Номер провадження 22-ц/821/1452/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/3205/25 Категорія: 304090200 Казидуб О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
24 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»;
представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович
відповідач: ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року у розмірі 21093,94 грн., з яких 11900,00 грн. - заборгованість по кредиту, 9193,94 грн. - проценти за користування кредитом, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 740590476 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 11900,00 грн. шляхом перерахування коштів на відповідну платіжну картку ОСОБА_1 . Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмір - 21093,94 грн.
Позивач у справі набув права вимоги до позичальника за укладеними з первісними кредиторами договорами факторингу на суму, заявлену до стягнення у даній справі.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ТОВ «Юніт Капітал» на доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт капітал».
Кредитним договором 740590476 від 19.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «Юніт Капітал».
Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2025 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року у сумі 21093,94 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 18056,00 грн., а саме: судовий збір у розмірі 6056,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
В обґрунтування вказано на те, що пунктом 2.1. розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5. договору факторингу, реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.
Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає можливість їх укладення множинну кількість разів за бажанням сторін.
Договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою та підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 року по 31.12.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача у справі.
Аналогічні обставини мали місце і щодо послідуючого відступлення прав вимоги до відповідача іншим кредиторам.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 19.12.2021 року № 740590476, за умовами якого відповідачу видано кредит у сумі 11900,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 98 днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,30 процентів в день від суми кредиту за час користування ним.
Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, передбачено покрокові дії споживачів, які мають намір укласти електронний договір.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» затвердило алгоритм дій Товариства стосовно укладення кредитних договорів.
Відповідно до умов кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що ним набуто право грошової вимоги за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року внаслідок переходу права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025 року, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» внаслідок укладання договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року, що, у свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, на підтвердження чого надані копії вказаних договорів та копії додаткових угод.
Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - право вимоги від клієнта до фактора переходить в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Аналогічні приписи містять інші договори факторингу, якими позивач підтверджує своє право вимоги щодо кредитних зобов'язань відповідача.
Відтак, доводи апеляційної скарги з цього приводу колегія суддів вважає обґрунтованими.
Оскільки в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, апеляційний суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року.
Перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості, апеляційний суд керується таким.
Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 11900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
П. 1.5 договору передбачено, що на умовах, викладених в п. 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовується умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
В п.п. 1.6.2 договору зазначено, що обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту за базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів, передбачених графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою датою платежу. Передбаченою графіком платежів.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» вказувало, що відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року на загальну суму 21093,94 грн., а в подальшому, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 21093,94 грн.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21093,94 грн.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором не виконував у зв'язку з чим позивач, як новий кредитор, звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення боргу, та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 21093,94 грн. заборгованості за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підтвердження вище вказаної суми ТОВ «Юніт Капітал» було надано розрахунки заборгованості по кредитному договору № 740590476 з яких вбачається, що розмір боргу у відповідача перед Товариством складає 21093,94 грн., з них 11900,00 грн - прострочене тіло кредиту; 9193,94 грн. - заборгованість по відсоткам.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за кредитним договором та не повернув їх у визначені строки, не сплативши погоджені сторонами договору відсотки по кредиту, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.
Таким чином відповідні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 21093,94 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 11900,00 грн. та 9193,94 грн. - заборгованість за відсотками, підлягають до задоволення.
При цьому доказів виконання наявних грошових зобов'язань ні перед позивачем у справі ні перед попередніми кредиторами відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції у справі про те, що кредитний договір укладений з відповідачем пізніше, ніж Договір факторингу, за яким позивач набув права вимоги до відповідача, адже, як обґрунтовано зауважує скаржник, надані договори факторингу є рамковими угодами та підтверджують згоду їх сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, зокрема, з листопада 2018 року по грудень 2024 року.
Тобто приписи відповідних договорів факторингу діють не лише під час їх укладення, а й протягом усього періоду строку дії таких правочинів. Відтак, права вимоги за кредитними договорами, які було укладено пізніше, ніж відповідний договір факторингу, можуть бути відступлені у порядку, визначеному такими договорами факторингу у спосіб укладення додаткових угод до них під час строку їх дії, що й мало місце у даній справі, та не заперечується сторонами.
Отже відповідні висновки суду першої інстанції про неможливість переходу права вимоги до відповідача у справі за правочином, який укладено раніше, ніж договір, права за яким передаються, є такими, що суперечать обставинам справи, з яких вбачається продовження строку дії договорів факторингу і на період часу, коли укладався кредитний договір з відповідачем.
Апеляційний суд вважає, що відповідні договори факторингу, внаслідок укладення яких позивач набув права вимоги до відповідача у справі, є чинними та перед судом заінтересованими особами питання про визнання їх недійсними не порушувалося.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2025 року у даній справі слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Що стосується судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.
На підтвердження надання правничої допомоги в суді першої інстанції, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 10/03/25-02 від 10.03.2025 року; копію додаткової угоди № 8 до договору про надання правничої допомоги від 10.03.2025 року, копію довіреності від 04.12.2024 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт прийому-передачі наданих послуг.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Юніт Капітал» понесені в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 2000 грн.
При подачі апеляційної скарги на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн. На підтвердження витрат надав акт прийому-передач наданих послуг до договору № 10/03/25-02 від 10.03.2025 року.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи, тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Колегія суддів, врахувавши складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявність численної усталеної практики, приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 2000 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог у справі з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 6056,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Доказів наявності у відповідача обумовлених законодавством пільг по сплаті судового збору матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 740590476 від 19.12.2021 року у розмірі 21093,94 грн., та судові витрати у сумі 10056,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді