Провадження № 11-сс/821/495/25 Справа № 697/2540/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подана скарга мотивована тим, що 21.09.2025 вона звернулася до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про вчинення відносно її чоловіка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення з приводу незаконного затримання та утримання в ТЦК.
Вказане повідомлення про злочин було зареєстровано в ЖЕО № 7055 від 21.09.2025, про що свідчить копія талону-повідомлення.
Вважає невнесення слідчим відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області відомостей до ЄРДР свідчить про бездіяльність правоохоронного органу та протиправність такої бездіяльності, оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.10.2025 скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, прийняти нову, якою задовольнити скаргу.
Вказує, що слідчий суддя встановив факт здійснення нею 21.09.2025 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також оформлення 21.09.2025 талону повідомлення ЄО про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, та при цьому робить висновок про відсутність підстав для задоволення скарги.
При винесені оскаржуваного рішення слідчий суддя не перевірив та не надав належної оцінки змісту скарги так і змісту заяви про можливе вчинення кримінального правопорушення. Так, слідчим суддею залишено поза увагою та не з'ясовано підстави, які слугувати затриманню мого чоловіка, адже протокол затримання не складався, доказів перебування ОСОБА_7 у розшуку матеріали справи не містять та до пояснення працівника РТЦК не додано. В ухвалі не зазначено на підставі, яких мотивів слідчий дійшов до висновку про відсутність підстав для невнесення до ЄРДР, що протирічать позиції ВПВС 818/1526/18, на яку посилався сам суд.
Враховуючи те, що у заяві скаржниці від 21.09.2025 наявна інформація щодо обставин, які можуть свідчити про можливий факт існування події кримінального правопорушення, вважає, що зазначених у заяві відомостей достатньо для внесення відомостей до ЄРДР та їх подальшої детальної перевірки в процесуальному порядку.
Додатково зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування по такій заяві абсолютно не означає, що воно матиме результатом притягнення певної особи до кримінальної відповідальності з усіма наслідками, що витікають із цього, оскільки під час процесуальної перевірки може бути не встановлено складу злочину, що слугуватиме підставою для закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши скаржницю, яка підтримала доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя вказав, що її повідомлення обґрунтоване суб'єктивним висновком з особистих міркувань та припущень щодо вчинення кримінального правопорушення відносно подій, пов'язаних із вжиттям заходів до мобілізації через введення воєнного стану, та не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за певною статтею Кримінального кодексу України, і колегія суддів з цим рішенням погоджується з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частина 4 ст. 214 КПК України встановлює, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
В цьому контексті колегія суддів наголошує на правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18), відповідно до якої у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржниця ОСОБА_6 звернулася до Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за фактом того, що 18.09.2025 близько 11:30 год. гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зателефонував до заявниці та повідомив, що він направляється до ТЦК та по теперішній час не виходить на зв'язок, в зв'язку з чим, чоловіка заявниці незаконно утримують в ТЦК.
Крім того, як вбачається з наданих матеріалів за повідомленням ОСОБА_6 , що зареєстроване в ЖЕО ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за № 7055 від 21.09.2025, в ході опрацювання даного повідомлення встановлено, що 18.09.2025 до РТЦК та СП доставлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що він перебував у розшуку з 12.08.2025 як особа, що відмовилася / не проходила ВЛК відповідно до п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав та деяких обов'язків військовослужбовців. 19.09.2025 ОСОБА_7 направлений до м. Сміла Черкаської області для проходження військово-лікарської комісії та визнаний придатним для проходження військової служби. На даний час перебуває в м. Сміла, де очікує призначення в команду та призову до лав ЗСУ.
З довідки від 23.09.2025 №2/318 вбачається, що громадянин ОСОБА_7 відправлений та прийнятий для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з 22.09.2025.
Доводи скаржника, що слідчий суддя проігнорував норму ст. 19 Конституції України, норму п. 4 ст. 214 КПК України де передбачено, що відмова у внесенні заяви до ЄРДР не допускається, відхиляє, адже стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР підстав не має, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення, а з встановлених обставин справи, вбачається, що 18.09.2025 до РТЦК та СП доставлено ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що він перебував у розшуку з 12.08.2025 як особа, що відмовилася / не проходила ВЛК відповідно до п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав та деяких обов'язків військовослужбовців.
Так, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, тому, з огляду на викладене, призов громадян на військову службу під час мобілізації є обов'язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Додатково апеляційний суд враховує, що реєстрація заяви органом досудового розслідування не тотожна реєстрації відомостей такої заяви в ЄРДР.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку слідчим суддею у вирішенні скарги на бездіяльність слідчого, оскільки зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що скаржниця не погоджується з тим, що ОСОБА_7 , незаконно затримали та відправили до Канівського ТЦК.
Отже є вірним висновок про відсутність підстав для внесення за заявою ОСОБА_6 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по факту незаконного затримання її чоловіка ОСОБА_7 .
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що сама лише незгода скаржника з правильністю висновків слідчого судді не може бути підставою для скасування відповідної ухвали в порядку апеляційного перегляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2025 року є обґрунтованою та вмотивованою. Підстав для її скасування, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення а ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: