79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" жовтня 2025 р. Справа №921/12/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 22.07.2025 (вх.№ ЗАГС 01-05/2277/25 від 22.07.2025)
та апеляційну скаргу Заступника Керівника Тернопільської обласної прокуратури від 22.07.2025 (вх.№ ЗАГС 01-05/2278/25 від 22.07.2025)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 (повний текст рішення складено 03.07.2025, суддя Гевко В.Л.)
у справі № 921/12/25
за позовом: Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (надалі РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях), м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» (надалі ТОВ "САНАТА Т"), м.Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, м.Тернопіль
про: виселення з орендованого державного нерухомого майна,
з участю представників:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б.;
від позивача (в режимі відеоконференції): Ткач Р.М.;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Свірський Т.В.;
від третьої особи (в режимі відеоконференції): Вальчук В.І.
Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» про виселення ТОВ «САНАТА Т» з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м, інвентарний номер: 101000032, реєстровий номер: 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 30а.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.01.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (правонаступником майна, прав та обов'язків, якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (Орендар) укладено договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності, на використання частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м, розміщеної за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль. Вказане майно перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (Балансоутримувач). 29.01.2019 між Балансоутримувачем та Орендарем підписано акт приймання-передавання нерухомого майна, яке згідно з національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», що затверджений наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, входить до групи промислових та складських будівель. Листом від 17.10.2023 №11 Орендар повідомив Орендодавця та Балансоутримувача, про те, що Товариство має намір продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії даного договору, та що ТОВ «САНАТА Т» не направлятиме заяву про продовження договору у відповідності до положень частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ХІ, так як, згідно пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування. Однак, 24.10.2023 на адресу Регіонального відділення надійшов лист від Балансоутримувача №1114 адресований Орендодавцю та Орендарю, в якому Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області згідно пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» зазначив, що орендовані Товариством площі будуть використовуватися Балансоутримувачем для власних потреб та що Балансоутримувач заперечує щодо продовження даного договору оренди. Листом від 01.02.2024 №129 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області проінформував Регіональне відділення, що листом від 26.01.2024 №109 Орендарю надіслано для підписання акт повернення з оренди нерухомого майна, однак Орендар відмовився від передачі орендованого майна Балансоутримувачу та просило Орендодавця вжити заходів щодо повернення майна.
Підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначає про порушення відповідачем умов договору оренди, що завдає шкоди економічним інтересам держави, що є підставою для представництва інтересів Фонду прокурором у суді. У даному випадку Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях не вжито заходів щодо захисту економічних інтересів держави, відтак тривале невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, звільнення відповідачем орендованого майна, є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави прокурором.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі №921/12/25 (суддя В.Л. Гевко) у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, викладене у відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. №758 від 30.01.2025), відмовлено. У задоволенні позову відмовлено. Судові витрати, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області. Стягнуто з Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на користь Тернопільської обласної прокуратури - 3 028,00 грн. судового збору.
При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що Балансоутримувач повідомляв Орендаря про необхідність використання орендованого майна для власних потреб, проте, не обґрунтував необхідності використання об'єкта оренди для власних потреб, а також не надав доказів, які підтверджували б крайню необхідність використання орендованого майна. Також Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області суду не доведено, що вказане майно під час воєнного стану стало необхідне і що без нього Регіональний офіс не може далі ефективно функціонувати. Відтак, суд констатував, що повідомлення про не продовження договору оренди № 1238 від 29.01.2019 не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а договір оренди №1368 від 29.01.2019 нерухомого майна, що належить до державної власності, продовжив свою дію.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у даній справі в частині відмови у задоволенні позову та покладення судових витрат на третю особу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.
Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що орендоване відповідачем нерухоме майно необхідне для розміщення належної Офісу техніки та проведення ремонтної кампанії в ремонтно-механічній майстерні, яка знаходиться поруч із об'єктом оренди. Тому Регіональний офіс, у визначений законодавством строк, повідомив Орендаря та ФДМ України листами від 24.10.2023 №1114 та від 13.11.2023 № 1192 про не продовження договору оренди, у зв'язку із необхідністю використання орендованого нерухомого майна для власних потреб, а також грубим порушенням Товариством умов договору в частині самовільного влаштування капітальної споруди на орендованій ділянці. Судом при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги зазначені Балансоутримувачем обставини та докази, а саме, що з введенням воєнного стану в Україні, введенням в дію плану цивільного захисту на особливий період, Регіональний офіс, як територіальну спеціалізовану протипаводкову службу та підприємство критичної інфраструктури, зобов'язано привести у відповідність всю наявну техніку з метою підвищення ефективності і вдосконалення роботи з виконання заходів по запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, їх протидії і мінімізації наслідків, а також для забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Регіональним офісом не ставилося питання про дострокове розірвання (припинення) договору оренди, у зв'язку із визначенням Офісу критично важливим чи вилученням техніки на потреби ЗСУ.
Не погоджується Регіональний офіс із рішенням суду в частині покладення судових витрат на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України. Стверджує, що жодних зловживань процесуальними правами чи неправильних дій РОВР у Тернопільській області, як Балансоутримувачем майна, для припинення договору оренди № 1368 від 29.01.2019, не допущено. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено та не зобов'язано власника майна чи Балансоутримувача звітувати перед Орендарем про намір чи порядок подальшого використання державного майна. Незважаючи на закінчення 28.01.2024 строку дії договору оренди № 1368, станом на липень 2025 року, Орендарем державне майно не повернуто. Крім того, скаржник зазначає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області надано згоду ТОВ «САНАТА Т» на встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв.м, інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна, 30а м. Тернопіль, однак Товариством встановлено капітальну споруду ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерхову, із металевого нерозрізного каркасу. Незважаючи на висновок експерта Богомольного А. Н. від 23.05.2022, ТОВ «САНАТА Т» безпідставно вважає встановлену ним споруду тимчасовою, а не капітальною. На момент закінчення строку дії договору оренди жодних заходів щодо демонтажу капітальної споруди або приведення орендованого майна до стану, який був на момент передачі його в оренду Товариством не здійснено.
Заступник Керівника Тернопільської обласної прокуратури, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у даній справі, також звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, у іншій частині рішення залишити без змін. Рішення суду в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишити без змін.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зазначає, що лише після закриття підготовчого провадження 25.03.2025 представником відповідача 30.03.2025 подано додаткове пояснення у справі, у якому він посилався на постанову Верховного Суду від 04.03.2025 у справі № 914/622/24, яка була доступна у реєстрі судових рішень з 14.03 2025 та правовий висновок, на його думку, у якій підлягав застосуванню у даній справі, інших вагомих підстав, які існували на момент підготовчого засідання, але які судом не було враховано ним не наведено. Разом з тим, суд першої інстанції постановив ухвалу від 15.04.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 921/12/25 та долучення до матеріалів справи додаткових пояснень представника відповідача. У зазначеній ухвалі відсутнє обґрунтування про вагомість підстав повернення до підготовчого засідання. З врахуванням наведеного, скаржник вважає, що судом першої інстанції були зроблені неправильні висновки щодо наявності підстав для долучення додаткових пояснень представника відповідача та повернення до підготовчого засідання, оскільки обставини, на які покликався представник відповідача не є вагомими. Наголошує, що у спірних правовідносинах виникла ситуація, за якої держава, як власник спірного майна, в особі відповідно уповноважених державних органів, не може отримати у своє розпорядження майно для того, щоб забезпечити можливість використовувати його для здійснення статутної діяльності державної організації, яка є його Балансоутримувачем. Під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено, яким саме правом зловживав Балансоутримувач, адже він дотримався строків та норм законодавства щодо повідомлення Орендаря про намір припинити договірні відносини та повернути власне майно у своє користування після закінченні дії договору оренди. Також судом не взято до уваги усі надані докази та пояснення сторін щодо обґрунтування необхідності використання власного майна.
Позивач у відзивах на апеляційні скарги підтримав доводи, наведені скаржниками, зокрема зауважив, що суд першої інстанції помилково застосував правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 04.03.2025 у справі № 914/622/24 щодо п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, адже обставини у справі №921/12/25 та у справі №914/622/24 є різними, також відмінними є предмети та суб'єктні склади учасників зазначених судових справ. Позиція Орендодавця полягає у тому, що незважаючи на те, що у листах про необхідність орендованого майна для власних потреб Офіс не навів пояснень використання об'єкта оренди виходячи з установчих завдань, Господарський суд Тернопільської області помилково відмовив у задоволені позовних вимог про виселення Товариства з орендованого майна не взявши до уваги докази та обґрунтування третьої особи надані в процесі розгляду справи, які підтверджують, що майданчик дійсно потрібен для потреб Офісу. Просить задовольнити апеляційні скарги Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області та Заступника Керівника Тернопільської обласної прокуратури та скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі №921/12/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідач не надав суду письмових відзивів на апеляційні скарги.
Прокурор, представники позивача та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи, наведені у апеляційних скаргах.
Відповідач просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційні скарги - без задоволення.
Вивчивши апеляційні скарги, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
29 січня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області, правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (Орендар) було укладено договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Згідно з п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину площадки з залізобетонним покриттям №14 (далі Майно), площею 864,0 кв.м, реєстровий номер 05379205.40. ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна, будинок 30А, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (Банасоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30 листопада 2018 року і становить за незалежною оцінкою 330 200,00грн. (без ПДВ).
Майно передається в оренду з метою: для складування будматеріалів (п.1.2 договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Орендоване майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду третім особам (п.п. 2.1-2.2 договору).
Порядок і умови нарахування орендної плати сторони погодили у розділі 3 договору.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.10, 5.14 договору Орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення (мети оренди) та цього договору. У разі припинення або розірвання договору, повернути Балансоутримувачу, вказаному Орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря. За два місяці до закінчення терміну дії договору проінформувати Орендодавця про свій намір продовжити (припинити) дію договору.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що Орендар за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління може здійснювати капітальний ремонт, проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.
Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду майно за цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1 договору).
Пунктом 10.4 договору сторони погодили, що у разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив Орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, Орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 10.4 договору).
Відповідно до п. 10.6 договору його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації Орендаря юридичної особи; використання Орендарем майна всупереч договору або призначенню орендованого майна; передачі Орендарем орендованого майна іншій особі; Орендодавець має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в разу несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд; невиконання Орендарем п. 3.9 і 5.2 договору; невиконання Орендарем п. 5.8 договору.
У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід'ємне поліпшення-власністю держави та компенсації не підлягають. Поліпшення майна, зроблені Орендарем як за згодою, так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає (п.п. 10.8-10.9 договору).
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря (п. 10.10-10.11 договору).
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29 січня 2019 року по 28 грудня 2021 року включно (п. 10.1 договору).
Орендоване майно - частина площадки з залізобетонним покриттям № 14 площею 864,0 кв.м, інвентарний номер: 101000032, реєстровий номер: 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 30а та перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (Балансоутримувач) передано Орендарю (відповідачу у справі) згідно з актом приймання-передавання нерухомого майна від 29.01.2019.
На звернення Орендаря від 08.02.2019 №7 щодо надання згоди на встановлення тимчасової споруди піднавісу на частині площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 864,0 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 30А, м. Тернопіль, Регіональним відділенням (лист від 06.05.2019 №18-14-01569), Державним агентством водних ресурсів (лист від 24.04.2019 №2368/4/7/11-19), Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області (лист від 06.05.2019 №18-14-01569) було погоджено встановлення тимчасової споруди на об'єкті оренди державного майна, відповідно до запропонованих органом управління критеріям.
Враховуючи зазначені погодження у 2019 році, ТОВ "САНАТА Т" на орендованому майні було встановлено споруду.
Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 15.07.2019, виготовленого експертом Рубін Е.Я. За результатами проведеного технічного обстеження об'єкта встановлено, що це - тимчасова споруда (навіс) по вул.Текстильна, 30а, м. Тернопіль, загальною площею 881,5 м2.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ХІ, що набрав чинності 27.12.2019 та введений в дію з 01.02.2020, на підставі звернення Орендаря від 24.03.2021 №20 про приведення у відповідність строку дії договору оренди між Орендарем та Балансоутримувачем укладено договір про внесення змін та доповнень №1 від 17.06.2021 та №2 від 19.07.2022 згідно якого договір оренди від 29.01.2019 №1368 викладено в новій редакції.
Згідно з пунктами 4.1, 6.1 Розділу І Змінюваних умов договору оренди об'єктом оренди являється частина площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м, інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, вартість якої станом на 30.11.2018 становить без ПДВ 330 200,00 грн., що розміщена за адресою: вул.Текстильна, 30А, м. Тернопіль.
Пунктом 7 Розділу І Змінюваних умов договору оренди передбачено, що цільове призначення майна для складування будматеріалів (згідно договору про внесення змін №2 від 19.07.2022).
Відповідно до пунктів 9.1 (4), 16 Змінюваних умов договору оренди місячна орендна плата без ПДВ становить 4 824,51 грн. (базовий місяць травень 2021 року). Співвідношення розподілу орендної плати становить 50% Балансоутримувачу та 50% Орендодавцю.
Пунктом 12.1 (3) Змінюваних умов договору оренди передбачено, що договір діє до 28.01.2024.
В матеріалах справи міститься копія звіту від 23.05.2022 про огляд та обстеження технічного стану споруди складу за адресою вул. Текстильна, 30а у м. Тернополі, що виготовлений експертом Кузів І.М. та затверджений ФОП Богомольний А.Н. на замовлення Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області.
Технічним висновком експерта встановлено, що даний для огляду і обстеження об'єкт є капітальною спорудою ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерховий, із металевого нерозрізного каркасу.
Як зазначає позивач у позовній заяві, Орендодавець запропонував ТОВ «САНАТА Т» у строк до 22.08.2022 усунути вищезазначене порушення шляхом демонтажу капітальної споруди та встановлення тимчасової споруди або приведення орендованого майна до стану, який був на момент передачі його в оренду.
Відповідно до пояснення Орендаря № 10-13/07 від 13.07.2022 навіс є тимчасовою спорудою, що підтверджується договором з КП «Місто» від 11.03.2019, договором про здійснення технічного обстеження об'єкта архітектури №1-37/27 від 09.07.2019, звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 15.07.2019, а також листом про надання копії проекту та копії звіту про проведення технічного обстеження від 01.08.2019 № 31, адресований Балансоутримувачу.
22.08.2022 ТОВ «САНАТА Т» листом № 12 повідомило, що вимоги щодо демонтажу споруди є безпідставними, оскільки відсутні будь-які документи, що підтверджують факт того, що споруда, яка розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль є капітальною, а надана копія звіту експерта Кузіва І.М. про капітальність зазначеної споруди не може братися до уваги, оскільки не завірена належним чином, а тому не представляється можливим встановити достовірність такого звіту, а для об'єктивності проведення експертизи на предмет визначення того чи являється споруда капітальною, необхідним є фактичний ретельний її огляд. Проте, огляд експертом не проводився, а до Товариства ніхто не звертався з приводу надання відповідних документів та доступу до споруди.
27.01.2023 ТОВ «САНАТА-Т» листом № 3 звернулося до Регіонального відділення ФДМ, в якому Товариство зазначило про те, що вищезазначена споруда є тимчасовою, а не капітальною.
Регіональне відділення Фонду листом від 09.02.2023 №11-112-00229 повідомило Балансоутримувача Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, що відповідно до п.12.6.6 договір оренди може бути достроково припинений на вимогу будь якої сторони цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством, та як сторона за вищезазначеним договором оренди та замовник звіту про огляд та обстеження технічного стану вказаної споруди не позбавлений права ставити перед Орендарем та судом питання про дострокове розірвання даного договору.
17.10.2023 ТОВ "САНАТА Т" звернулось з листом №11 до Орендодавця та Балансоутримувача, повідомивши про намір продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2019, а також про те, що Товариство не направлятиме заяву про продовження договору у відповідності до положень частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ХІ, так як, згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.
24.10.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся з листом №1114 до Орендодавця та Орендаря, в якому заперечив проти продовження договору оренди та зазначив, що орендовані Товариством площі будуть використовуватися Балансоутримувачем для власних потреб, при цьому посилався на пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
13.11.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, звернувся з листом №1192 до Орендодавця та Орендаря, повідомивши, що підставами для не продовження договору оренди є те, що орендоване майно потрібне Балансоутримувачу для власних потреб, а також те, що Орендарем замість тимчасової споруди на орендованому майні встановлено споруду капітальну.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, враховуючи листи Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 24.10.2023 №1114 та від 13.11.2023 №1192 щодо необхідності використання орендованого майна для власних потреб, 16.11.2023 прийняло наказ №275 про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.01.2019 №1368 - частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,00 кв. м., за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Тернопільська область, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у зв'язку із закінченням строку його дії 28 січня 2024 року.
Листом від 17.11.2023 №11-112-01775 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило ТОВ "САНАТА Т" про те, що прийняло рішення припинити договір оренди та необхідність повернення майна після закінчення строку дії договору.
25.01.2024 ТОВ "САНАТА Т" звернулось до Регіонального відділення ФДМ із листом від 22.01.2024 №3, в якому інформувало, що надалі продовжуватиме користуватися орендованим майном після 28.01.2024. Також у листі зазначено, що орендоване майно не є приміщенням в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому договір не можна розірвати на підставі частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Листом від 01.02.2024 №129 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області проінформував Регіональне відділення, що листом від 26.01.2024 №109 ТОВ "САНАТА Т" надіслано для підписання акт повернення з оренди нерухомого майна, однак Орендар відмовився від передачі орендованого майна Балансоутримувачу та просив Орендодавця вжити заходів щодо повернення майна.
Наведені обставини стали підставою звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом до суду про виселення ТОВ «САНАТА Т» з спірного орендованого державного нерухомого майна,
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 січня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області, правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (Орендар укладено договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності. Відповідно до умов даного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину площадки з залізобетонним покриттям №14, площею 864,0кв.м, реєстровий номер 05379205.40. ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна,30а, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30 листопада 2018 року і становить за незалежною оцінкою 330 200,00 грн. (без ПДВ). Майно передається в оренду з метою: для складування будматеріалів.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 із змінами та доповненнями встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його укладено.
У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Разом з тим, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі Указів Президента України та триває на сьогоднішній день.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.10.2019 №157-ХІ визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
27.05.2022 на виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022 (далі - Постанова №634).
У абз. 1 п. 5 Постанови №634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (абз. 6 п. 5 Постанови №634).
Пунктом 16 Постанови №634 визначено Орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, змістом наведених положень постанови №634 встановлено автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за таких умов: - строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; - відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону №157-ІХ.
Як зазначалось вище, пунктом 12.1 договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.06.2021 до договору оренди № 1368 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2019, сторони погодили, що договір діє до 28.01.2024.
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що 17.10.2023 ТОВ "САНАТА Т" звернулось до Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області з листом № 31, в якому повідомило про бажання продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору. Також орендарем повідомлено, що Товариство не направлятиме заяву про продовження договору у відповідності до положень ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як згідно з п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2023 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", у разі коли граничний строк для подання заяви (з відповідними додатками) щодо продовження договору оренди припадає на період після воєнного стану, це строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.
Проте, 24.10.2023 Балансоутримувач - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області листом № 1114 повідомив Регіональне віддання ФДМ та ТОВ "САНАТА Т", що заперечує проти продовження даного договору оренди, оскільки таке майно використовуватиме для власних потреб. У зазначеному листі не обгрунтовано, для яких саме потреб необхідне це майно.
13.11.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до Регіонального відділення ФДМ України та ТОВ "САНАТА Т" з листом № 1192, у якому зазначив, що Оорендарем порушено вимоги п.5.1., п.5.5 договору оренди № 1368 (використання орендованого майна відповідно до його призначення (мети оренди) та умов цього договору; забезпечення Орендодавцю і Балансоутримувачу доступу на об'єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору), а також необхідністю використання нерухомого майна для власних потреб, Регіональним офісом повідомлено Орендаря про не продовження договору оренди з підстав, визначених п.п.2, п.п.4 ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині.
Підставами для видачі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях наказу за №275 від 16.11.2023 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди», яким припинено дію договору оренди державного нерухомого майна № 1368 від 29.01.2019 (частини площадки з залізобетонним покриттям №14, площею 864,00 кв. м, розміщеної за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області), у зв'язку із закінченням строку його дії 28.01.2024, слугували, зокрема, листи Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області №1114 від 24.10.2023 та №1192 від 13.11.2023, у яких Балансоутримувач вказував на необхідність використання орендованого майна для власних потреб.
Отже, листами від 24.10.2023 та від 13.11.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області лише повідомив ТОВ «САНАТА Т» (Орендаря) про необхідність використання майна для власних потреб, проте не вказав для чого саме буде використовуватися орендоване майно, тобто без будь якого обґрунтування такої необхідності, що вказує на невідповідність повідомлення вимогам законодавства.
При цьому обов'язковість такого обґрунтування передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб), так і абзацу 2 цієї ж норми, (наявність випадків, передбачених статтею 7 цього Закону), з відсилкою до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону.
Згідно правового висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 04.03.2025 у справі № 914/622/24 «… форма такого повідомлення балансоутримувача про відмову в продовженні договору оренди не визначена законодавством. Водночас за змістом наведених норм, таке повідомлення (звернення) балансоутримувача у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 повинно містити обґрунтування необхідності використання об'єкта оренди саме для власних потреб балансоутримувача з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, які повинні відповідати законодавству, а також статуту чи положенню балансоутримувача. При цьому в розумінні наведених норм власними потребами балансоутримувача можуть бути потреби у використанні об'єкта оренди з урахуванням його функціонального призначення для забезпечення здійснення статутної діяльності балансоутримувача. Колегія суддів вважає, що повідомлення балансоутримувача, в якому не зазначено про необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб балансоутримувача та не наведено обґрунтування необхідності такого використання, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендар, як більш уразлива сторона в таких правовідносинах, має право вимагати дотримання щодо нього загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності».
Законодавство захищає в якісь мірі відповідача, як орендаря, у воєнний час продовжуючи йому строк дії користування орендованим майном. А припинення оренди з боку орендодавців, у тому числі державних органів мають бути вагомими, підставними та обґрунтуваними.
Проте, у спірному випадку Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області цих принципів не дотримано.
З огляду на те, що Балансоутримувач не обґрунтував необхідності використання такого об'єкта оренди, саме для власних потреб, з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, договір оренди № 1368 від 29.01.2019, є таким, що продовжив свою дію на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, вказані норми закону є певною гарантією для орендаря, у воєнний час продовжувати користуватися орендованим майном, яке забезпечує його господарську і підприємницьку діяльність.
Щодо тверджень скаржника - Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області про встановлення Орендарем капітальної споруди на частині спірної площадки із залізобетонним покриттям, колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що на звернення ТОВ "САНАТ Т" від 08.02.2019 №7 щодо надання згоди на встановлення тимчасової споруди піднавісу на частині площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 864,0 кв. м, що знаходиться за адресою: вул.Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Регіональним відділенням ФДМ (лист від 06.05.2019 №18-14-01569), Державним агентством водних ресурсів (лист від 24.04.2019 №2368/4/7/11-19), Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області (лист від 06.05.2019 №18-14-01569) було погоджено встановлення тимчасової споруди на об'єкті оренди державного майна, відповідно до запропонованих органом управління критеріям.
У 2019 році за погодженням всіх уповноважених сторін на об'єкті оренди встановлено тимчасову споруду піднавіс.
Таким чином, як Орендодавець так і Балансоутримувач погоджували встановлення тимчасової споруди піднавісу.
Більше того, у 2021-2022 роках сторонами укладено договори про внесення змін до договору оренди 1368 нерухомого майна, що належить до державної власності, та викладено його в новій редакції без будь-яких застережень щодо правомірності існуючої споруди.
При цьому, як зазначалось вище, підставою для видачі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях наказу за №275 від 16.11.2023 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди», яким припинено дію договору оренди державного нерухомого майна № 1368 від 29.01.2019 вказазно - необхідність використання орендованого майна для власних потреб.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права, та фактичних обставин даної справи, колегія суддів вважає підставним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2019 є таким, що продовжився на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану автоматично, в силу прямої норми закону, що не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір.
Отже, відповідач на законних підставах користується орендованим майном, підстави для виселення ТОВ «САНАТА Т» з орендованого державного нерухомого майна - відсутні.
Щодо заперечень Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області в частині покладення судом першої інстанції судових витрат на третю особу, в порядку ч. 9 ст.129 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, саме Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області, як Балансоутримувачем, вчинялись дії для припинення договору оренди № 1368 від 29.01.2019 (написання листів Орендарю та Орендодавцю). Проте, такі дії третьої особи вчинялись з порушенням порядку, а саме, без обґрунтування використання такого майна для конкретних власних потреб, як це вимагає Закон України "Про оренду державного та комунального майна.
З огляду на те, що спір виник, внаслідок неправильних дій саме Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, суд першої інстанції в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України, підставно поклав на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області судові витрати.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника - Заступника Керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті ухвали від 15.04.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 921/12/25 та долучення до матеріалів справи додаткових пояснень представника відповідача.
Як видно з матеріалів справи, 30.03.2025 представником ТОВ «САНАТА Т» через систему «Електронний суд» подано до суду першої інстанції додаткові пояснення у справі.
За змістом ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засідання з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до пунктів 10, 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20).
Місцевий господарський суд, розглянувши та надавши оцінку поданим відповідачем додатковим поясненням у справі, врахувавши те, що нормами ГПК України передбачено вирішення заяв та клопотань учасників справи лише на стадії підготовчого провадження, врахувавши зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, дійшов висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 921/12/25.
Отже, доводи скаржників не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі № 921/12/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області та Заступника Керівника Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2025 у справі №921/12/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук