 028,00 грн. судового збору.
26.05.2025 представник відповідача - адвокат Свірський Т.В. через систему "Електронний суд" подав до суду першої інстанції заяву (вх. №3850 від 27.05.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/12/25, у якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 41 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
30.05.2025 позивач через систему "Електронний суд" до місцевого господарського суду подав заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. №3979 від 30.05.2025), у яких просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, у зв'язку з тим, що рішенням суду у даній справі судові витрати покладено на третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в порядку ч.9 ст. 129 ГПК України.
02.06.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву (вх. №4002 від 02.06.2025), у якій позивач просив суд першої інстанції зменшити розмір витрат відповідача на правову допомогу до 2 400,00 грн. та покласти їх на Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.
03.06.2025 Тернопільською обласною прокуратурою подано заперечення (вх. №4048 від 04.06.2025) на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких прокурором зазначено, що з урахуванням характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів, час витрачений представником на виконання робіт, розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги ТОВ "Саната Т" в сумі 41 000,00 грн. є необґрунтованим та порушує принцип справедливості, тому не підлягає задоволенню.
04.06.2025 через систему "Електронний суд" Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області подав до суду першої інстанції заперечення щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. №4079 від 04.06.2025), у яких третя особа просила суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення зі сторони позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн. або зменшити їх розмір, з урахуванням критерію розумності, обґрунтованості та співмірності.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 (суддя І.П. Шумський) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
При ухваленні додаткового рішення суд, не надаючи жодної правої оцінки наданим відповідачем доказам понесення витрат на професійну правничу допомогу та поданим іншими учасниками справи запереченням щодо стягнення витрат на правову допомогу, їх розміру, з урахуванням того, що спір у справі №921/12/25 виник з вини третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, на яку рішенням суду від 19.05.2025 покладено витрати зі сплати судового збору, відмовив у задоволенні заяви відповідача від 26.05.2025 про покладення витрат на правову допомогу на позивача. При цьому суд зазначив, що чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, ТОВ "Саната Т" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 у справі № 921/12/25 та ухвалити нове додаткове рішення про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн.
Скаржник оскаржуване додаткове рішення вважає ухваленим з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що беручи до уваги факт ухвалення у даній справі рішення суду про відмову в позові, витрати на правничу допомогу підлягали стягненню саме з позивача, а не з третьої особи, як виснував суд першої інстанції. Також звертає увагу на те, що чинні положення Господарського процесуального кодексу України зобов'язують суд здійснити розподіл судових витрат (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), незалежно від формулювання заяви про ухвалення додаткового рішення в частині визначення заявником учасника справи, на якого слід покласти такі витрати.
Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів скаржника, вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а додаткове рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Зокрема зазначили, що при ухвалені додаткового рішення суд врахував ту обставину, що згідно рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі №921/12/25 судові витрати, в порядку частини 9 статті 129 ГПК України, покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, тому судом правомірно відмовлено відповідачу у задоволені заяви про покладання витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн, які являються також складовою судових витрат на сторону позивача.
Третя особа не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.
Прокурор, представники позивача та третьої особи просили залишити без змін оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
При ухваленні постанови колегія суддів керувалася таким.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії: ордера серії ВО №1095833 від 21.01.2025, виданого адвокатом Свірським Т.В. на надання правничої допомоги ТОВ "Саната Т" у Господарському суді Тернопільської області, Західному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.07.2022; договору від 27.07.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Саната Т" та адвокатом Свірським Т.В.; додаткової угоди від 21.01.2025 до договору про надання правничої допомоги; акта надання - отримання послуг від 26.05.2025 на суму 41 000,00 грн.
Матеріалами даної справи підтверджено, що адвокат Свірський Т.В. відповідно до умов договору від 27.07.2022, додаткової угоди від 21.01.2025, виданого ним ордера на надання правової допомоги серії ВО №1095833 від 21.01.2025, від імені ТОВ "Саната Т" здійснював представництво інтересів відповідача у даній справі, а саме: - підготував та подав: заяву від 21.01.2025 про надання доступу до електронної справи та ознайомлення з матеріалами справи з додатками; відзив від 29.01.2025 з додатками; заяву від 04.03.2025 про проведення підготовчого засідання 04.03.2025 без участі представника відповідача; заперечення від 04.03.2025; додаткові пояснення від 30.03.2025; - приймав участь в судових засіданнях 11.02.2025, 25.03.2025, 14.04.2025, 15.04.2025, 29.04.2025, 05.05.2025, 12.05.2025, 19.05.2025, що підтверджується протоколами судових засідань.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 названого Кодексу унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 921/12/25, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у задоволенні позову відмовлено; витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн. покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій третьої особи.
За загальним правилом, витрати на правничу допомогу, понесені стороною у справі, можуть бути стягнуті з іншої сторони, якщо вона є винною у виникненні спору або якщо це передбачено договором. Якщо третя особа є стороною у справі (наприклад, співвідповідачем або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги), то витрати на правничу допомогу можуть бути стягнуті з неї, якщо суд визнає її відповідальною. Витрати на правничу допомогу можуть бути стягнуті з третьої особи, якщо її дії стали причиною судового спору, якщо вона порушила права іншої сторони або якщо це передбачено законом.
Чинним процесуальним законом не передбачено заборони стягувати витрати на професійну правничу допомогу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (подібний висновок викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 910/13137/21, від 08.04.2025 у справі №907/947/22).
За приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що у прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/12/25 заявник просив стягнути із сторони позивача на користь відповідача 41 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При ухваленні оскаржуваного додаткового рішення з урахуванням того, що спір у справі №921/12/25 виник з вини третьої особи - Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, суд першої інстанції, не надаючи правої оцінки наданим відповідачем доказам понесення витрат на професійну правничу допомогу та поданим іншими учасниками справи запереченням щодо стягнення витрат на правову допомогу, їх розміру відмовив у задоволенні заяви відповідача від 26.05.2025 про покладення витрат на правову допомогу на позивача.
Протилежне призвело б до виходу судом за межі прохальної частини заяви від 26.05.2025 про ухвалення додаткового рішення.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 у справі №921/12/25.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 у даній справі ухвалене у відповідності до норм процесуального права, яке необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 126, 129, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Саната Т» залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2025 у справі №921/12/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук